Запорозький дуб: відмінності між версіями

У 1990 р. внаслідок вкрай [[Екологічна проблема|несприятливого екологічного становища]] Запорізький дуб захворів – з нього поопадало листя, а згодом і майже вся кора. У той час, як владні структури поставилися до цього цілком байдуже, група ентузіастів намагалася врятувати пам’ятку: з ціллю відводу зайвої вологи рили дренажні колодязі, вводили у ґрунт стимулятори росту, закопували під деревом туші худоби, заливали бетоном тріщини, обрізали засохлі гілки <ref>Шкарупа С. Врежет ли дуба Запорожский дуб? // Выбор. – 1991. – № 27. – С. 4-5</ref>. Проте ці зусилля виявилися марними й до 1995 р. про майже мертвий дуб забули. Несподівано, навесні 1996 р., на одній з його гілок з’явилося листя, що вселило надію в одужання дерева<ref>Беляева Л. Историческое дерево Украины // Правда. – № 21. 24 мая 2012. – С. 8</ref>. З [[2002]] року проводилися роботи із збереження пам'ятки: були встановлені металеві щогли, що підтримують гілки, деревина оброблялася речовинами для її консервації, ґрунт під деревом укріплювали для запобігання просідання. [[2012]] року розпочато масштабну роботу із лікування дерева за допомогою крапельниць зі спеціальним розчином. Щороку з єдиної живої гілки дуба збиралося від кількох сотень до кількох тисяч жолудів, які висаджувалися і роздавалися у вигляді паростків.<ref name="Dub2012">[http://www.misto.zp.ua/article/partners12213.html Индустриальное Запорожье «Рановато давать дуба»]&nbsp;— misto.zp.ua {{ref-ru}}</ref>;<ref name="Dub2012" />.