Гібридна війна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
м Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 64:
Колишній радник з безпеки при ООН і НАТО, генерал-майор у відставці Франк ван Каппен в інтерв'ю Радіо Свобода заявив, що Путін веде в Україні гібридну війну.<ref>[http://www.radiosvoboda.org/content/article/25363591.html Путін веде в Україні гібридну війну&nbsp;— генерал Каппен/ Радіо Свобода, 26.06.2014&nbsp;р.]</ref>
 
Екс-заступник міністра оборони України І.&nbsp;В.&nbsp;Кабаненко заявив, що гібридна війна, яку веде щодо України Російська Федерація, вимагає переходу від реактивних стратегій до проактивний. Тобто, «гібридна війна побудована на промацуванні слабких місць, послідовному просуванні або одночасному за кількома напрямами, такими „хвилями“, які йдуть на спад, а потім піднімаються. Розуміючи цю природу, і як це працює, можна достатньо ефективно працювати на випередження»<ref>[{{Cite web |url=http://ua.112.ua/politika/gibridna-viyna-vimagaye-vid-ukrayini-perehodu-vid-reaktivnih-strategiy-do-proaktivnih-kabanenko-137982.html |title=Гібридна війна вимагає від України переходу від реактивних стратегій до проактивних,-Кабаненко/ 112.ua, 30.10.2014&nbsp; р.] |accessdate=04.12.2014 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20141206192650/http://ua.112.ua/politika/gibridna-viyna-vimagaye-vid-ukrayini-perehodu-vid-reaktivnih-strategiy-do-proaktivnih-kabanenko-137982.html |archivedate=06.12.2014 |deadurl=yes }}</ref><ref>[http://uapress.info/uk/news/show/45176 Росія буде наполегливо продовжувати вести гібридну війну проти України&nbsp;— екс-заступник міністра оборони/ Преса України, 30.10.2014&nbsp;р.]</ref>
Разом із тим, директор Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович заявив, що Кремль веде в Україні не гібридну, а «більшовицьку» війну. Події, що відбуваються сьогодні на Сході України, дуже схожі на те, що відбувалося у 1918—1920 роках. «Такі події, як утвердження радянської влади насправді у 1918, 1919, 1920 роках і те, що відбувається зараз&nbsp;— в цьому можна провести багато паралелей. Світ говорить про якійсь новий тип війни, який застосовується проти України, так звану гібридну війну, але мені здається, насправді, цей тип не новий&nbsp;— це типовий більшовицький тип ведення війни, який вівся проти України ще в 1918 році»,&nbsp;— зазначив В'ятрович. За його словами, суть цього методу полягала в тому, що «на певній території твориться якась паралельна, альтернативна влада, в Харкові на противагу УНР твориться Раднарком Радянської України, який підтримується з Москви, створюються збройні формування, саме ці збройні формування визнаються Москвою, ведеться активна інформаційна, пропагандистська промивка місцевого населення для того, щоб його підтримувати, а потім розгортається вже безпосередня агресія&nbsp;— вторгнення на територію України».<ref>[http://espreso.tv/news/2014/11/29/vyatrovych_kreml_vede_v_ukrayini_ne_hibrydnu__a_quotbilshovyckuquot_viynu В'ятрович: Кремль веде в Україні не гібридну, а «більшовицьку» війну/ ЕсперсоТв, 29.11.2014&nbsp;р.]</ref>
Рядок 91:
== Література ==
* Війна «гібридна».&nbsp;— в кн.: Політологічний енциклопедичний словник (уклад.: Л. Герасіна, В. Погрібна та ін.; за ред. проф. М.&nbsp;П.&nbsp;Требіна)&nbsp;— Харків: вид-во «Право», 2015.&nbsp;— 816 с. ISBN 978‑966‑458‑848‑2
* [https://web.archive.org/web/20170211155400/http://www.niss.gov.ua/content/articles/files/HW_druk_fin+site_changed-6e437.pdf Світова гібридна війна: Український фронт.] (під головн. ред. [[В. П. Горбулін]]а).&nbsp;— Київ : [[НІСД]], 2017.&nbsp;— 496 с.&nbsp;— ISBN 978-966-554-273-5
* Володимир Артюх. [http://commons.com.ua/tuman-gibridnoyi-vijni-chomu-shkidlivo-misliti-gibridno/ Туман «гібридної війни»: чому шкідливо мислити гібридно].&nbsp;— ж-л [[Спільне (журнал)|«Спільне»]].&nbsp;— 07.11.2016
* [[Манойло Андрій Вікторович|Андрій Манойло]]. [http://www.evartist.narod.ru/text24/0022.htm Государственная информационная политика в особых условиях.] Монография. М.: МИФИ, 2003.&nbsp;— 388 с. ISBN 5–7262–0510–3