Відкрити головне меню

Зміни

407 байтів вилучено, 1 місяць тому
 
== Історія ==
[[File:ПланПеремДит.jpg|міні|ліворуч|300пкс| ЗамокДитинець Казимирадавньоруського Перемишля. Римсько-католицькаКняжі каплицяпалати ііз палатинський комплекскаплицею, побудованийта польськимкафедральний королемсобор [[БолеславІвана I Хоробрий|Болеславом I Хоробрим]] в XI столітті, і православний церква,Хрестителя побудований [[Володар Ростиславич|ВолодаромВолодарем Ростиславичем]] в(''за XII століттіВ. Петриком'')]]
 
{{вичитати|розділ}}
 
=== Давньоруський період ===
Перша згадка про Перемишль міститься у київському літописному зведенні [[Повість временних літ]] під [[981]] роком<ref>http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm</ref>, однак вважається, що ще у [[X століття|X&nbsp;ст.]] воно було одним з центрів племені [[білі хорвати|хорватів]]<ref>Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— 1952.&nbsp;— С. 48-49.</ref>. Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях [[Перемишльська єпархія|православного єпископства]]. Згодом, після приєднання міста [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]] до [[Київська Русь|Київської Русі]] воно стало центром [[Перемиське князівство|удільного князівства]] [[Рюрик Ростиславич (князь перемиський)|Рюрика]] та [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславовичів]], яке згодом отримало назву [[Галицьке князівство|Галицького]].
У VIII столітті Премисль був місцем фортеці [[Лендзяни|Лендизан]] ([[Білі хорвати]]). Цей регіон пізніше став частиною [[Велика Моравія|Великої Моравії]] у IX столітті. Назва міста, ймовірно, походить від періоду моравського правління. Після розпаду Великої Моравії регіон опинився під контролем [[Поляни (західні)|Поляні]]. Перша згадка про Перемишль знаходиться в Київській хроніці [[Повість временних літ]] у 981 році, коли [[Володимир Святославич|Володимир I]] завоював місто на шляху до Польщі.<ref>http://izbornyk.org.ua/ipatlet/ipat04.htm</ref><ref>Королюк В. Д. К вопросу об отношениях Руси и Польши в Х веке // Краткие сообщения ин-та славяноведения.&nbsp;— №&nbsp;9.&nbsp;— 1952.&nbsp;— С. 48-49.</ref> У 1018 році Перемишль повернувся до Польщі, а в 1031 році місто знову було завойовано Київською. За часів правління [[Болеслав I Хоробрий|Болеслава I Хробри]] був побудований палациновий комплекс і римська католицька каплиця.<ref>Przemysław Wiszewski. Domus Bolezlai: Values and Social Identity in Dynastic Traditions of Medieval Poland (c. 966-1138). BRILL. 2010. p. 445.</ref> У 1069 році [[Болеслав II Сміливий]] завоїв міно і зробив йо резиденції на кілька років. У 1085 році місто стає частиною [[Перемиське князівство]].
 
Перемишль був осідком одного з найдавніших на галицьких землях [[Перемишльська єпархія|православного єпископства]]. Згодом, після приєднання міста [[Володимир Святославич|Володимиром Великим]] до [[Київська Русь|Київської Русі]] воно стало центром [[Перемиське князівство|удільного князівства]] [[Рюрик Ростиславич (князь перемиський)|Рюрика]] та [[Володар Ростиславич|Володаря Ростиславовичів]], яке згодом отримало назву [[Галицьке князівство|Галицького]].
 
=== Період польського завоювання і Річ Посполита ===
[[Файл:Premislia celebris Rvssiae civitas.jpg|міні|ліворуч|300пкс|ПанорамаЗображення Франса Гоґенберґаміста в періодатласі [[РічҐеорґа Посполита]]Брауна. ([[Корона1617 Королівстварік Польського]]).із підписом «Перемишль відоме руське місто» з атласу Ґеорґа Брауна. 1617 рік]]
 
У [[1340]] році був зруйнований польським королем [[Казимир III Великий|Казимиром III]], після чого областьоднак, ще дев'ятьдекілька років управлялосьуправлявся боярською радою на чолі із перемиським воєводою [[Дмитро Дедько|Дмитром Дедьком]]. В епоху [[Війна за галицько-волинську спадщину|воєн за галицько-волинську спадщину]] місто було визначним центром руської опозиції, яку вдалось зламати лише коштом різанини перемиських бояр, організованої краківськими феодалами.<ref>''Грушевський. М.'' (1904) Історія України-Руси. Том IV. Примітка 3 Дмитро Дедько</ref> По закінченні сорокарічної боротьби за Галичину місто опинилось під владою королеви Польщі [[Ядвіґа Анжуйська|Ядвіґи Анжуйської]]. В [[1389]] році чоловік Ядвіґи [[Владислав II Ягайло]] надав місту [[магдебурзьке право]].
[[Файл:Alex K Grundwald flags 1410-01.svg|міні|220пкс|Прапор Перемиської землі 1410&nbsp;р. з руським гербом Перемиського князівства]]
У пізньому Середньовіччі Перемишль, втративши свої столичні функції, розвивався як невеликий ремісницький осередок. Тут налічувалось до 18 цехів: шевців (уперше згадано в актах [[1386]] року), різників ([[1400]]), ковалів та слюсарів ([[1471]]), седлярів ([[1482]]), кушнірів ([[1509]]), столярів ([[1537]]), пекарів ([[1558]]), кравців ([[1561]]), броварників ([[1561]]), цирюльників ([[1574]]), ткачів ([[1578]]), капелюшників ([[1580]]), крамарів ([[1591]]), золотників та малярів ([[1625]]), гончарів ([[1634]]), музикантів ([[1754]]), мулярів та теслярів ([[1798]]). Кожен цех мав свою вежу на міських мурах. Населення міста було польським, єврейським, німецьким, русинським, чеським і вірменським.
 
[[Файл:Plan Przemyśla II połowa XVII wieku.jpg|міні|220пкс|КартаПлан Перемишля, XVII ст. Православні церкви, за винятком катедральної витіснені із центральної частини і розташовані за межами мурів.]]
 
=== В імперії Габсбургів ===
Після першого [[Поділи Речі Посполитої|Поділу Польщі]] у [[1772]] році Перемишль увійшов до складу монархії Габсбургів (з 1804&nbsp;— [[Австрійська імперія|Австрійської імперії]]) та відродженого нею [[Королівство Галичини та Володимирії|Королівства Галичини та Володимирії]]. На цей час у місті залишалось лише кілька тисяч мешканців. Новий поштовх для розвитку місто отримало у зв'язку із будівництвом [[Перемишльська фортеця|Перемишльської фортеці]]. У [[1887]] році було відкрито знамениту українську [[Українська державна чоловіча гімназія (Перемишль)|Перемиську гімназію]], у зв'язку з чим місто отримало неформальну назву ''Галицьких Атен (Афін)''<ref>''[[Верига Василь Іванович|Василь Верига]].'' Нариси з історії України (кінець XVIII&nbsp;— початок XIX&nbsp;ст.).&nbsp;— Львів: Світ, 1996.&nbsp;— 448 с.&nbsp;— С. 179.&nbsp;— ISBN 5-7773-0359-5.</ref>.
 
Український діяч, адвокат [[Кормош Теофіл|Теофіл Кормош]] 1892 року відкрив власну адвокатську канцелярію в Перемишлі, відтоді він був громадським провідником краю. 1901 року за ініціятиви Теофіла Кормоша було розпочато будівництво приміщення «Народного Дому» в Перемишлі.
 
=== Місто в період [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] ===
[[Файл:Peremyshl.JPG|міні|220пксліворуч|300пкс|Проголошення Української Державності, Перемишль 1918 рік.]]
31 жовтня 1918&nbsp;р. сотня поляків на чолі з генералом [[Станіслав Пухальський|Станіславом Пухальським]] намагалася взяти владу в місті, що їм не вдалось. На допомогу перемишлянам-українцям прийшов 9-й український піхотний полк (200 стрільців, командир&nbsp;— надпоручник М. Федюшко із [[Журавиця|Журавиці]]). Попри дрібний дощ, на [[площа Ринок (Перемишль)|площі Ринок]] зібрались 8000 селян-українців з навколишніх сіл. У четвер вранці в Народному Домі міста відбулось віче, на якому було обрано Перемиську Народну Раду (Українську Національну Раду Перемишля), до складу якої увійшли 13 представників інтелігенції, робітників, селянства повіту, головою обрали громадського діяча, посла [[Кормош Теофіл|Теофіла Кормоша]]<ref>''[[Чорновол Ігор Павлович|Чорновол І]].'' 199 депутатів Галицького Сейму.&nbsp;— Львів&nbsp;: Тріада плюс, 2010.&nbsp;— 228 с., іл.&nbsp;— С. 141.&nbsp;— (Львівська сотня).</ref>. При повітовій раді створили військову, фінансову, харчову, санітарну та інші комісії; друкований орган&nbsp;— часопис «Воля» (за фінансової підтримки професора Олександра Яреми вийшли 3 номери вечірньої газети за 5, 7, 10 листопада).<ref>[[Литвин Микола Романович|Литвин М]]., [[Науменко Кім Єлисейович|Науменко К]].'' Історія ЗУНР.&nbsp;— Львів&nbsp;: Інститут українознавства НАНУ; видавнича фірма «Олір», 1995.&nbsp;— 368 с., іл.&nbsp;— С. 39—40.&nbsp;— ISBN 5-7707-7867-9.''</ref>
 
=== Польська Республіка ===
<div style="float:right;margin:0 0 .5em 1em;" class="toccolours">
'''Населення Перемишля, згідно перепису проведеного польським [[Санація (Польща)|санаційним режимом]] у 1931 р'''
{| cellpadding=2 style="background:transparent;"
|-
416

редагувань