Бернгард Нохт: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
продовжив написання
закінчив написання
Рядок 1:
{{пишу|[[Користувач:Шкурба Андрій Вікторович|АВШ]] ([[Обговорення користувача:Шкурба Андрій Вікторович|обговорення]]) 22:02, 2 липня 2019 (UTC)}}
{{Науковець
|зображення = Albrecht Eduard Bernhard Nocht. Photograph. Wellcome V0027748.jpg
Рядок 18 ⟶ 17:
У 1919 році його призначено професором тропічної медицини на медичному факультеті новоствореного [[Гамбурзький університет|Гамбурзького університету]]. У 1920 році був ректором цього університету. Навіть після втрати німецьких колоній у результаті [[Версальський договір|Версальського договору]] Нохт залишався прихильником колоніального руху. У 1922—1925 роках він був членом [[Німецька народна партія|Німецької народної партії]], яка мала сильне колоніальне ревізіоністське крило.
 
У 1925 році інститут тропічної медицини започаткував наукову медаль імені Бернгарда Нохта, якою нагороджували науковців або групу науковців, які мали значні досягнення у тропічній медицині. З 1927 по 1934 рік він був віце-президентом Комісії з гігієни [[Ліга Націй|Ліги Націй]]. У 1930-1931 роках як голова комісії Ліги Націй, він здійснив поїздку в Східну Азію. Вивчення питань прокази привело його в 1931 році також до Бразилії і в 1934-1935 роках знову до Східної Азії. 11 листопада 1933 року він підписав разом з 900 іншими німецькими професорами визнання Адольфа Гітлера і націонал-соціалістичної держави «Bekenntnis der Professoren an den deutschen Universitäten und Hochschulen zu Adolf Hitler und dem nationalsozialistischen Staat». Після цього він вийшов з політичних мотивів в 1933 році з Ліги Націй. 1938 року був головою німецької делегації на III-му Міжнародному конгресі з тропічної медицини і малярії в Амстердамі. У 1942 році його обрано членом [[Леопольдина|Німецької академії наук Леопольдина]]. З нагоди 85-річчя Нохта 7 листопада 1942 року Інститут тропічних хвороб отримав його ім'я.
 
11 листопада 1933 року він підписав разом з 900 іншими німецькими професорами визнання Адольфа Гітлера і націонал-соціалістичної держави «Bekenntnis der Professoren an den deutschen Universitäten und Hochschulen zu Adolf Hitler und dem nationalsozialistischen Staat».
 
Бернгард Нохт і його дружина покінчили життя самогубством у 1945 році. У прощальному листі до своїх дітей, вони написали, що не відчувають себе здатними до життя, що змінилося. Нохт зрештою був похований на кладовищі Ольсдорф.
 
Окрім новаторських змін у портовій та судновій гігієні, а також фундаментальних досліджень у галузі профілактики та лікування малярії, Нохт зробив вагомий внесок у дослідження [[авітаміноз]]у та етіологію «гарячки чорної води». Крім того, його дослідження так званого «ефекту Романовського» сприяли розробці методу виявлення малярійних паразитів у крові Густавом Гімзою. Нохт був перш за все видатним організатором і координатором, чиє ім'я залишається нерозривно пов'язаним із створенням сучасного портового медичного обслуговування та міждисциплінарної тропічної медицини.
 
Вулиця, на якій в Гамбурзі розташовані корпуси Інституту тропічних хвороб, також носить ім'я Нохта (Бернгард-Нохт-штрассе).