Віз: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Shynkar (обговорення | внесок) |
→Будова: уточнення |
||
Рядок 18:
[[Файл:Thomas river, information chart - rsa.jpg|thumb|Будова воза для волового запрягу. Унизу показана конструкція снасті: два насади з ручицями, з'єднані підтокою. Угорі — віз з ящиком і колесами, війя з ярмом (кріплення війя до осі як у дишля для кінного запрягу). Показано принцип дії гальма («башмак» на ланцюгу під заднім колесом), праворуч — дерев'яний [[домкрат]]]]
При всій різнорідності форм українського воза, його будова однакова так само, як і назви складових частин. Основні вузли конструкції воза такі: ''снасть'', ''ящик'', ''[[шворінь]] (швірень)'', ''колеса'', ''голоблі'' чи ''дишель'' (при кінському запрягу) або ''війя'' (при воловому запрягу [[ярмо]]м)<ref>{{Грінченко|Віз|7516-viz.html#show_point}}</ref>.
* '''Снасть''' чи '''оса́да'''<ref>{{Грінченко|Осада|35604-osada.html#show_point}}</ref> — ходова частина воза, аналог шасі сучасних транспортних засобів. До її складу входили такі елементи: дві ''осі''; два ''насади'' — осьові подушки (аналог [[міст (автомобіль)|мостів автомобіля]]); дві ''підтоки'' — поздовжні бруси, що з'єднували насади; ''підгерсть'' (або ''підгестер'') — поздовжній брус, що з'єднував задній насад з шворнем; ''люшні'' — чотири вертикальні бруски, що надівалися на осі поверх коліс і підтримували ящик; ''ручиці'' — чотири вертикальні бруски, що вставлялися в насади і з'єднувалися з люшнями за допомогою ''налюшників''. Підтоки вставлялися в отвори заднього насаду і фіксувалися ззаду ''притичками'' — дерев'яними чеками, попереду сходилися разом і з'єднувалися шворнем, що проходив крізь отвори на їх кінцях. Підгерсть переднім кінцем кріпилася до шворня під віссю, задній її кінець кріпився до заднього насаду аналогічно підтокам. В осях виділяли такі частини: ''середина'' і ''рукави'', що виступали за [[маточина|маточини]] коліс. Нижні частини рукавів захищали ''підісками'' — металевими пластинками, прибитими [[Цвях#Різновиди|ухналями]]. Задню вісь жорстко кріпили до насаду [[
* {{anchor|Ящик}}'''Ящик''' — кузов воза. Включав такі елементи: два ''полудрабки'' (або ''драбки, драбини'') — ґратчасті боковини; три ''підлеги'' — поперечні бруски, що з'єднують полудрабки знизу; ''дошка'' (''помістниця'')<ref>{{Грінченко|Помістниця|43329-pomistnycja.html#show_point}}</ref> — широка поздовжня дошка, що лежить на підлегах; дві ''крижівниці'' — поперечні бруски, що з'єднували полудрабки зверху. Полудрабки мали вигляд [[драбина|драбини]], кожен з них складався з двох поздовжніх ''брусків'', з'єднаних ''щаблями'' — вертикальними поперечинами. Кінці верхніх брусків вставлялися в отвори на кінцях крижівниць і фіксувалися спереду ''загвіздками''. Передня частина ящика називалася ''передком'', задня — ''задком'', торцеві стінки звали ''кругами''. Кріпили ящик до снасті або ''ручицями'' — вертикальними кілками на насадах, або ''люшнями'' — вертикальними брусками ззовні коліс, або обома видами кріплень. Для з'єднання люшень з полудрабками використовувалися ''налюшники'' — кільця з лози. Ящик могли обшивати [[рогожа|рогожею]] («лубом»)<ref>{{Грінченко|Грінченко|67278-jashhyk.html#show_point}}</ref>. Окрім драбинчастих («драбиняків») були вози і з суцільним дощатим кузовом. Існували вози без кузовів — ''дроги''<ref>{{СУМ-11|Дроги}}</ref> чи ''биндюги''. Вони призначалися для перевезення великих вантажів. Вози з ящиком для перевезення землі називались ''грабарками''<ref>{{СУМ-11|Грабарка}}</ref>.
* '''[[Шворінь]]''' («швірень») — вертикальний стрижень, який уможливлював обертання передньої осі в горизонтальній площині, що було важливим при поворотах воза. Проходив через передню вісь, передні кінці підток, передній насад і дошку ящика.
| |||