Відмінності між версіями «Арнольд Боде»

25 байтів додано ,  6 місяців тому
 
== Біографія ==
'''1900–1933'''
 
=== '''1900–1933''' ===
Арнольд Боде був найстаршим з чотирьох синів Йоганни та Ніколауса Боде. Обидвоє батьків були розом з Айхсфельда та займались [[Теслярство|теслярством]] у північному районі міста, спеціалізуючись на виробництві меблів.
 
1 травня 1933 року Боде був звільнений зі своєї посади через свої політичні переконання та прогресивні навчальні методи. Він був дійсним членом Німецької спілки художників та брав участь у її виставці у Гамбурзькій спілці художників 1936 року, яка була закрита 10 днів по тому.<ref>{{Cite book|title=1936 verbotene Bilder. Ausstellungskatalog zur 34. Jahresausstellung des DKB in Bonn|last=|first=|year=1986|publisher=Deutscher Künstlerbund|location=Berlin|pages=98|language=de|isbn=}}</ref> Опісля Боде було заборонено працювати художником, тому що його мистецтво вважалось [[Дегенеративне мистецтво|дегенеративним]].
 
=== '''1934–1945''' ===
 
У 1934 році Боде разом з сім’єю повернувся в Кассель. З того часу він працював, як він сам писав, «натемно».<ref name=":0">{{Cite book|title=Autobiographische Notizen|last=Bode|first=Arnold|year=1977|publisher=|location=Kassel|pages=|language=|isbn=}}</ref> Боде співпрацював над деякими проєктами у архітектурному бюро своїх братів, також робив та продавав ескізи мебілі під іншим іменем.
 
У 1937 році народився син Петер Маттіас. Боде відвідав [[Париж]] та побачив картину [[Пабло Пікассо|Пабло Пікасо]] [[Герніка (картина)|«Герніка»]] у барселонському павільйоні [[Всесвітня виставка (1937)|всесвітньої виставки]]. Ця робота додавала йому сили; Боде охаректиризував її як «знак для всіх борців опору».<ref name=":0" /> Під час однієї з подорожей до [[Женева|Женеви]] розпочалась [[Друга світова війна]] і державні органи призвали його на воєнну службу. На основі освіти Боде працював над будівництвом солдатських містечок.
 
На знак закінчення війни та розподу фашистського режиму у 1945 році Боде написав: «Нацистські злочинці знищені».<ref name=":0" /> Поблизу [[Тіттмонінг|Тіттмонінга]] біля [[Зальцбург|Зальцбурга]] Боде був американським військовополоненим. Після того як його відпустили, Боде прийшлов назад до Касселя пішки. Тим часом його сім’я була евакуювана в бараки у [[Гребенштайн|Ґребенштайні]], де він з нею знову зустрівся.<ref name=":0" />
 
'''1945–1977'''
 
=== '''1945–1977''' ===
Після [[Друга світова війна|Другої світової війни]] Боде був обраний першим головою «Гессенської сецесії» (1946-1948).<ref>{{Cite book|url=https://www.worldcat.org/oclc/602313845|title=Allgemeines Lexikon der bildenden Künstler des 20. Jahrhunderts|last=Vollmer|first=Hans|date=|year=1999|publisher=E.A. Seemann|location=Leipzig|pages=243|language=de|isbn=3363007302|oclc=602313845}}</ref> У 1948 році Боде знову заснував Касселівську художню академію разом з своїми друзями-художниками з 1920-х років, яка була закрита у 1932 році.
 
У руїнах майже повністю зруйнованого, колишнього міста-резиденції Кассель Боде розробив плани проектів великої міжнародної художньої виставки, яка була доповненням до Федеральної садової виставки в 1955 році. Разом з друзями і колегами-художника Боде заснував Товариство західного мистецтва XX ст. Йому вдалося залучити достатньо державних грошей і підтримку для амбітного проекту.
[[Файл:Ehrengrab_Arnold_Bode_(Hauptfriedhof_Kassel).jpg|альт=|міні|Почесна могила Арнольда Боде (Головний цвинтар Касселя)]]
Боде мав намір інтегруватися до міжнародного мистецтва та надолужити «втрачені роки» націонал-соціалізму. [[documenta]] відбулася з 15 по 18 липня 1955 року паралельно з Федеральню садовою виставкою і мала величезний успіх.
 
Боде вдалося зробити documenta найвизначнішою міжнародною виставкою сучасного мистецтва. З 1959 по 1964 року він був одноосібним керівником виставок documenta II und documenta III. У 1968 році для 4. documenta була сформована documenta''-''рада з 23 осіб, де Боде був рівноправним членом. У 1972 році Боде належав до робочої групи documenta (documenta 5), а у 1977 році до комітету documenta (documenta 6).
1121

редагування