Королівство Польське: відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
карта наприкінці династії П'ястів |
Cougar (обговорення | внесок) вікіфікація |
||
Рядок 37:
{{Історичні польські держави}}
'''Королівство Польське''' ({{lang-lat|Regnum Poloniae}}, {{lang-pl|Królestwo Polskie}}) — польська [[Середньовіччя|середньовічна]] і ранньомодерна [[монархія]] утворена у [[1025]] році, коли був коронований великопольський князь [[Болеслав I Хоробрий|Болеслав І Хоробрий]]. Пізніше титул польського короля носив син Болеслава, [[Мешко II В'ялий|Мешко ІІ]] (1025—1031), [[Болеслав II Сміливий|Болеслав ІІ Сміливий]] (1076—1079), Пшемислав ІІ (1290—1295) та [[
== Передумови ==
Першим,
У 999 році його син, Болеслав I Хоробрий відняв у [[Чехія|Чехії]] майбутню [[Малопольща|Малу Польщу]] з [[Краків|Краковом]]; Болеслав був чеським князем з 1003 по 1004 рік.
Важливим напрямком польської експансії була [[Київська Русь]]. У рік смерті Мешка, [[Володимир Святославич]] захопив [[Червенські городи]]. Але потім проти Володимира виступив його син [[Святополк Окаянний|Святополк]], одружений на дочці Болеслава, а після смерті Володимира Болеслав підтримав Святополка проти його брата [[Ярослав Мудрий|Ярослава]] і за допомогу в
== Історія ==
=== Раннє Польське королівство (1025—1038) ===
Після смерті Болеслава (1025) від Польщі відокремилися [[Померанія|Помор'я]] і [[Мазовія]], де утвердилися місцеві [[Династія|династії]]. У 1038 в Польщу вторгнувся чеський князь [[Бржетіслав I (князь Чехії)|Бржетіслав I]], який захопив [[Гнезно]], вивіз [[мощі]] святого [[Адальберт Празький|Войцеха-Адальберта]] і знову приєднав [[Сілезія|Сілезію]] до володінь чеської корони. [[Казимир I Відновитель]] за допомогою німецького імператора [[Генріх III Чорний|Генріха III]] в 1039 затвердив свою владу в Польщі, але ціною за це стало визнання Польщею [[Сюзеренітет|сюзеренітету]] [[Священна Римська імперія|Священної Римської імперії]].
У 1042 року Казимир одружився з сестрою великого князя київського [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]], [[Добронега Володимирівна|Добронегою]] (у хрещенні —
Правнук Болеслава I [[Болеслав II Сміливий]] (1058—1079) також зміг втрутитися у внутрішні справи Русі, виступивши на боці одруженого на його тітці [[Ізяслав Ярославич|Ізяслава Ярославича]], який втратив Київ після [[Київське повстання (1068)|повстання 1068 року]].
Болеслав II втрутився в боротьбу за [[Інвеститура|інвеституру]] між німецьким імператором [[Генріх IV (імператор Священної Римської імперії)|Генріхом IV]] і римським папою [[Григорій VII|Григорієм VII]]. У 1072 році він відмовився виплачувати данину імператору і оголосив про незалежність Польщі, а в 1074 році визнав польську державу [[Лен (феод)|леном]] папського престолу.
[[Болеслав III Кривовустий|Болеслав III Кривоустий]] (1102—1138) здобув перемогу в боротьбі за владу, розбивши в 1109 році 10-тисячну армію [[Генріх V (імператор Священної Римської імперії)|Генріха V]] в
=== Польські землі за часів роздробленості ===
Рядок 66:
У XIII столітті, з утворенням [[Велике князівство Литовське|Великого князівства Литовського]], польські князі, насамперед мазовецькі, були змушені захищатися від їх нападів. У 1226 мазовецький князь [[Конрад I Мазовецький|Конрад]] закликав [[Тевтонський орден]] для боротьби з [[Прусси|пруссами]], після чого протягом декількох років орден зайняв Пруссію і став загрожувати самій Польщі.
У 1241 році в Польщу [[Монгольські завоювання|вторглись монголи]], розорили основні міста південної частині країни та завдали полякам кілька поразок, особливо
Після остаточного затвердження в [[Галич]]і династії [[Романовичі]]в (1239), Польща неодноразово ставала жертвою галицько-ординських походів: в 1259, 1282 і 1287 роках; 1279 року галицький князь [[Лев Данилович]] безуспішно претендував на краківський престол, який виявився в результаті в руках [[Лешек II Чорний|Лешека Чорного]] — родича польського короля [[Болеслав V Сором'язливий|Болеслава Сором'язливого]]. Галицькі князі змогли на кілька десятиліть захопити [[Люблін]].
=== Відновлення Польського королівства у XIV ст. ===
У 1320 році куявський князь [[Владислав I Локетек|Владислав Локетек]] (1305—1333), приєднавши до своїх володінь Великопольщу, коронувався в Кракові польським королем (однак з титулом «король краківський»). При його
Після смерті Людовика особиста [[Політична унія|унія]] Польщі та Угорщини була розірвана, польські шляхтичі обрали новою королевою його дочку, [[Ядвіга Анжуйська|Ядвігу]], яка офіційно іменувалась не королевою а «королем польським». Одразу ж Ядвізі почали шукати нареченого який посів б польський престол і зберіг польську державу, вибір досить швидко впав на молодого великого князя литовського, [[Владислав II Ягайло|Ягайла Ольгердовича]], який також був зацікавлений у такому альянсі з огляду на опозицію його владі у самій Литві.
=== Польська держава за Ягеллонів ===
1385 року в [[Крево|Креві]] була укладена [[Кревська унія|польсько-литовська унія]], згідно з якою Ягайло охрестився за католицьким обрядом, ввів католицтво як державну релігію в Литві, одружився з Ядвігою і вступив на польський престол під іменем Владислава II.
Після поразки литовського князя [[Вітовт]]а в [[Битва на Ворсклі|битві з татарами на Ворсклі]] (1399) Польща надала допомогу Литві
У 1454 році за Нешавським статутом Польща перетворилася в конституційну монархію, де вища влада належала сейму.
У 1466 році за [[Другий Торунський мир|Другим Торунським миром]] Польща приєднала Померанію з [[Гданськ|Гданськом]] і вийшла до [[Балтійське море|Балтійського моря]], [[Тевтонський орден]] визнав [[Васал|васалітет]] від корони. Син Казимира Владислав у 1471 році став королем Чехії, а з 1490 року — і Угорщини.
У 1505 році
=== Корона у складі Речі Посполитої ===
{{Детальніше|Корона Королівства Польського}}
Союз між двома державами — Королівством Польським та Великим князівством Литовським що поклав початок федеративній державі, відомій як [[Річ Посполита]],
Протягом приблизно століття після припинення чоловічої лінії династії Ягеллонів країною правили королі з шведської династії [[Ваза (династія)|Ваза]], нащадки Сигізмунда II Августа через сестру, [[Катерина Ягеллонка|Катерину Ягеллонку]].
|