Літопис Самовидця: відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Мітка: редагування коду 2017
Рядок 1:
[[Файл:Litopys Samowydcia.jpg|thumb|200px|Літопис Самовидця (Київ: Наукова думка, 1971). Видання підготував кандидат філологічних наук [[Дзира Ярослав Іванович]]]]
{{Commonscat|Litopys Samowydcia}}
'''Літопис Самовидця''' — [[козацькі літописи|козацький літопис]] [[староукраїнська мова|староукраїнською мовою]], одне з фундаментальних джерел з історії [[Східна Європа|Східної Європи]] [[XVII століття]], зокрема періоду [[Хмельниччина|Хмельниччини]] і [[Руїна|Руїни]] в [[Україна|Україні]], самобутня й оригінальна [[Пам'ятки української мови|пам’ятка української мови]] та літератури. Написана очевидцем подій, вихідцем із старшини [[Військо Запорозьке|Війська Запорозького]].
 
== Короткі відомості ==
Літопис Самовидця складається зі вступу, який оповідає про стан України перед [[Хмельниччина|Хмельниччиною]], та двох головних частин:
[[Файл:Літопис Самовидця (1971).pdf|thumb|Книга: Літопис Самовидця (1971)]]
* перша присвячена часам Хмельниччини й [[Руїна|Руїни]] (до [[1676]] включно) й написана, правдоподібно, значно пізніше описуваних подій;
Літопис Самовидця складається зі вступу, який оповідає про стан України перед [[Хмельниччина|Хмельниччиною]], та двох головних частин:
* перша присвячена часам Хмельниччини й [[Руїна|Руїни]] (до [[1676]] включно) й написана, правдоподібно, значно пізніше описуваних подій;
* друга — доведена до [[1702]] включно, становить ''Літопис'' у стислому розумінні цього слова, написаний на [[Лівобережна Україна|Лівобережжі]], найповніше (з уваги на локальні новини) у [[Стародуб]]і.
 
Літопис Самовидця писаний доброю [[українська мова|українською мовою]] того часу, близькою до народної. Автор [[літопис]]у документально не відомий, належав до козацької старшини й посідав якийсь час видатне становище в українському уряді. Дослідники віддавна намагалися встановити його ім'я. Це стало можливе після праць [[Модзалевський Вадим Львович|Вадима Модзалевського]] про [[Ракушка-Романовський Роман|Романа Ракушку-Романовського]]. У 1920-их pp. низка авторів ([[Романовський Віктор Олександрович|Віктор Романовський]]; [[Оглоблин Олександр Петрович|Олександр Оглоблин]] і особливо [[Петровський Микола Неонович|Микола Петровський]]) незалежно один від одного, на підставі аналізу автобіографічного матеріалу в Літописі, дійшли висновку (втім, вперше висловленого ще в [[1846]] істориком-аматором Д. Сєрдюковим), що автором Літопису Самовидця найвірогідніше був [[Ракушка-Романовський Роман|Роман Ракушка-Романовський]], [[генеральний підскарбій]] за [[Брюховецький Іван Мартинович|Івана Брюховецького]], а в останні десятиліття свого життя — священик у Стародубі. Ця думка була прийнята більшістю істориків ([[Багалій Дмитро Іванович|Дмитро Багалій]], [[Грушевський Михайло Сергійович|Михайло Грушевський]], [[Дорошенко Дмитро Іванович|Дмитро Дорошенко]], [[Крип'якевич Іван Петрович|Іван Крип'якевич]] та інші й зокрема новітня історіографія), але деякі автори називали інших кандидатів на авторство: [[Биховець Іван Рошкевич|Іван Биховець]], військовий канцелярист ([[Окіншевич Лев Олександрович|Л. Окіншевич]]), [[Федір Кандиба]], полковник корсунський ([[Андрусяк Микола Григорович|М. Андрусяк]], [[Возняк Михайло Степанович|Михайло Возняк]]) та ін.
 
Оригінал Літопису не дійшов до нас. Збереглося кілька копій, зроблених у [[18 століття|XVIII]] столітті або й пізніше. Найдавніші й найповніші — це списки Г. Іскрицького (перша половина XVIII ст.) й [[Козельський Яків Павлович|Якова Козельського]] (друга пол. XVIII ст.), які й покладено в основу наукових публікацій цієї пам'ятки. Вперше, діставши його від [[Куліш Пантелеймон Олександрович|Пантелеймона Куліша]] (від нього й назва Літопису Самовидця), опублікував Літопис [[Бодянський Осип Максимович|Осип Бодянський]] ([[1846]]); більш науково підготоване видання Київської Археографічної Комісії за редакцією і вступною статтею [[Левицький Орест Іванович|Ореста Левицького]] ([[1878]]), перевидане [[Інститут історії України НАН України|Інститутом історії АН УРСР]] ([[1971]], [[Дзира Ярослав Іванович|Дзира Я]].) і «Harvard Series in Ukrainian Studies» ([[1972]]).
Рядок 20:
* ''[[Дзира Ярослав Іванович|Я. І. Дзира]]''. [http://www.history.org.ua/?termin=Litopis_Samovidtsya Літопис Самовидця] // {{ЕІУ|6|240}}
<!-- {{Wikisource|Літопис Самовидця}} Наразі вилучено. -->
* Літопис Самовидця / Видання підготував Я. І. Дзира. — Київ: «Наукова думка», 1971.&nbsp;— 208 с. [http://litopys.org.ua/samovyd/sam.htm текст] [http://litopyschtyvo.org.ua/samovydauthors/samNevidomyi_Avtor/Litopys_Samovydtsia_vyd_1971.htmdjvu djvu]
* [https://archive.org/details/samovydcya Летопись Самовидца по новооткрытым спискам с приложением трех малороссийских хроник: «Хмельницкой», «Краткого описания Малороссии» и «Собрания исторического»] з передмовою [[Левицький Орест Іванович|О. Левицького]]. — К., 1878
 
Рядок 26:
<div class="reflist4" style="height: 200px; overflow: auto; padding: 3px" >
{{reflist}}
* ''[[Андрусяк MиколаМикола Григорович''|Андрусяк Н''М.]].'' До питання про авторство Літопису Самовидця.&nbsp;— Львів: [http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_149/ Записки Наукового товариства ім. Шевченка, 1928. тТ. CXLXCXLIX].
* ''Багалій Д.'' Нарис української історіографії. — Вип. 2 // Джерелознавство. — К., 1925.
* ''Бевзенко С.&nbsp;П.''&nbsp;Спостереження над синтаксисом українських літописів XVII&nbsp;ст.&nbsp;— Наукові записки Ужгородського державного університету. — Т. IX. — Ужгород, 1954.
* ''Возняк М.'' Історія української літератури. — Т. III. — Львів, 1924.
* ''Возняк Михайло''. Хто ж автор т. зв. Літопису Самовидця? — Львів, 1933.
* ''Гординський Ярослав.'' « Милость божія», українська драма з 1728&nbsp;р.&nbsp;— Записки Наукового товариства ім. Шевченка. — Львів, 1925. — [http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_136-137/ Т. CXXXVI&nbsp;— CXXXVII]; 1927, т[http://chtyvo.org.ua/authors/Naukove_tovarystvo_imeni_Shevchenka/Zapysky_Tom_146/ Т. CXLVI].
* ''Грушевский М.&nbsp;С.''&nbsp;Самовидец Руины и его позднейшие отражения.&nbsp;— Труды Института славяноведения Академии наук СССР. — Т. I. — Л., 1932.
* ''Грушевский М.&nbsp;С.''&nbsp;Об украинской историографии XVIII века. Несколько соображений.&nbsp;— Известия АН. СССР, VII серия, отд. общественных наук, 1934, №&nbsp;3.