Ланкастрія (лайнер): відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [перевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування |
ХЕндрюХ (обговорення | внесок) м →Потоплення: вікіфікація |
||
Рядок 83:
== Потоплення ==
Військове транспортне судно «Ланкастрія» було потоплене біля французького порту [[Сен-Назер (Атлантична Луара)|Сен-Назер]], беручи участь в [[Операція «Аріель»|операції «Аріель»]] при евакуації британських громадян і військ з Франції, через два тижні після завершення [[Дюнкерська
Після малого ремонту, він залишив [[Ліверпуль]] [[14 червня]] під командуванням капітана Рудольфа Шарпа (Sharp) (народився [[27 жовтня]] [[1885]]) і прибув до гирло річки [[Луара|Луари]] [[16 червня]]. Став на якір в 11 милях (9 км) на північний захід від [[Сен-Назер (Атлантична Луара)|Сен-Назер]]. До середини дня [[17 червня]] він прийняв невідому кількість (від 4000 до 9000 чол.<ref name=beeb/>), цивільних біженців (співробітників посольства і [[Fairey авіації]] (Бельгія)) і військових. Офіційно на кораблі було 2200 місць (в тому числі і для 375 чоловік екіпажу)<ref name="Sebag">{{cite book| last=Sebag-Montiefiore |year=2006 |pages=487–495 |title=Dunkirk - Fight to the last man |chapter=The Sinking of the Lancastria}}</ref> Вважається що капітану Шарпу було доручено Королівським військово-морським флотом завантажити стільки людей скільки можливо, без врахування обмежень, встановлених відповідно до міжнародних норм.
Станом на [[17 червня]] [[1940]] року, в 13:50 , під час повітряного нальоту, поблизу [[SS Oronsay (1925)|Oronsay]] і 20.000 — тонного лайнера [[Orient Line|Orient]], впала німецька бомба<ref name="Sebag"/>, новий наліт почався до 16 години. Вважається що «Ланкастрію» бомбили в 15:48 з німецького літака [[Junkers Ju 88|Junkers 88]] і що він отримав три прямих влучень, що спричинило до крену лайнера на правий борт і наступного перекидання. Затонув через двадцять хвилин. Більше 1400 тонн мазуту витекло з нього в море і відбулося часкове її займання (можливо спричинене обстрілом). Багато людей потонули, зокрема через розлив мазуту і обстріл. Врятовані були прийняті на борт траулера [[HMT Кембріджшир (FY142)|Кембріджшир]] (900 чоловік), корабель [[Oronsay (1925)|Oronsay]], лайнер [[Orient Line]] (отримавший також ушкодження) і на інші судна місцевих рибалок<ref name="Sebag"/> Загалом вижили 2477 чоловік, з яких близько 100 були ще живі в 2011 році.<ref name=beeb/>.
Більшість сімей загиблих знали тільки, що вони загинули в лавах [[Британський експедиційний корпус (Друга світова війна)|британських експедиційних силах]] (БЕС). Число загиблих становить приблизно третину усіх втрат БЕС у Франції<ref name=beeb/>
| |||