Відмінності між версіями «Османсько-мамелюцька війна (1516—1517)»

нема опису редагування
 
'''Османсько-мамлюцька війна''' — війна в [[1516]]–[[1517]] роках між [[Османська імперія|Османською імперією]] та [[Мамлюкський султанат|Мамлюцьким султанатом]]. Складова [[турецько-єгипетські війни|турецько-єгипетських воєн]]. Стала османським [[реванш]]ем за неуспішну для турків [[Османсько-мамлюцька війна (1485-1491)|першу османсько-мамлюцьку війну]] [[1485]]–[[1491]] років. В ході війни Османи завдали смертельного удару по єгипетських [[мамлюк]]ах: захопили [[Левант]], [[Палестина|Палестину]], частину [[Аравія|Аравії]], а згодом і сам Єгипет. Зокрема, [[24 серпня]] 1516 року османські війська розбили противника на [[Битва на рівнині Мардж Дабик|рівнині Мардж Дабік]] в Сирії. [[25 грудня]] того ж року в [[битва при Бейсані|битві при палестинському Бейсані]] вони відкинули його до Єгипту. [[22 січня]] [[1517]] року нападники під командуванням [[Селім I Грізний|Селіма І]] вщент розтрощили основні сили єгипетського султанату біля [[битва при Ріданії|Ріданії]], в околицях [[Каїр]]у, а [[3 лютого]] [[Взяття Каїру (1517)|захопили сам Каїр]], мамлюцьку столицю. Завдяки перемозі у війні Османська імперія пертворилася з маргінальної мусульманської держави, що мала володіння в далекій [[Анатолія|Анатолії]] та [[Балкани|Балканах]], на [[наддержава|наддержаву]] [[ісламський світ|ісламського світу]], яка контролювала традиційні ісламські центри — [[Мекка|Мекку]], Каїр, [[Дамаск]] і [[Алеппо]]. Мамлюцький султанат було знищено, а на його землях завойовники заснували османський автономний [[Єгипетський еялет]]. Також — ''Друга османсько-мамлюцька війна''.
 
== Причини поразки мамлюків ==
Мамлюки, за словами Ібн Зунбуля, «були вершниками, які знали мистецтво верхової їзди, в той час як [тобто османи] були численними і не знали цього мистецтва та покладались головно на стрільбу з аркебуз і гармат». Більшість мамлюків були вбиті кулями та ядрами, а не від списа, меча або стріли. Мамлюки не мали артилерії в перших битвах, а при Риданії їхня артилерія складалась із застарілих конструкцій порівняно з османською, в них не було навиків або знань про використання артилерії в бою. Мамлюки вважали нижче своєї гідності використовувати рушниці або гармати, оскільки для цього потрібно було спішуватись, а вони пишались своїм статусом вершника і своїм умінням їздити верхи та володіти мечем.
 
Серед мамлюків не було єдності, вони не могли домовитись щодо того, кому підкорятися і якої тактики дотримуватися, частина не бажала воювати з одновірцями. Це призвело до того, що багато перейшло на бік османів або дезертувало.
 
Бедуїни та інші арабські племена не вміли і не бажали битися, вони зрадили мамлюків. Місцеві жителі в Сирії та Єгипті підтримували османів, що користувались славою захисників простих людей: перед битвою на Мардж Дабік сирійські селяни допомагали тягнути османські гармати та боєприпаси, єгипетські селяни відмовились платити податки Туманбаю.
 
== Результати ==
Єгипет став османською провінцією і залишався в руках Османської імперії до французького завоювання Єгипту 1798 року. Бейлербеєм Єгипту спершу був призначений Девширме Юнус-паша, якого незабаром Селім замінив На Хайр-бека. Юнус-паша був звинувачений в корупції, його стратили на єгипетсько-сирійському кордоні.
 
Після захоплення халіфа аль-Мутаваккіля III його привезли до Константинополя, де він був спочатку посаджений у в'язницію Селімом, однак опісля поступився своїм постом халіфа наступнику Селіма, Сулейману Пишному. Тим самим релігійні авторитет і влада перейшли до османських султанів.
 
== Джерела ==