Старичі: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
вікіфікація
Рядок 46:
Цілком можливо, що ХІ—ХІІ ст сюди проходила дорога з [[Волинське князівство|Волинського удільного князівства]] до [[Перемишльське князівство|Перемишльського князівства]]. Вона могла вести через село [[Княжий Міст]] (тепер [[Мостиський район|Мостиського району]]). Цілком можливо, що в ті часи нею возили сіль з [[Прикарпаття]] на [[Волинь]]. До такої думки підштовхує запис у львівських судових книгах з [[1466]] року, в якому зазначено, що з [[Городок|Городка]] до Старич віз сіль якийсь Яків з Колпця і був пограбований [[державець|державцями]] села [[Шкло]]. В Старичах купці в той час сплачували [[мито]] за проїзд.
 
14 листопада 1903 р. відкрили «[[Локальна залізниця Львів (Клепарів)-Яворів|Локальну залізницю Львів (Клепарів) — Яворів]]», яка проходила через [[Івано-Франкове|Янів]], [[Верещиця (село)|Верещицю]] та Старичі. В Старичах було дві станції: [[Шкло-Старжиська]] та Старжиська-Двур.
 
В [[1930]] році село мало присілки Солтиси та Зеліски. Найдавнішим з них може бути перший. Солтисами називали вільних від [[панщина|панщини]] людей, які могли проживати в окремій частині [[село|села]] (часто вона називалася війтівство). Це могло бути в [[XVI століття]] і нижче буде подано точніше пояснення. Як буде зазначено нижче, є непрямі докази того, що село згадувалося в документах вже в часи правління короля [[Владислав Опольський|Владислава Опольського]]. Тобто у [[1370]] роки (кметі Купчета мали від нього привілей на місцеві землі).