Копержинський Костянтин Олександрович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Garbar Lara (обговорення | внесок)
Мітки: Редагування з мобільного пристрою Редагування через мобільну версію
А04М07 (обговорення | внесок)
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Костянти́н Олекса́ндрович Копержи́нський''' ({{ДН|4|11|1894|23|10}}, с. [[Глібів (Новоушицький район)|Глібів]], тепер [[Новоушицький район|Новоушицького району]] [[Хмельницька область|Хмельницької області]] — [[18 березня]] [[1953]], Ленінград, нині [[Санкт-Петербург]], [[Росія]]) — український і російський літературознавець, історик української літератури і театру, фольклорист, етнограф, бібліограф. Член Ленінградського тонариства дослідників історії, письменства та мови, співробітник [[ВУАН]] в Комісії давнього українського письменства, етнографії та в Історичних установах, в другій половині 1920-х років керівник українського відділу Центральної наукової бібліотеки в Одесі.
 
== Біографічні дані ==
Рядок 5:
1897 року батька перевели до [[Кам'янець-Подільський|Кам'янця-Подільського]]. Завершив 1913 року [[Кам'янець-Подільська чоловіча гімназія|Кам'янець-Подільську гімназію]], 1918 року історико-філологічний факультет Петроградського університету.
 
ПрацювавВ 1922 – 1923 роках викладав у Кам'янціКам’янець-Подільському в гімназії, інституті народної освіти, (наа початкуу 1923 року– 1925 роках – у Петроградському звільнено)університеті.
 
Брав участь у роботі [[Кам'янець-Подільське наукове товариство при ВУАН|Кам'янець-Подільського наукового товариства при ВУАН]], яке існувало від 1925 до 1930 року<ref>О.&nbsp;В.&nbsp;Юркова. [http://history.org.ua/?termin=Kam-Pod_tovarystvo Кам'янець-Подільське наукове товариство при ВУАН] {{ЕІУ/4}}</ref>.
 
В 1925 – 1929 роках був професором Одеського інституту народної освіти, викладав  історію літератури та російську літературу. Одночасно керував українським відділом Центральної наукової бібліотеки Одеси.
В листопаді 1928 року секретарював на зборах колективу ВУАН, скликаних з приводу викритгя Спілки Визволення України. Мав виступати теж і проти Грушевського. Але й це не врятувало його від репресій.
 
Незаконно репресовано 1934 року. Посмертно реабілітовано.
З 1929 року жив у Києві і працював  у Комісії давнього українського письменства. До 1930 року був дійсним членом Науково-дослідної кафедри історії України при Всеукраїнській Академії Наук, у 1931 – 1933 роках – науковим співробітником кафедри української етнографії при ВУАН, науковим співробітником Київської філії Інституту Тараса Шевченко.
 
В листопаді 1928 року секретарював на зборах колективу ВУАН, скликаних з приводу викритгя Спілки Визволення України. Мав виступати теж і проти Грушевського. Але й це не врятувало його від репресій.
 
В 1934 році був заарештований і засуджений на 3 роки ув’язнення.
 
З 1937 року був професором кафедри російської мови Іркутського педагогічного інституту. Одночасно в 1940 року став викладати історію літератури, російську літературу, слов’янські мови в Іркутському державному університеті. В 1944 – 1945 роках завідував кафедрою слов’янознавства історико-філологічного факультету Іркутського університету.
 
В 1940 році був затверджений у вченому званні професора.
 
З 1945 року обіймав посаду професора кафедри слов’янської філології Ленінградського державного  університету.
 
Член Ленінградського товариства дослідників історії, письменства та мови,
 
НезаконноПомер репресовано18 1934березня 1953 року в Ленінграді. Посмертно реабілітовано.
 
== Наукова діяльність ==
Досліджував історію українського театру, історії  української  та російської літератур, питання фольклору, етнографії, міжслов’янських літературних взаємин.
 
== Основні праці ==