HMS Achates (H12): відмінності між версіями

Корпус «Акейтіз» мав [[Головні розміри судна|загальну довжину між перпендикулярами]] — 98,5 м, [[бімс]] — 9,8 м та [[Осадка судна|осадку]] до 3,7 м. [[Водотоннажність]] бойового корабля становила: стандартна — 1 370-1 3801370—1380 та повна — 1 778–1 7901778—1790 [[Англійська тонна|довгих тонн]] відповідно. [[Екіпаж]] есмінця включавскладвася зі 138 офіцерів та матросів, однак у воєнний час був збільшений до 162 осіб.

[[Головна енергетична установка]] становила три [[Триколекторний паровий котел|триколекторні Адміралтейських]] [[паровий котел|котли]] з [[пароперегрівник]]ом і два одноступінчатих турбозубчатих редуктори Парсонса. У порівнянніПорівняно з [[HMS Amazon (D39)|HMS «Амазон»]] енергетична установка була сильно спрощена. ВУ результаті знизилася економічність і загальна потужність енергоустановки, але [[британці]] виграли в експлуатаційної надійності, а ціна есмінця за рахунок більш простої машини знизилася на 15-2015—20 %. Розміщення ГЕУ — лінійне. Котли розміщувалися в ізольованих відсіках, турбіни — у загальному [[Машинне відділення|машинному відділенні]], при цьому редуктори були відокремлені від турбін водонепроникною перегородкою. Робочий тиск пару — 21,2 кгс/см² (20,5 атм.), температура — 316 °С (600 [[Шкала Фаренгейта|°F]]). [[Потужність]] механізмів становила 34 000 [[Кінська сила|к. с.]], і [[Швидкість корабля|швидкість ходу]] досягала 35,25 [[Вузол (одиниця швидкості)|вузлів]], у повному навантаженні — 31,75 вузлів.

Есмінець мав повну заправку до 394—396 тонн палива та діяв на дальності до 4 0804080 морських миль (7 5607560 км) при ході 15 вузлів (28 км/год).

[[Корабельна артилерія]] [[головний калібр|головного калібру]] (ГК) есмінця HMS «Акейтіз»: 4 нових [[120-мм корабельна гармата QF Mark IX & XII|120-мм (4,7-дюймових) гармати Мk.IX]] довжиною ствола в 45 [[калібр]]ів, зіз підвищеним кутом піднесення до 30°, в палубних установках ''Mk.XIV'' ''A, B, X'' та ''Y''{{#tag: ref|За проектом башти мали вести вогонь під кутом піднесення до 40°, а башта ''B'' - до 60°. Однак, насправді піднімати під таким кутом гармати було неможливо.|group=Прим.}} Гармати вели вогонь 23-кг боєприпасами різного типу: [[Фугасний снаряд|фугасними снарядами]] підвищеної потужності ''«HE»'' та [[Бронебійний снаряд|напівбронебійними снарядами]] ''«SAP»'' на відстань до 15 520 м, зі швидкістю 810 м/с. Боєкомплект кожної гармати становив 190 [[Артилерійський снаряд|снарядів]]. [[Корабельні системи керування артилерійським вогнем|Система управління артилерійським вогнем]] корабля становила оптичний [[далекомір]] ''«MQ I»'' з базою в 3 метри і приладом управління артилерійським вогнем ''«Приціл-директор для есмінців» (DDS).''

Після введення до строю, «Акейтіз» разом з [[Кораблі одного типу|однотипними есмінцями]] типу «A» та лідером [[HMS Codrington (D65)|«Кодрінгтон»]] увійшли до 3-оїї флотилії есмінців, що проходила [[Середземноморський Флот (Об'єднане Королівство)|службу на Середземному морі]]. У 1934 році постраждав під час військових навчань у наслідок зіткнення з лідером ескадрених міноносців «Кодрінгтон». Під час [[Громадянська війна в Іспанії|Громадянської війни в Іспанії]] патрулював узбережжя цієї країни. До початку Другої світової війни повернувся до Великої Британії до [[Плімут (Англія)|Плімута]]{{#tag:ref|Група есмінців, що повернулась до Великої Британії: лідери [[HMS Codrington (D65)|«Кодрінгтон»]] і [[HMS Broke (D83)|«Броук»]], есмінці «Акейтіз» і [[HMS Ardent (H41)|«Адент»]].| group=Прим.}}.

На початок Другої світової війни, корабель перебував у складі 18-оїї [[флотилія|флотилії]] есмінців, зіз базуванням на [[Портленд (Англія)|Портленд]], і ніс службу у [[Ла-Манш]]і, виконуючи завдання з ескорту конвоїв та протичовнового патрулювання прибережних вод. У січні 1940 року виконував охоронні функції на підступах до Британських островів у так званому [[Командування Західних підходів|Командуванні Західних підходів]]. Того ж місяця 1940 року «Акейтіз» разом з есмінцями [[HMS Anthony (H40)|«Ентоні»]] та [[HMS Arrow (H42)|«Ерроу»]] супроводжував перехід британського лінкора [[HMS Royal Sovereign (05)|«Роял Соверін»]] до канадського [[Галіфакс]]у. Пізніше повернувся до Британських островів, де входив до складу сил, що забезпечували супровід конвоїв. У складі цього угруповання кораблів британського флоту діяв до червня 1940 року.

У липні 1940 року переведений до 16-оїї флотилії есмінців у [[Гарідж]]і, де виконував завдання із захисту конвоїв та патрулювання прибережних вод.

У листопаді 1940 року есмінець включений до 4-оїї ескортної групи, що базуваласьбазувалася на [[Грінок]], для захисту атлантичних конвоїв. [[2 листопада]] разом з «Антилопою» ескортував [[конвой OB 237]]. Взяв участь у пошуку німецької субмарини [[U-31 (1936)|U-31]], однак, через відмову [[Гідролокатор|ASDIC]], невдало. Незабаром увійшов до складу ескорту [[конвой HX 83|конвою HX 83]]{{#tag:ref|До складу ескорту конвою входили: есмінці [[HMS Active (H14)|«Ектів»]], [[HMS Hesperus (H57)|«Гесперус»]], [[HMS Wild Swan (D62)|«Вайлд Свон»]], [[HMS Beagle (H30)|«Бігл»]], «Акейтіз» і [[HMS Hurricane (H06)|«Харрікейн»]], корвет [[HMS Picotee (K63)|«Пікоті»]].| group=Прим.}}. Разом з есмінцем [[HMS Hesperus (H57)|«Гесперус»]] брав участь у рятувальних заходах з пошуку постраждалих з потоплених [[U-Boot|німецьким підводним човном]] [[U-99 (1940)|U-99]], допоміжним крейсерів [[SS Patroclus (1923)|«Патроклус»]] та [[SS Laurentic (1927)|«Лаурентік»]].

[[31 грудня]] [[1942]] року, есмінець виконував бойове завдання з супроводу [[Конвой JW 51B|конвою JW 51B]]{{#tag:ref|Конвой супроводжували: 2 крейсери [[HMS Sheffield (C24)|«Шеффілд»]] і [[HMS Jamaica (44)|«Джамайка»]]; 6 [[Ескадрений міноносець|есмінців]] «Акейтіз», [[HMS Orwell (G98)|«Оруелл»]], [[HMS Oribi (G66)|«Орібі»]], [[HMS Onslow (G17)|«Онслоу»]], [[HMS Obedient (G48)|«Обідіент»]], [[HMS Obdurate (G39)|«Обд'юрет»]]; 2 корвети типу «Флауер» [[HMS Rhododendron (K78)|«Рододендрон»]], [[HMS Hyderabad (K212)|«Гайдерабад»]], тральщик [[HMS Bramble (J11)|«Бремблі»]] і озброєні траулери.|group=Прим.}} з [[Лох-Ів]] до радянського [[Мурманськ]]а, коли транспорти наразилисьнаразилися на німецькі бойові кораблі. Німецькі сили у складі [[Важкий крейсер|важкого крейсера]] [[Admiral Hipper (1939)|«Адмірал Гіппер»]], [[Важкі крейсери класу «Дойчланд»|«кишенькового» лінкора]] [[Deutschland (Важкий крейсер)|«Лютцов»]] і шести есмінців{{#tag:ref|Угруповання підтримували 6 [[ескадрений міноносець|есмінців]]: [[Z16 Friedrich Eckoldt|Z16 «Фрідріх Еккольдт»]], [[Z4 Richard Beitzen|Z4 «Ріхард Бітзен»]], [[Z6 Theodor Riedel|Z6 «Теодор Рідель»]], [[Z29 (есмінець)|Z29]], [[Z30 (есмінець)|Z30]] та [[Z31 (есмінець)|Z31]].|group=Прим.}} прийняли рішення перехопити і знищити конвой. Незважаючи на довгий і наполегливий обстріл конвою, [[британці]], не втративши жодного транспортного судна конвою, зуміли відбити атаку німців.