Вікіпедія

Кривий Ріг: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
(Переглянути усі неперевірені зміни)
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
уточнення джерела -- неавторитетне замінено на безпосереднє
Виправлено джерел: 45; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 53:
|archiveurl=https://web.archive.org/web/20190708180209/https://bi.krmisto.gov.ua/tpnews2/detail/id/83.html
|archivedate=08 липня 2019
|language=українською}}</ref>, а разом із [[Криворізька агломерація|Криворізькою агломерацією]] ця позначка сягає мільйона осіб{{Джерело}}. Відстань до [[Дніпро (місто)|обласного центру]] становить 146&nbsp;км (автошляхом {{Автошлях Н|11}}). Довжина міста становила на 1956 рік&nbsp;— 126&nbsp;км (разом з [[Жовті Води|РУ Жовта Річка]] та РУ Інгулець)<ref name="length">{{cite web|url=http://www.kryvyirih.dp.ua/ua/st/pg/171109884890747_s/|title=Стисло про місто|publisher=Офіційний сайт міст а Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету|accessdate=28 травня 2015|archivedate=282 травеньгрудень 20152013|мертвий-url=noyes|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrsdtgSP?url=web/20131202011914/http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rigua/st/pg/171109884890747_s/}}</ref>, відстань між крайніми точками по прямій&nbsp;— 66&nbsp;км.(без РУ Жовта Річка)
 
Розташований на березі річок [[Інгулець (річка)|Інгулець]] і [[Саксагань]], Кривий Ріг був заснований у [[1775]] році козаками. [[Військові поселення|Військове поселення]] на [[1860]] рік було у складі [[Херсонська губернія|Херсонської]] губернії. Регіон почав зростати на рубежі [[1880-ті|1880-х]] років. [[Урбанізаційні процеси в Україні|Урбанізація]] Кривого Рогу не була запланованою; [[Франція|французькі]] та [[Велика Британія|англійські]] інвестиції<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/istorichniy_rozvitok/istorichna_khronika_podiy_1734_1900/pochatok_dobutku_zaliznoi_rudi_industrialniy_rozvitok_1881_1899|title=Початок добутку залізної руди. Індустріальний розвиток (1881 – 1899)|publisher=Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету|accessdate=28 травня 2015|archivedate=28 травня 2015|мертвий-url=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6YrsqIvSE?url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/istorichniy_rozvitok/istorichna_khronika_podiy_1734_1900/pochatok_dobutku_zaliznoi_rudi_industrialniy_rozvitok_1881_1899}}</ref> були залучені бумом у металургії та гірничодобувній промисловості, відкриттям багатих [[Криворізький залізорудний басейн|родовищ]] [[Залізні руди|залізної руди]]. Будівництво [[Катерининська залізниця|Катерининської залізниці]] для транспортування руди на [[Донецький вугільний басейн|Донбас]] перетворило Кривий Ріг у велике місто, цей статус він отримав у [[1919]] році<ref name="newesttime">{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/istorichniy_rozvitok/istorichna_khronika_podiy_1917_2002/istorichna_khronika_podiy_1919_1921|title=Історична хроніка подій 1919-1921|publisher=Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету|accessdate=28 травня 2015|archivedate=28 травень 2015|мертвий-url=yes|archiveurl=https://www.webcitation.org/6Yrt2M9BL?url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/istorichniy_rozvitok/istorichna_khronika_podiy_1917_2002/istorichna_khronika_podiy_1919_1921}}</ref>. У [[1934]] році введено в експлуатацію першу чергу (доменна піч «Комсомолка») [[АрселорМіттал Кривий Ріг|Криворізький металургійний завод]] (нині [[АрселорМіттал Кривий Ріг]]), найпотужніше з понад 500 підприємств регіону<ref name="newesttime"/><ref>{{cite web|url=http://ukraine.arcelormittal.com/index.php?id=63|title=Наша історія|publisher=ukraine.arcelormittal.com|accessdate=28 травня 2015|archivedate=2826 травеньчервень 2015|мертвий-url=noyes|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6Ys16nV7h?url=web/20150626120334/http://ukraine.arcelormittal.com/index.php?id=63|language=рос.}}</ref>. У наш час місто є великим індустріальним та культурним центром України
 
== Назва ==
Популярна міська легенда стверджує, що місто назване на честь свого засновника. Перше поселення&nbsp;— зимівник&nbsp;— у цій місцевості заснував кривий (без одного [[Око|ока]]) козак на ім'я Ріг. Відомий також козак [[Ріг Ждан|Іван Ждан-Ріг]]<ref>[http://www.ukrainians-world.org.ua/ukr/peoples/b638373ad9785a97/ Іван Ждан-Ріг. ВО «За Помісну Україну!».]</ref>, котрий був [[Кошовий отаман|кошовим отаманом]] [[Запорозька Січ|Запорізької Січі]] у 60–70 роки [[XVII століття]]<ref>[{{Cite web |url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/miska_simvolika/nazva_mista |title=Походження назви міста Кривого Рогу] |accessdate=1 вересень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150927230941/http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/miska_simvolika/nazva_mista |archivedate=27 вересень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Реєстри Запорізького Коша згадують урочище Кривий Ріг ще до заснування постійного поселення. У цій місцині злиття річок [[Саксагань|Саксагані]] й [[Інгулець (річка)|Інгульця]] утворює довгий кривий мис&nbsp;— «ріг»<ref>Путешественные записки Василя Зуева от Санкт-Петербурга до Херсона в 1781 и 1782 году"&nbsp;— С.-Петербург, 1787 г.</ref>.
Рядок 69:
[[Файл:Kryvyi Rih logo.png|міні|left|[[Логотип Кривого Рогу]]<ref name="motto"/>]]
Порохівниця також говорить про великий потенціал і можливості міста. Золотий [[Дуб|дубовий трилисник]] із двома [[Жолудь|жолудями]]&nbsp;— це символ сили та духовного відродження. [[Зелений колір]] означає достаток і радість. [[Червоний колір|Червоний]]&nbsp;— хоробрість та лицарські чесноти<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/miska_simvolika/gerb|title=Герб|publisher=Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету|accessdate=29 травня 2015|мертвий-url=yes|archivedate=29 травень 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6YtVEPfcq?url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/miska_simvolika/gerb}}</ref>
Девізом Кривого Рогу нині є гасло «Місто довжиною в життя», воно зображене на логотипі міста<ref name="motto">{{cite web |url=http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/name/230913353957233_n_2o/ |title=Бренд міста Кривий Ріг |author=Виконком Криворізької міської ради |publisher=Виконком Криворізької міської ради |accessdate=24 травня 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150527022624/http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/name/230913353957233_n_2o/ |archivedate=27 травень 2015 |deadurl=yes }}</ref>.
 
Головна нагорода міста&nbsp;— нагрудний знак «[[За заслуги перед містом (Кривий Ріг)|За заслуги перед містом]]». 40 діячів міста мають звання його [[Почесні громадяни Кривого Рогу|почесних громадян]]. За радянських часів місто нагороджене [[Орден Леніна|Орденом Леніна]]<ref>Савичев&nbsp;Н.&nbsp;П. Символы трудовой и ратной доблести.&nbsp;— Киев: Радянська школа, 1987.&nbsp;— 233 с.</ref> та [[Орден Трудового Червоного Прапора|Орденом Трудового Червоного Прапора]]. У 2002 році гімном Кривого Рогу визнана пісня «Кривий Ріг&nbsp;— моє місто»<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/miska_simvolika/gimn|title=Гімн|publisher=Офіційний сайт міста Кривого Рогу та Криворізького міського Виконавчого комітету|accessdate=29 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2927 травеньвересень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YtVnGBiR?url=web/20150927230931/http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/miska_simvolika/gimn}}</ref>.
 
День міста криворіжці святкують в останні вихідні травня<ref>[[Червоний гірник|Червоний Гірник]] №&nbsp;38 (21561) від 28 травня 2015 (сторінка 1).</ref>. Традиційно відзначається й дата звільнення міста в часі [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] ([[22 січня]] [[1944]] року). На згадку про вранішній початок операції традиційний парад [[9 травня (свято)|9 травня]] починається о 4 годині ранку.
 
Святими заступниками міста православні християни Кривого Рогу вважають [[Святий Миколай|святого Миколая Чудотворця]], єпископів [[Онуфрій (Гагалюк)|Онуфрія]] і [[Порфирій (Гулевич)|Порфирія]]<ref>{{cite web|url=http://most-dnepr.info/news/43416/89248.htm|title=В Кривом Роге открылся памятник покровителям города святым Онуфрию и Порфирию|publisher=Інформаційне агентство «Днепр»|accessdate=29 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2930 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YtWeEeZz?url=web/20150530011103/http://most-dnepr.info/news/43416/89248.htm}}</ref><ref>{{cite web|url=http://www.eparhia.com.ua/?p=9335|title=19.12.2014 г. Кривой Рог. Православные криворожане молитвенно почтили память небесного покровителя города.|publisher=Офіційний сайт криворіжської єпархії|accessdate=29 травня 2015|archivedate=2930.05.2015|мертвий-url=noyes|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YtWwbwi7?url=web/20150530023543/http://www.eparhia.com.ua/?p=9335}}</ref>. 2013 року відкритий присвячений їм пам'ятник<ref>{{cite web|url=http://religions.unian.net/orthodoxy/777947-v-krivom-roge-ustanovyat-pamyatnik-svyaschennomuchenikam-onufriyu-i-porfiriyu.html|title=В Кривом Роге установят памятник священномученикам Онуфрию и Порфирию|publisher=Уніан. Релігії|accessdate=29 травня 2015|archivedate=2924 травень 2015|мертвий-url=noyes|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YtWQvZPT?url=web/20150524023144/http://religions.unian.net/orthodoxy/777947-v-krivom-roge-ustanovyat-pamyatnik-svyaschennomuchenikam-onufriyu-i-porfiriyu.html}}</ref>.
 
== Географія ==
Рядок 119:
Більша частина опадів випадає під час теплої половини року ([[квітень]]-[[жовтень]])&nbsp;— 268&nbsp;мм. Добовий максимум опадів (90 мм) спостерігався у [[червень|червні]] [[1913]] року. Упродовж року сумарна тривалість випадіння опадів 730 годин. За останні 60 років посушливими є кожні 3–4 роки на одне десятиліття. Сильні [[Посуха|посухи]] на Криворіжжі бувають раз на 5–10 років. Зливові дощі супроводжуються [[гроза]]ми та [[град]]ом. Найчастіше грози трапляються в період з [[Травень|травня]] по [[серпень]]<ref>Казаков В. Л., [[Паранько Ігор Степанович|Паранько І. С.]], Сметана М. Г., Шипунова В. О., Коцюруба В. В., Калініченко&nbsp;О.&nbsp;О. Природнича географія Кривбасу.&nbsp;— Кривий Ріг: Видавничий дім, 2005.&nbsp;— 151 с.</ref>.
 
Кількість днів зі [[Сніг|сніжним]] покровом&nbsp;— 69. Стійкого снігового покрову майже не буває, 52&nbsp;% зим є безсніжними та малосніжними. Середня висота снігу становить 10&nbsp;см, максимальна&nbsp;— 30&nbsp;см. Взимку на річках можна спостерігати [[Паводок|зимові паводки]]. Їх виникнення пов'язується з сильними відлигами&nbsp;— таненням снігового покриву і [[дощ]]ами. Упродовж зими частим явищем є [[ожеледь]]<ref name="info">{{cite web|url=http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/REOP_rezult/Kryvyi_Rih.pdf|title=Профіль м. Кривий Ріг: демографія, економіка, бюджет.|publisher=Проект РЕОП|date=24 травня 2015|accessdate=24 травня 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YuJubCvg?url=web/20150316085000/http://www.academy.gov.ua/doc/mijnar_spivrob/mizhnar_proekt/pdf/REOP_rezult/Kryvyi_Rih.pdf|archivedate=3016 травеньберезень 2015|мертвий-url=noyes}}</ref>.
 
Переважають північні та східні вітри. Рідше за інших спостерігається південний вітер. Влітку найчастіші північні та північно-західні вітри, в інші сезони року&nbsp;— північно-східні, північні та східні вітри. [[Штиль|Штилі]] трапляються на початку [[Осінь|осені]] та [[Літо|влітку]]<ref name="info"/><ref>{{cite web |url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/geografichne_roztashuvannya |title=Географічне розташування |author=Володимир Леонідович |publisher=Виконком Криворізької міської ради |date=24 травня 2015 |accessdate=24 травня 2015 |archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YuKBvnsl?url=web/20150520082912/http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/geografichne_roztashuvannya |archivedate=3020 травень 2015 |deadurl=noyes }}</ref>.
 
{{Клімат міста
|Місто_род=Кривого Рогу
|Джерело={{cite web|url=http://www.meteoprog.ua/ua/climate/KrivyiRih/|title=Клімат Кривого Рогу|publisher=meteoprog.ua|accessdate=30 травня 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YuKNJl56?url=web/20090218224117/http://www.meteoprog.ua/ua/climate/KrivyiRih/|archivedate=3018 травеньлютий 20152009|мертвий-url=noyes}}
| Січ_сер= -5.0 | Січ_сер_опади=40
| Лют_сер= -3.6 | Лют_сер_опади=32
Рядок 185:
Міжвідомча комісія по встановленню режимів роботи дніпровських водосховищ прийняла новий Регламент екологічного оздоровлення річки Інгулець із подовженням терміну промивки з середини травня до середини серпня<ref name="Промивка 2011"/>.
 
Згідно з рейтингом [[Корреспондент|журналу «Кореспондент»]], складеним у [[2010]] році, на основі даних [[Державна служба статистики України|Державної служби статистики України]] зі ступеня того, як багато небезпечних речовин викидають в атмосферу підприємства і транспорт міст України, Кривий Ріг визнаний найбруднішим містом України. На кожного жителя Кривого Рогу припадає 634&nbsp;кг шкідливих речовин, викинутих в атмосферу. За цим показником Кривий Ріг випередив [[Маріуполь]] та [[Бурштин (місто)|Бурштин]], які посіли відповідно друге і третє місця в рейтингу<ref>{{cite web|url=http://tsn.ua/ukrayina/krivii-rig-viznali-naibrudnishim-mistom-ukrayini.html|publisher=[[ТСН]]|title=«Кривий Ріг визнали найбруднішим містом України»|accessdate=19 червня 2010|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YuLSQtan?url=web/20131225192021/http://tsn.ua/ukrayina/krivii-rig-viznali-naibrudnishim-mistom-ukrayini.html|archivedate=3025 травеньгрудень 20152013|мертвий-url=noyes}}</ref>.
 
== Історія ==
Рядок 193:
Первісні люди на [[територія|території]] сучасного Криворіжжя з'явилися ще за [[кам'яна доба|кам'яної доби]]. Про це свідчать: [[Стріла|гостроконечник]], знайдений при розкопках у селі [[Радіонівка]], [[сокира|сокири]], виявлені в міжріччях Саксагані та Інгульця.
 
В одному з курганів, розкопаних на лівому березі річки Інгулець до жовтневого перевороту 1917 року, виявлено посудину з відмуленої глини з вушками, що належить до пам'яток [[Трипільська культура|трипільської культури]]<ref>{{cite web|url=http://kosiv.info/index.php/library/encyclopedia-of-tripoli-civilization/73-add-to-book-1/620-register-of-monuments-of-culture-tripoli-dnipropetrovsk-region|title=Реєстр пам'яток трипільської культури&nbsp;— Дніпропетровська область|publisher=Портал Косівщини|accessdate=30 травня 2015|archivedate=308 травеньквітень 20152010|мертвий-url=noyes|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YusQabfi?url=web/20100408230911/http://kosiv.info/index.php/library/encyclopedia-of-tripoli-civilization/73-add-to-book-1/620-register-of-monuments-of-culture-tripoli-dnipropetrovsk-region}}</ref>.
[[Файл:Kryvyi Rih-baba1.jpg|міні|праворуч|[[Кам'яна баба]], знайдена на території Криворіжжя]]
Розвиненішими були племена так званої [[катакомбна культура|катакомбної культури]], які з'явилися на території Криворіжжя в першій половині II тисячоліття до н.&nbsp;е. Вони займалися переважно [[скотарство]]м. У XV—XII століттях до н.&nbsp;е. з'являються скотарсько-землеробські племена [[зрубна культура|зрубної культури]], важлива роль у господарській діяльності яких належить саме [[землеробство|землеробству]]. Досягає розквіту в цей період і бронзово-ливарне ремесло. А на початку І тисячоліття до н.&nbsp;е. на території всього [[Наддніпрянська Україна|Придніпров'я]] з'являються вироби із [[залізо|заліза]]. Особливого поширення вони набули в [[Північне Причорномор'я|Північному Причорномор'ї]], де з'явилися у VII&nbsp;ст. до н.&nbsp;е. кочові [[скіфи|скіфські племена]].
Рядок 199:
У IX—VII століттях до н.&nbsp;е. на теренах сучасного Криворіжжя жили [[Кімерійці|кіммерійці]].
 
У II&nbsp;ст.&nbsp;н.&nbsp;е. у степи Криворіжжя зі своїми стадами рушили [[сармати]]. Археологічні дослідження доводять наявність торговельних зв'язків між сарматами, які населяли в той час цю територію, і стародавніми греками, зокрема з островом [[Родос]], розташованому в східній частині [[Середземномор'я]]<ref>{{cite web|url=http://kri.com.ua/1527-v-krivom-roge-obnaruzhenyi-unikalnyie-arheologich.html|title=У Кривому Розі виявлені унікальні археологічні знахідки епохи сарматів|publisher=kri.com.ua|accessdate=30 травня 2015|archivedate=3025 травеньгрудень 20152013|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YusgQpRX?url=web/20131225140139/http://kri.com.ua/1527-v-krivom-roge-obnaruzhenyi-unikalnyie-arheologich.html|мертвий-url=noyes|language=рос.}}</ref>. На території сучасного Криворіжжя знайдено також поселення скотарів та землеробів так званої [[черняхівська культура|черняхівської культури]]. Найвідомішими похованнями того періоду є [[поховання]] біля [[Христофорівка (смт)|Христофорівки]].
 
На початку н.&nbsp;е. [[Північне Причорномор'я|Причорномор'я]] населяли землеробські племена&nbsp;— [[анти]]. Південні околиці східнослов'янських земель займали територію, яку займає нині Криворіжжя.
Рядок 220:
Після ліквідації [[1857]] року [[військові поселення|військових поселень]] Кривий Ріг переведено до розряду державних [[село|сіл]], був центром [[Криворізька волость (Херсонський повіт)|Криворізької волості]] [[Херсонський повіт|Херсонського повіту]] [[Херсонська губернія|Херсонської губернії]]<ref>Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886.&nbsp;— VI + 157 с.</ref>. Станом на [[1859]] рік тут налічувалося 554 двори й 3644 жителі. У селі Інгульці було 1396 жителів, а в Олександровому Дарі (Рахманівці)&nbsp;— 1149. У той час існували й інші поселення, що згодом увійшли в межі міста&nbsp;— [[Гданцівка]], [[Катеринівка (Кривий Ріг)|Катеринівка (Довгинцеве)]], [[Вечірній Кут]].
 
Наприкінці 1850-х років з'явилися перші поселення на правому березі [[Саксагань|Саксагані]] (в районі Кандибиної та Іванової балок). [[1863]]-го було закладено [[Церква святого Миколая (Кривий_Ріг)|церкву Святого Миколая]] (зруйнована у [[1931]], досліджена у [[2016]])<ref>{{Cite news|url=https://podrobnosti.ua/2104456-v-krivom-roge-otkapali-pervuju-kamennuju-tserkov-v-rajone.html|title=В Кривом Роге откопали первую каменную церковь в районе|last=Наталья Грищенко|first=|date=26.04.2016|language=російська мова|work=Подробности|accessdate=26.04.2016}}</ref><ref>{{Cite news|url=http://cityblog.com.ua/2016/04/nikolaevskaya-tserkov-arhiologicheskie-raskopki-nahodki-planyi-na-budushhee/|title=Николаевская церковь. Археологические раскопки, находки, планы на будущее.|last=|first=|date=26.04.2016|language=|work=|accessdate=26.04.2016|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160504111413/http://cityblog.com.ua/2016/04/nikolaevskaya-tserkov-arhiologicheskie-raskopki-nahodki-planyi-na-budushhee/|archivedate=04.05.2016|deadurl=yes}}</ref>.
 
У другій половині XIX століття почалося дослідження надр Криворіжжя, зокрема [[Залізні руди|залізної руди]]. У ньому брали участь академіки [[Зуєв Василь Федорович|В. Зуєв]], В. Ізмайлов, професор [[Ліванов Михайло Георгійович|Ліванов]].
Рядок 306:
Основою промислового розвитку міста був видобуток залізної руди та [[металургія]]. 1961&nbsp;року було збудовано першу чергу [[Центральний гірничо-збагачувальний комбінат|Центрального гірничо-збагачувального комбінату]], створено трест «[[Криворіжстальконструкція]]», 1962&nbsp;року здійснено пуск [[Доменна піч|ДП]]-7, оснащеної електронно-обчислювальною технікою, промисловим телебаченням, 1964-го відбувся пуск першої черги [[Північний гірничо-збагачувальний комбінат|Північного ГЗК]]. Уже 1965&nbsp;року в місті діяло 573 підприємства. Протягом 1960—1985&nbsp;рр. промисловий потенціал міста продовжував зростати. У 1968&nbsp;році відбувся пуск взуттєвої фабрики №&nbsp;3, у 1969-му відкрито вагоноремонтне депо, у 1970-му&nbsp;— пуск унікального комплексу шахти «[[Артем-2]]». З пуском ДП-8 доменний цех [[КМЗ]] став найбільшим в Європі, 1974&nbsp;року відбувся пуск найбільшої у світі ДП-9. 1975-го створено завод «[[Ремгормаш]]», а 1976-го&nbsp;— пуск вовнопрядильної фабрики. Інші заводи виробляли прохідницькі комбайни, збагачувальне й енергетичне обладнання, розвивалися легка і харчова промисловість. У ці роки місто стало багатофункціональним. Наприкінці 1960-х рр. чисельність населення міста перевищила 500 тис. осіб<ref>Українська радянська енциклопедія. В 12-ти томах / За ред. М. Бажана.&nbsp;— 2-ге вид.&nbsp;— К.: Гол. редакція УРЕ, 1974—1985.</ref>.
 
[[16 червня|16]]—[[18 червня]] [[1963]] року в місті відбулися [[Бунт на Соцмісті|масові заворушення]], в яких, за різними оцінками, брало участь від 1000 до 6000 осіб<ref>{{cite web |url=http://ar25.org/node/11136 |title=Червневі події 1963 року в Кривому Розі. |publisher=Дольчук А. В., доцент кафедри історії України |accessdate=2 червня 2015 |мертвий-url=noyes |archivedate=25 червеньберезень 20152016 |archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YzELytJU?url=web/20160305133007/http://ar25.org/node/11136 }}</ref>. Події отримали назву «[[Бунт на Соцмісті]]». Приводом для заворушень стало надання опору співробітникам міліції з боку вояка. У підсумку&nbsp;— четверо вбитих, 15 поранених, приблизно 3000 постали перед судом, 1500 з них отримали тюремні терміни, решта&nbsp;— адміністративний арешт на 15 діб.
 
Криворіжці часто послуговуються своїм сленгом. Наприклад, слово «ру́дник» означає селище гірників, дуже часто соціально неблагополучне, хаотично забудоване маленькими самобудами 50-х, а подекуди й 20-х&nbsp;— 30-х років. У декотрих закутах міста збереглися цілі квартали таких «[[Шанхай|шанхаїв]]»<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/Society/20390 |title=Мегахутір індустрії |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=2 червня 2015 |мертвий-url=noyes |archivedate=24 червеньквітень 2015 |archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YzEVyv6i?url=web/20150404084925/http://tyzhden.ua/Society/20390 }}</ref>. З середини 1980-х років і до 1995 року в місті розгортався молодіжний кримінальний рух&nbsp;— так звані «[[бігуни (Кривий Ріг)|бігуни]]»<ref>{{cite web |url=http://kri.com.ua/4221-beguny-istorija-glupojj-vojjny.html |title=«Бегуны». История глупой войны |publisher=kri.com.ua |accessdate=2 червня 2015 |мертвий-url=yes |archivedate=2 червень 2015 |archiveurl=https://www.webcitation.org/6YzEQtu2N?url=http://kri.com.ua/4221-beguny-istorija-glupojj-vojjny.html }}</ref>.
 
Будівництво [[Криворізький швидкісний трамвай|Криворізького швидкісного трамвая]] розпочалося ще [[1974]]&nbsp;року<ref>Електротранспорт України: Енциклопедичний путівник / Сергій Тархов, Кость Козлов, Ааре Оландер.&nbsp;— Київ: Сидоренко В. Б., 2010.&nbsp;— 912 с.: іл., схеми.&nbsp;— ISBN 978-966-2321-11-1.</ref>, проте відкриття першої черги зі станціями «[[Майдан Праці (станція метро)|Майдан Праці]]», [[Сонячна (станція метро)|«Жовтнева»]] (тепер&nbsp;— ''Сонячна''), [[Вечірній бульвар (станція метро)|«Майдан Артема»]](тепер&nbsp;— ''Вечірній бульвар'') і тимчасовою [[Мудрьона (станція метро)|«Дзержинською»]] (тепер&nbsp;— ''Мудрьона'') відбулося 26 грудня 1986-го<ref name="Болашенко">[https://web.archive.org/web/20070305033137/http://sbchf.narod.ru/13/metro-kr_2.html С. Болашенко. История. Криворожский метрополитен (метротрамвай).] Сайт о железной дороге {{ref-ru}}</ref><ref name="Мир метро. Історія">[https://web.archive.org/web/20150421082733/http://metroworld.ruz.net/others/krr_history.htm История Криворожского скоростного трамвая.] Мир метро {{ref-ru}}</ref>. Усі станції, за винятком «Майдану Праці» і тимчасової «Дзержинської», були побудовані за стандартами [[метрополітен]]у. У 1975 році громадськість відзначала двохсотріччя міста Кривого Рогу і сторіччя початку розробки залізних руд Криворізького басейну. У [[1985]] році [[Криворізький міжнародний аеропорт|криворізький аеропорт]] став міжнародним. До кінця дев'яностих із будівництвом [[мікрорайон]]ів «Всебратське» завершилося формування міського ансамблю.
Рядок 352:
[[18 листопада]] [[2015]] року відбулося пленарне засідання І сесії Криворізької міської ради VII скликання, на якому [[Юрій Вілкул]], кандидат від [[Опозиційний блок|Опозиційного блоку]] був обраний мером. Це рішення було оскаржене представником партії [[Партія «Об'єднання „Самопоміч“»|Самопоміч]] [[Милобог Юрій Валерійович|Юрієм Милобогом]], депутатами [[УКРОП (політична партія)|УКРОПу]] та [[Сила людей|Сили людей]].
 
Єдиного загальноміського органу [[Судова влада|судової влади]] немає, натомість існує 4 окружних суди міста Кривого Рогу, юрисдикції яких розповсюджуються на визначені адміністративні райони міста та Дніпропетровської області<ref>{{Cite news|url=http://www.president.gov.ua/documents/4492017-23382|title=УКАЗ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №449/2017 — Офіційне інтернет-представництво Президента України|language=ua|work=Офіційне інтернет-представництво Президента України|accessdate=2018-01-03}}</ref>. Місто підпорядковане Криворізькому відділу головного управління [[Національна поліція України|поліції]] України в Дніпропетровській області<ref>{{Cite web|url=http://www.dp.npu.gov.ua/uk/publish/article/80348|title=ГУ НП в Дніпропетровській області|website=www.dp.npu.gov.ua|accessdate=2017-02-03|archiveurl=https://web.archive.org/web/20160305070311/http://www.dp.npu.gov.ua/uk/publish/article/80348|archivedate=2016-03-05|deadurl=yes}}</ref>. У Кривому Розі діють установа виконання покарань №&nbsp;3 та виправна колонія №&nbsp;80.
 
У місті розташовані [[17-та окрема танкова бригада (Україна)|17-та окрема танкова бригада]], з криворіжців сформовані [[Рота поліції «Кривбас»]] та [[40-й окремий мотопіхотний батальйон «Кривбас»]]. Останній брав участь у [[Бої за Дебальцеве|боях за Дебальцеве]], а в квітні 2015 року був розформований<ref>{{Citation|last=|title=Звернення батальйону «Кривбас» 23 квітня 2015|date=2015-04-23|url=https://www.youtube.com/watch?v=CUAPd1WTfsE|accessdate=2017-05-12}}</ref><ref>{{Cite web|url=http://krivbass40.blogspot.com/2015_04_01_archive.html|title=Героїчний залізний батальйон «Кривбас» розформовано|last=|first=|date=|website=|publisher=|language=|accessdate=2017-05-12}}</ref>.
Рядок 425:
Зменшення кількості населення пояснюється як природними, так і міграційними чинниками. Протягом останніх років [[смертність]] була вищою, ніж [[народжуваність]]. [[Сальдо міграції]], яка включає як внутрішню, так і міжнародну міграцію, було додатнім до 2006 року, але потім стало від'ємним. 30&nbsp;% криворіжців молодші за 25 років<ref name="info"/>.
 
Під час [[війна на сході України|війни на сході України]], місто почало приймати [[біженці]]в з [[Донецька область|Донецької]] та [[Луганська область|Луганської]] областей, їх кількість сягнула 7000<ref>{{cite news|url=http://krlife.com.ua/news/v-krivoi-rog-opyat-massovo-kinulis-bezhentsy-s-vostoka|title=В Кривой Рог опять массово кинулись беженцы с востока|publisher=krlife.com.ua|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=288 травеньчервень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrlOkAMx?url=web/20150608155734/http://krlife.com.ua/news/v-krivoi-rog-opyat-massovo-kinulis-bezhentsy-s-vostoka}}</ref><ref>{{cite news|url=http://dnepr.comments.ua/news/2014/09/18/093736.html|title=Сколько переселенцев с восточных областей в Кривом Роге?|publisher=comments.ua|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2819 травеньберезень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrlT93jT?url=web/20150319062245/http://dnepr.comments.ua/news/2014/09/18/093736.html}}</ref><ref>{{cite news|url=http://www.dw.de/оон-домівки-через-бойові-дії-в-україні-полишили-понад-415-тисяч-людей/a-17868525|title=ООН: Домівки через бойові дії в Україні полишили понад 415 тисяч людей|publisher=[[Deutsche Welle]]|date=August 20, 2014|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=травень 2816, 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrlM817C?url=web/20150516085619/http://www.dw.de/%D0%BE%D0%BE%D0%BD-%D0%B4%D0%BE%D0%BC%D1%96%D0%B2%D0%BA%D0%B8-%D1%87%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7-%D0%B1%D0%BE%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D1%96-%D0%B4%D1%96%D1%97-%D0%B2-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96-%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%88%D0%B8%D0%BB%D0%B8-%D0%BF%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%B4-415-%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F%D1%87-%D0%BB%D1%8E%D0%B4%D0%B5%D0%B9/a-17868525}}</ref>.
 
Згідно з прогнозом, середня очікувана тривалість життя жінок у Кривому Розі зростає з 72,6 року у 2010 до 73,6 року у [[2030]], а чоловіків&nbsp;— з 61,9 до 65,9 року. Попри більшу очікувану тривалість життя, вищий коефіцієнт народжуваності та покращення сальдо міграції, кількість населення зменшуватиметься й надалі старішатиме. Його чисельність стане меншою на 13&nbsp;%&nbsp;— до 576 971 особи у 2030.
Рядок 436:
 
==== Єврейська громада ====
[[Поділи Речі Посполитої]] XVIII століття призвели до еміграції в Росію бідного [[Євреї|єврейського]] населення. Криворізький регіон у складі [[Херсонська губернія|Херсонської]], а потім [[Катеринославська губернія|Катеринославської]] губернії входив до межі осілості, тим не менш, особливості його адміністративно-територіального розташування, прагнення влади Російської імперії до ефективного освоєння [[Криворізький залізорудний басейн|рудоносних земель]] давали можливість євреям користуватися певними привілеями. З часом це допомогло євреям зайняти провідні позиції в економіці краю. Тому на Криворіжжі євреї домоглися реальної рівності з представниками інших націй<ref name="Историческая справка">{{cite web|url=http://jewish-museum-marmer.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2&Itemid=1|title=Историческая справка|publisher=Криворожский музей еврейской культуры и истории Холокоста|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2819 травеньлипень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6Yrlgpzu2?url=web/20150719090742/http://jewish-museum-marmer.dp.ua/index.php?option=com_content&view=article&id=2&Itemid=1}}</ref>. Тут була рідкісна не тільки для тих років обстановка терпимості, толерантності, взаємоповаги й співпраці людей різних національностей і віросповідань. Разом з українською розвивалася і розквітала і єврейська культура, впливаючи й збагачуючи культури інших народів і сприймаючи їх вплив. У [[Німецько-радянська війна|воєнні роки]] усе це було втрачено<ref name="Историческая справка"/>, але за роки незалежності України в Кривому Розі єврейське життя не тільки відродилася, але успішно розвивається. У місті побудована [[синагога]] «[[Бейс Штерн Шульман|Бейт Штерн Шульман]]», активно діють громада і благодійні фонди, [[загальноосвітня школа]] та [[дитячий садок]]<ref>[{{Cite web |url=http://www.krjew.com/index.php?option=com_k2&view=item&layout=item&id=23&Itemid=484&lang=ru |title=Детский сад «Бейт Корбан Ганей Алон»] |accessdate=16 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150216124418/http://krjew.com/index.php?option=com_k2&view=item&layout=item&id=23&Itemid=484&lang=ru |archivedate=16 лютий 2015 |deadurl=yes }}</ref><ref>[{{Cite web |url=http://www.krjew.com/index.php?option=com_k2&view=item&layout=item&id=25&Itemid=490&lang=ru |title=Фонд «Ор&nbsp; — Авендер»] |accessdate=16 травень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20150216124305/http://krjew.com/index.php?option=com_k2&view=item&layout=item&id=25&Itemid=490&lang=ru |archivedate=16 лютий 2015 |deadurl=yes }}</ref>, випускається міська єврейська газета, а в телеефір регулярно виходить передача «Шофар»<ref name="Историческая справка"/><ref>[http://www.krjew.com/ Еврейская община города]</ref>.
 
== Культура ==
Рядок 455:
Також працює [[Костел Успіння Пресвятої Діви Марії (Кривий Ріг)|Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії]] [[Римо-католицька церква в Україні|Української римо-католицької церкви]]. Історія існування римо-католицької церкви у Кривому Розі пов'язана з розвитком промисловості, оскільки перші віряни були вихідцями з [[Польща|Польщі]] та [[Німеччина|Німеччини]], які приїхали розвивати промисловість у місті<ref>{{cite web|url=http://polska.dp.ua/Сhurches/krivoy_rog/|title=Парафія Успіння Пресвятої Діви Марії|publisher=Днепропетровская Областная Польская Община|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=yes|archivedate=31 травень 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6YwL446Gu?url=http://polska.dp.ua/%D0%A1hurches/krivoy_rog/}}</ref>. На сьогодні недільну службу відвідують близько 200 парафіян. При Костелі діє Спілка поляків Кривого Рогу. У [[Довгинцівський район|Довгинцівському районі]] компактно проживає значна кількість вірних [[Українська греко-католицька церква|УГКЦ]]. Парафія Святої Трійці в Кривому Розі була заснована в 1995 році. У приміщенні парафії Успіння Пресвятої Діви Марії проводяться богослужіння парафії Святих Володимира і Ольги, у 2014 році була збудована каплиця на честь святого Василія Великого<ref>{{cite web|url=http://svtr.org.ua/about-us/ |title=Офіційний сайт парафії Святої Трійці у місті Кривому Розі |publisher=Офіційний сайт парафії Святої Трійці у місті Кривому Розі |accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=no}}</ref>.
 
У Кривому Розі здавна існує єврейська громада. На початку [[XX століття]] в місті функціонували дві [[Синагога|синагоги]], що розташовувалися по [[Вулиця Каунаська (Кривий Ріг)|вулиці Каунаській]] (раніше&nbsp;— ''Синагогальна вулиця''). 29 серпня 2010 року в місті відкрито синагогу [[Бейс Штерн Шульман]]<ref>{{cite web|url=http://www.fjc.org.ua/templates/blog/post_cdo/AID/1165328/PostID/19133|title=Торжественное открытие синагоги в Кривом Роге|publisher=Федерация еврейских общин Украины|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2814 травеньсерпень 20152014|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrhydaZb?url=web/20140814054632/http://www.fjc.org.ua/templates/blog/post_cdo/AID/1165328/PostID/19133}}</ref>. Активно діють Єврейська громада, загальноосвітня школа та дитячий садок, випускається міська єврейська газета, а в телеефір регулярно виходить передача «Шофар».
 
Функціонують [[Німецька євангелічно-лютеранська церква України]], церква [[Євангельські християни-баптисти|Євангельських християн-баптистів]], [[Адвентизм|УУК ЦАСД]], «Дім Хліба», [[Церква християн віри євангельської України|ВСЦ ХВЄП]] і церква [[П'ятдесятництво|п'ятидесятників]] ОЦХВЄ «Благодать»; Храм ведичної культури ([[Міжнародне Товариство Свідомості Крішни|Харе Крішна]]). Також у місті діє [[Криворізька Рада Церков]]<ref>{{cite web |url=https://vk.com/krivorizkarada |title=Криворізька Рада Церков }}{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>.
 
=== Музеї ===
Рядок 463:
[[Криворізький історико-краєзнавчий музей|Криворізький міський історико-краєзнавчий музей]] зберігає природні й археологічні колекції, етнографічні та нумізматичні матеріали, твори образотворчого та народно-прикладного мистецтва, фото та документальні джерела з історії Криворіжжя XIX—XX&nbsp;ст. Засновано його у 1960 році.
 
Музей має філіали: філія в селі [[Веселі Терни]] та меморіальний музей-квартира [[Синиця Григорій Іванович|Григорія Синиці]]. Йому також належить 3D-відеогалерея на Соцмісті, розташована всередині найбільшого у Європі [[Квітковий годинник|квіткового годинника]]. Він розташований у парку Героїв на пр. Металургів. Діаметр циферблата&nbsp;— 22 метри, довжина хвилинної стрілки до 12 метрів. Тут висаджені 22 000 квітів шести видів. Хід стрілки забезпечує годинниковий механізм, розташований під спорудою. Удень кожна година супроводжується мелодійним дзвоном, а вночі годинник підсвічується<ref>{{cite web|url=http://ua.life.comments.ua/2011/08/22/158363/u-krivomu-rozi-zapushcheno.html|title=У Кривому Розі запущено найбільший у світі квітковий годинник|publisher=comments.ua|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=yes|archivedate=28 травень 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6YriS7FZJ?url=http://comments.ua/life/158363-u-krivomu-rozi-zapushcheno.html}}</ref>. Починаючи з 2013 року всередині споруди квіткового годинника почала функціонувати [[3D]]-відеогалерея<ref>{{cite web|url=http://rkm.kiev.ua/obschestvo/47012/|title=Первая в Украине 3D видеогалерея-музей открілась в Кривом Роге|publisher=rkm.kiev.ua|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2825 травеньгрудень 20152013|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YriVnmok?url=web/20131225080312/http://rkm.kiev.ua/obschestvo/47012/}}</ref>.
[[Файл:Oleks pol.jpg|міні|праворуч|Бюст [[Поль Олександр Миколайович|Олександра Поля]]]]
Визначним місцем також є маєток [[Поль Олександр Миколайович|Олександра Поля]] у [[Хутір Дубовий (Кривий Ріг)|Хуторі Дубовому]] (вулиця Дишинського, поблизу шахти «Більшовик»). Нині належить різним фірмам, лише декілька кімнат відведені під музей<ref>{{cite web|url=http://krlife.com.ua/news/osvobodyat-li-krivorozhskie-biznesmeny-usadbu-aleksandra-polya|title=Освободят ли криворожские бизнесмені усадьбу Александра Поля?|publisher=Кривой Рог Life|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2816 травеньберезень 20152013|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YriZ5ygW?url=web/20130316015124/http://krlife.com.ua/news/osvobodyat-li-krivorozhskie-biznesmeny-usadbu-aleksandra-polya}}</ref>.
 
Історії єврейської громади міста присвячений [[музей Михайла Мармера]], заснований у 2010 році на території місцевої синагоги.
Рядок 492:
Станом на початок [[2013]] року діє 150 [[Дошкільний навчальний заклад|дошкільних навчальних закладів]] ([[дитячий садок|дитячих садочків]]) та 149 [[Середня загальноосвітня школа|середніх навчальних закладів]] (шкіл). Усі вони забезпечені комп'ютерними класами, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 15 середніх спеціальних навчальних закладів ([[технікум]]и, [[коледж]]і, [[училище|училища]]) та 28 [[Вищий навчальний заклад|вишів]].
 
Кривий Ріг є молодим науковим центром. Тут діє [[Криворізький ботанічний сад НАН України|ботанічний сад]] [[Національна академія наук України|Національної Академії Наук України]]. [[Криворізький національний університет]] утворений 21 березня 2011 року. У 2011—2016 роках<ref>http://www.kmu.gov.ua/control/uk/cardnpd?docid=248800179</ref> до його складу входили Криворізький педагогічний інститут, який у січні 2016 року перетворено у відновлений [[Криворізький державний педагогічний університет]]<ref>{{cite web|url=http://kdpu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1396&Itemid=708|title=Криворізький педагогічний інститут ДВНЗ КНУ|publisher=[[Криворізький педагогічний інститут Криворізького національного університету]]|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2830 травеньвересень 20152013|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YriyADZe?url=web/20130930041137/http://kdpu.edu.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=1396&Itemid=708}}</ref>, [[Криворізький економічний інститут Київського національного економічного університету імені Вадима Гетьмана|Криворізький економічний інститут]] Державного вищого навчального закладу «[[Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана]]» та металургійний інститут [[Національна металургійна академія України|Національної металургійної академії]]. Він починався як Криворізький вечірній робітничий технікум, що почав навчання 1922 року<ref>{{cite web|url=http://ktu.edu.ua/zagalna-informatsiia/istoriia-knu#.VVfBSPmqpBc|title=Історія КНУ|publisher=[[Криворізький національний університет]]|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2824 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrirgQih?url=web/20150524115322/http://ktu.edu.ua/zagalna-informatsiia/istoriia-knu#.VVfBSPmqpBc}}</ref>. За рейтингом «[[200 найкращих вищих навчальних закладів України]]» [[ЮНЕСКО]] 2013 року КНУ посідав 121 місце.
 
Працює [[Державний науково-дослідний гірничорудний інститут|науково-дослідний гірничорудний інститут]] та [[Науково-дослідний інститут безпеки праці та екології в гірничорудній і металургійній промисловості|Інститут безпеки праці та екології]]. Серед інших найвідомішими є коледж [[Національний авіаційний університет|Національного авіаційного університету]] «[[Криворізький коледж Національного авіаційного університету|КРАУСС]]», [[Криворізьке міське музичне училище|міське музичне училище]], Політехнічний коледж, [[Інгулецький технікум Криворізького технічного університету|Інгулецький технікум]] та автотранспортний технікум.
Рядок 517:
Економічний потенціал [[місто|міста]] представляють близько 6 тисяч підприємств. Промисловість міста налічує 87 великих підприємств різних галузей: [[Чорна металургія|чорної металургії]], [[Машинобудування|машинобудівної]], [[Будівельна справа|будматеріалів]], [[Хімічна промисловість|хімічної]], [[Поліграфія|поліграфічної]], [[Деревообробна промисловість|деревообробної]], [[Легка промисловість|легкої]], [[Харчова промисловість|харчової]] тощо.
 
У [[Криворізький залізорудний басейн|Криворізькому басейні]] розташовано 8 із 11 підприємств [[Україна|України]] з видобутку та перероблення залізорудної сировини, а також підприємства з обслуговування основного виробництва. Тому головною містоутворювальною галуззю, яка стійко визначає профіль міста в територіальному розподілі праці, є [[чорна металургія]]. У Кривому Розі розташовано один із найбільших у [[світ]]і металургійних комбінатів&nbsp;— [[АрселорМіттал Кривий Ріг]], п'ять [[Гірничозбагачувальний комбінат|гірничозбагачувальних комбінатів]]&nbsp;— [[Північний гірничо-збагачувальний комбінат|Північний]], [[Південний гірничо-збагачувальний комбінат|Південний]], [[Центральний гірничо-збагачувальний комбінат|Центральний]], [[Новокриворізький гірничо-збагачувальний комбінат|Новокриворізький]], [[Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат|Інгулецький]], три рудоремонтні заводи та інші. Переважна номенклатура: [[залізна руда]], [[концентрат]], [[Агломерат (металургія)|агломерат]], [[котуни]], [[чавун]], [[сталь]], [[Металопрокат|готовий прокат]] ([[арматура]], [[кутик]], [[катанка]]). Питома вага гірничо-металургійного комплексу становить 86&nbsp;% загальних обсягів промислового виробництва в місті<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/pg/171109856079101_s_16o|title=Соціально-економічне становище міста Кривого Рогу за 2014 рік|publisher=Виконком Криворізької міської ради|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=28 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6Yrj6bf1u?url=web/20150528200522/http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/pg/171109856079101_s_16o}}</ref>.
 
Єдиний у країні [[Криворізький суриковий завод]] виробляє [[залізний сурик]], який має попит в Україні та за її межами. Також у місті працюють [[Криворізький завод гірничого обладнання]] та [[Кривбасвибухпром]].
 
Виробництво непродовольчих товарів народного споживання в місті здійснюють понад 40 підприємств різних форм власності, які виготовляють товари легкої промисловості культурно-побутового й господарського призначення, а також будівельної групи<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/pg/171109856079101_s_16o|title=Соціально-економічне становище міста Кривого Рогу за 2014 рік|publisher=Виконком Криворізької міської ради|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=28 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6Yrj9wimG?url=web/20150528200522/http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/pg/171109856079101_s_16o}}</ref>.
 
Харчові продукти в місті виробляють 16 сільськогосподарських підприємств [[Харчова промисловість|харчової]] й [[Переробна промисловість|переробної промисловостей]] та близько 80 інших суб'єктів підприємництва ([[Криворізький міськмолокозавод № 1|Криворізький міськмолокозавод №&nbsp;1]], ковбасні вироби, [[майонез]], [[хліб]] та хлібобулочні вироби, [[пиво]], безалкогольні напої, [[олія]], кондитерські вироби тощо)<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/pg/171109856079101_s_18o/2014.doc|title=Підсумки соціально-економічного розвитку міста за 2014 рік|publisher=Виконком Криворізької міської ради|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=28 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrjCdVkq?url=web/20150528200559/http://kryvyirih.dp.ua/ua/osxfile/pg/171109856079101_s_18o/2014.doc}}</ref>.
 
== Інфраструктура ==
Рядок 531:
Інші підприємства&nbsp;— «Кривбасстандартметрологія», «Криворіжтепломережа» (у місті 72 котельні та 383,8&nbsp;км теплових мереж), ДП «Криворізька теплоцентраль», «Екоспецтранс», «Міськліфт», у місті запроваджена єдина автоматизована міська система комунальних розрахунків «НОВА-КОМ». У Кривому Розі розташовано 68 поштових відділень.
 
[[Інститут розвитку міста Кривого Рогу]] впроваджує розвиток [[Велосипед|велоінфраструктури]], [[туризм]]у, створення індустріального парку та програму з профілактики [[Вірус імунодефіциту людини|ВІЛ]]/[[СНІД]]у. Інфраструктура [[Індустріальний туризм|туризму]] міста Кривого Рогу складається з міського історико-краєзнавчого музею, навчальних центрів та [[скансен]]ів. У місті працює 11 готелів. Кривий Ріг є унікальним індустріальним містом, де зосереджена значна кількість великих промислових підприємств. Цікаві об'єкти для відвідування&nbsp;— це 45 шахт, 41 кар'єр, 89 відвалів та безліч [[Спелеотуризм|спелестологічних]] об'єктів. Популярні міські екскурсії тривають від 3-х годин до цілого вік-енду<ref>{{cite web|url=http://krt.dp.ua/ua/|title=Діюча індустрія|publisher=Діюча індустрія|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2824 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YriL4QrT?url=web/20150524134958/http://krt.dp.ua/ua/}}</ref>.
 
=== Транспорт ===
Рядок 540:
Міські перевезення автомобільним транспортом здійснюють чотири автопідприємства, які мають власний рухомий склад, матеріально-технічну базу, та 654 приватних автоперевізників. Щоденно на 113 маршрутах міста працюють близько 1200 автобусів різної місткості, що перевозять до 200 тис. пасажирів<ref name="Економічний прогноз. Кривий Ріг"/>.
 
Першу чергу трамвайної лінії в Кривому Розі було відкрито [[1935]] року. Її довжина становила 8&nbsp;км. Уже на кінець [[1937]] року вона була подовжена до 20&nbsp;км. Тролейбусний рух відкрито [[25 грудня]] [[1957]] року, нині щодня на 21 тролейбусних маршрутах працює до 70 [[тролейбус]]ів, на 12 [[трамвай]]них&nbsp;— 50 [[вагон]]ів<ref name="рухомий склад">{{cite web|url=http://urbantransport.kiev.ua/ua_59.html|title=Інвентарний парк пасажирських трамвайних вагонів станом на 01.01.2010.|publisher=Офіційна статистика. Кривий Ріг. Сайт «Міський транспорт»|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2824.05.2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrjTup71?url=web/20150524175043/http://urbantransport.kiev.ua/ua_59.html}}</ref><ref>Подарочный буклет «70 лет криворожскому трамваю. 1935—2005». Типография «R-СТУДИЯ», г. Кривой Рог, 2005 год.</ref>.
 
У [[2012]] році розпочалася інтеграція швидкісного трамвая до трамвайної мережі міста. [[Криворізький швидкісний трамвай|Швидкісний трамвай]] налічує 15 станцій, з яких 4&nbsp;— підземні. Більша частина лінії збудована за стандартами метрополітену, але як рухомий склад використовуються трамвайні вагони, а не потяги метро. Відкриття першої черги відбулося [[26 грудня]] [[1986]] року. Діють три маршрути: [[Кільцева (станція метро)|Кільцева]]&nbsp;— [[Майдан Праці (станція метро)|Майдан Праці]], [[Кільцева (станція метро)|Кільцева]]&nbsp;— [[Зарічна (станція метро, Кривий Ріг)|Зарічна]] та Кільце КМК&nbsp;— [[Зарічна (станція метро, Кривий Ріг)|Зарічна]].
[[Файл:Станція Кривий Ріг-Головний 04.JPG|міні|праворуч|Вокзал станції [[Кривий Ріг-Головний]]]]
Сучасний Кривий Ріг є важливим [[Залізничний вузол|залізничним вузлом]]. В місті розташована [[Криворізька дирекція залізничних перевезень]] «[[Укрзалізниця|Укрзалізниці]]», яка обслуговує п'ять напрямків та щорічно забезпечує до 17&nbsp;% загальнодержавного обсягу всіх залізничних вантажоперевезень. [[Кривий Ріг-Головний]] є її основними воротами. У клієнтів дирекції такі гіганти металургійної промисловості як «[[АрселорМіттал Кривий Ріг]]», «[[Метінвест]]», [[Криворізький залізорудний комбінат|КЗРК]], [[Євраз|«Суха Балка»]], [[Нікопольський завод феросплавів]], [[Нікопольський південнотрубний завод]]. Загалом добові обсяги вантажоперевезень становлять близько 200 тисяч тонн<ref>{{cite web|url=http://www.dp.uz.gov.ua/ukr/krr_management|title=Криворізька дирекція|author=ДП Придніпровська залізниця|publisher=ДП Придніпровська залізниця|date=24 травня 2015|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2824 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrjX4Nvw?url=web/20150524180335/http://www.dp.uz.gov.ua/ukr/krr_management}}</ref>.
 
{{main|Криворізький міжнародний аеропорт}}
Перші авіарейси з Кривого Рогу в [[Харків]] і [[Одеса|Одесу]] почали виконувати ще далекого [[1926]] року. Через півстоліття в місті був побудований [[аеропорт]] «Змичка» з ґрунтовою злітно-посадковою смугою. Невеликими літаками [[Ан-2]], [[Лі-2]], [[Іл-14]] і [[Ан-24]] щорічно перевозилося близько шести тисяч пасажирів.
 
Сучасну повітряну гавань місто отримало у січні [[1979]] року, коли поблизу села [[Лозуватка (Криворізький район)|Лозуватка]] завершилося будівництво бетонної злітно-посадкової смуги з комплексом авіаційних служб, аеровокзалом, пропускна здатність якого становила 400 осіб за годину. [[1986]] року, коли почалося будівництво [[Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окиснених руд|Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окиснених руд]] (спільне будівництво [[Соціалістична Республіка Румунія|Румунії]], [[Чехословаччина|Чехословаччини]], [[Німецька Демократична Республіка|НДР]] і [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|Радянського Союзу]]), [[аеропорт]] здобув статус міжнародного<ref>{{cite web|url=http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/943-istorichnij-naris-ta-chinniki-formuvannya-transportnoji-sistemi-dnipropetrovskoji-oblasti|title=Історичний нарис та чинники формування транспортної системи Дніпропетровської області|author=Geograf.com.ua|publisher=Geograf.com.ua|date=24 травня 2015|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2824 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrjbHvoJ?url=web/20150524174551/http://www.geograf.com.ua/geoinfocentre/20-human-geography-ukraine-world/943-istorichnij-naris-ta-chinniki-formuvannya-transportnoji-sistemi-dnipropetrovskoji-oblasti}}</ref>. Після здобуття незалежності України експлуатацію летовища здійснює комунальне підприємство «Міжнародний аеропорт Кривій Ріг».
 
== Засоби масової інформації ==
З 7 грудня 1924 року в Кривому Розі видається міська газета «[[Червоний гірник|Червоний Гірник]]». Видання виходить двічі на тиждень&nbsp;— у вівторок (скорочений випуск обсягом 8 шпальт) і в четвер (повне видання обсягом 32 сторінки)<ref>{{cite web|url=http://girnyk.com.ua/pro-gazetu|title=Про газету «Червоний гірник»|publisher=Червоний гірник|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2816 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrjkRUOE?url=web/20150516090315/http://girnyk.com.ua/pro-gazetu}}</ref>. Нині в місті регулярно видається безліч газет і журналів різної спрямованості&nbsp;— загальноміські («[[Вісник Кривбасу]]», «[[Домашня газета]]», «Пульс», «КупляПродажа»), «[[Саксагань (альманах)|Саксагань]]»&nbsp;— літературний альманах, літературний журнал «[[Кур'єр Кривбасу]]». Популярними інтернет-ресурсами є [http://1kr.ua/ 1kr], [http://www.0564.ua/ 0564], [http://krlife.com.ua/ Кривий Ріг LIFE] та інші<ref>{{cite web|url=http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/zagalna_informatsiya/zasobi_masovoi_informatsii_ta_zvyazku/vidannya|title=Засоби масової інформації м. Кривого Рогу|publisher=Виконком Криворізької міської ради|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2824 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrjoDpxS?url=web/20150524213630/http://kryvyirih.dp.ua/pro_misto_kriviy_rig/zagalna_informatsiya/zasobi_masovoi_informatsii_ta_zvyazku/vidannya}}</ref>.[[Файл:Головпоштамт Кривого Рогу.JPG|міні|праворуч|Криворізький головпоштамт]]На території міста в межах радіочастот FM-діапазону своє мовлення проводять 15 всеукраїнських та регіональних радіостанцій:
* «[[Перший канал Українського радіо|УР-1]]» / «[[Радіо Криворіжжя]]» (90.4&nbsp;MHz), 0.1 кВт
* «[[Авторадіо]]» (91.1&nbsp;MHz), 1 кВт
Рядок 576:
Більшість із них ретранслюється з міської телевежі.
 
У травні 1990 року була заснована ТРК «Криворіжжя», а муніципальна телерадіокомпанія «[[Рудана]]» утворена [[10 березня]] [[1993]] року. Наразі це найбільша в Криворізькому регіоні станція, потенційними глядачами і слухачами якої є понад один мільйон жителів міста і прилеглих районів [[Дніпропетровська область|Дніпропетровської]], [[Кіровоградська область|Кіровоградської]], [[Херсонська область|Херсонської]] та [[Миколаївська область|Миколаївської областей]]<ref>{{cite web|url=http://rudana.com.ua/|title=Телерадіокомпанія "Рудана"|publisher=Телерадіокомпанія "Рудана"|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2816 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6Yrjr92AP?url=web/20150516011255/http://rudana.com.ua/}}</ref>. 2015-го року почав трансляцію [[Перший міський (Кривий Ріг)|Перший міський]] телеканал, інший проект групи працює в Одесі.
 
== Спорт ==
Рядок 582:
У Кривому Розі вельми розвинений як аматорський, так і професіональний спорт. Ще на початку XX сторіччя у місті були створені перші футбольні колективи. У 1925 році відбувся перший розіграш першості Криворізького округу з футболу. Найбільший стадіон «[[Металург (стадіон, Кривий Ріг)|Металург]]»<ref>{{cite web|url=http://fpl.ua/ukr/statstadion/30/|title=Опис стадіону на сайті УФПЛ|publisher=Українська футбольна перша ліга|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=yes|archivedate=28 травень 2015|archiveurl=https://www.webcitation.org/6YrjyseE2?url=http://fpl.ua/ukr/statstadion/30/}}</ref> місткістю 29 700 осіб, дві льодові арени, сімнадцять спортивних шкіл виховують приблизно 11 тисяч спортсменів.
 
Унікальним є міський парашутний клуб «Юний авіатор»<ref>Внешкольные учебные заведени технического творчества В Днепропетровской области.&nbsp;— Днепропетровск, 2007.</ref><ref>{{cite web|url=http://skydiver.ucoz.ua/|title=Сайт КВУЗ «Клуб „Юный авиатор“»|publisher=Клуб „Юный авиатор“|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2818 травень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6Yrk3BUaC?url=web/20150518103509/http://skydiver.ucoz.ua/}}</ref>.
 
[[Кривбас (баскетбольний клуб)|«Кривбасбаскет»]] виступає в [[Українська баскетбольна суперліга|Українській баскетбольній суперлізі]]. [[Кривбас (футбольний клуб)|ФК «Кривбас]]» усі [[Чемпіонат України з футболу|чемпіонати України]] (до 2013 року), крім першого, провів у [[Чемпіонат України з футболу|найвищій лізі]]. Чотири рази (1971, 1975, 1976, 1981&nbsp;рр.) «Кривбас» ставав чемпіоном України, в 1974 році завоював бронзові медалі. Двічі (1972, 1977&nbsp;рр.) гравці Кривого Рогу виступали в першій лізі радянського футболу. У 2000 році грав у фіналі [[Кубок України з футболу|Кубка України]]. У 1999 і 2000 роках ставав бронзовим призером чемпіонату, але був оголошений банкрутом 2013 року<ref>{{cite web|url=http://football.ua/ukraine/news/204282.html|title=Руководство Кривбасса: все идет к исчезновению клуба.|publisher=[[Football.ua]]|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2813 травеньгрудень 20152013|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrkS539I?url=web/20131213195338/http://football.ua/ukraine/news/204282-rukovodstvo-kryvbassa-vse-ydet-k-yscheznovenyju-kluba.html}}</ref><ref>{{cite web|url=http://gazeta.ua/articles/sport/_kolomojskij-vidmovivsya-ryatuvati-krivbas/500043|title=Коломойський відмовився рятувати «Кривбас».|publisher=[[gazeta.ua]]|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2829 травеньчервень 20152016|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrkYjDxM?url=web/20160629160603/http://gazeta.ua/articles/sport/_kolomojskij-vidmovivsya-ryatuvati-krivbas/500043}}</ref><ref>{{cite web|url=http://forbes.ua/magazine/forbes/1353039-kolomojskij-naigralsya-v-futbol|title=Коломойский наигрался в футбол|publisher=[[forbes]].ua|accessdate=28 травня 2015|мертвий-url=noyes|archivedate=2827 травеньквітень 2015|archiveurl=https://wwwweb.webcitationarchive.org/6YrkfHlF6?url=web/20150427063630/http://forbes.ua/magazine/forbes/1353039-kolomojskij-naigralsya-v-futbol}}</ref>.
 
У [[Чемпіонат України з футболу: перша ліга|першій лізі]] виступає [[Гірник (Кривий Ріг)|ФК «Гірник]]», заснований 1925 року. Він є головним футбольним клубом міста. Футбольна команда&nbsp;— частина спортивного клубу, де культивують також греко-римську боротьбу, регбі й тайський бокс. Резерв для клубу готує Комплексна дитячо-юнацька спортивна школа.
Рядок 683:
* {{ref-ru}} Географический энциклопедический словарь. Географические названия. Издание второе, дополненное / Гл. ред. А.&nbsp;Ф.&nbsp;Трёшников.&nbsp;— Москва: Советская энциклопедия, 1989.
* [[Історія міст і сіл Української РСР]]. Том 4. Дніпропетровська область.&nbsp;— К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1971 .&nbsp;— С.&nbsp;285—311.
* [https://web.archive.org/web/20120421160415/http://unknownwar.info/-_404/ Виставка в Криворізькому історико-краєзнавчому музеї (до 90-річчя антирадянського повстання на Криворіжжі)]
* [https://web.archive.org/web/20080615035023/http://www.archives.gov.ua/Publicat/CD/Okupatsionnye_funds/dnipr_obl.php Архіви окупації: 1941—1944. Анотований реєстр фондів державних архівів України. Державний архів Дніпропетровської області]
* [https://web.archive.org/web/20131225060632/http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Chseg/2010_9/Shyyan.pdf Дарья Шиян Сучасні особливості економіко-географічного положення Кривбасу // Часопис соціально-економічної географії. Міжрегіональний збірник наукових праць, 2010&nbsp;— №&nbsp;9]
 
== Посилання ==
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Кривий_Ріг