Афон: відмінності між версіями

 

Афон складає спільноту із 20 православних монастирів під прямою юрисдикцією [[Константинопольська православна церква|Константинопольського патріархату]] (з 1312 року).

 

== Історія ==

 

[[Жінка]]м доступ на Афон заборонено.

 

== Український слід ==

 

У [[Києво-Печерський патерик|Печерському патерику]] є розповіді про життя святого [[Амон Печерський|Аммона Затворника]]. «Преподобний Аммон, за благословенням ігумена, подорожував до Святої Афонської Гори, наслідуючи життя великих отців».

Перший Руський монастир на Афоні був також заснований за часів князя Володимира та названий на честь Богородиці Ксилургу. Ним ченці Київської Русі володіли до [[1169]]. До того часу кількість руських мешканців Афона так зросла, що вони звернулись через свого ігумена Лаврентія до Священного Кіноту Святої Гори з проханням надати їм один з Великих афонських монастирів.

 

 

Усім прочанам ченці пропонують безплатне харчування у просторих монастирських трапезних та прихисток у спеціальних [[келія]]х. Також усім прочанам дозволяється перебувати у храмах під час богослужінь та оглядати [[реліквія|реліквії]], що нині зберігаються в кожному монастирі. Прочанам рекомендується заздалегідь зателефонувати<ref>[http://www.mountathosinfos.gr/pages/agionoros/telefonbook.en.html Список телефонів монастирів, які знаходяться на Афоні (англ.)]</ref> до відповідного монастиря й повідомити про своє прибуття.

 

== Транспортне сполучення ==