Відмовник за ідейними міркуваннями: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
м відсутнє джерело |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 4:
Будь-яка держава має повноваження змушувати підданих іти на війну. А проте, багато молодих людей мають серйозні сумніви щодо правильності рішення брати участь у війні. Це означає, що такі люди можуть стати відмовниками за ідейними міркуваннями. Вони можуть і не знати, що існує таке поняття, як відмова від війни за ідейними міркуваннями.
Часто переконання відмовників від війни добре обґрунтовані і базуються на дослідженнях та глибокому знанні. Інколи переконання є простими та без особливих тлумачень. Багато хто з них набув своїх переконань у результаті релігійної приналежності, тоді як дехто дійшов до цього сам.<ref>
Визначення та статус відмовників за ідейними міркуваннями інтерпретується по-різному, залежно від часу в історії та державного устрою. Існує думка, що всі вони мають право триматися свого переконання противитись війні і це право слід визнавати. Такі люди і є відмовниками за ідейними міркуваннями, хоч би як це пояснювали їхні держави.
Рядок 56:
Чудовим прикладом цього може бути американський боксер Мухаммад Алі. Наприкінці 60-х років минулого сторіччя його позбавили звання чемпіона у важкій категорії через спротив війні у В'єтнамі (1959-1975) та оголошення себе відмовником за ідейними міркуваннями. Іншим прикладом може стати лауреат нобелівської премії миру 1946 року Емілі Балч (Emily Greene Balch) (1867-1961), соціальний реформатор, економіст і пацифіст. Під час Першої світової війни Балч взяла відпустку, аби зайнятись пацифізмом. Вона вдалась до захисту прав відмовників за ідейними міркуваннями та антивоєнних демонстрацій. У 1915 році була делегатом Міжнародного конгресу жінок в Гаазі (Нідерланди). Після повернення до Бостона вона продовжувала компанії протесту проти вступу США у війни. У результаті її активізму за мир у 1918 році їй відмовили у викладацькій праці.<ref>Microsoft ® Encarta ® 2006.</ref>
В обох вищенаведених випадках такі люди мали активне суспільне життя та вели далеко не пасивну боротьбу. Вони захищали себе і свої переконання. За деякими даними вважається, що під час Другої світової війни загинуло близько 63 мільйони людей, що становило приблизно 3% населення світу. На той час нараховувалось близько 37000 відмовників за ідейними міркуваннями<ref>{{Cite web |url=http://www.commondreams.org/headlines03/0415-11.htm |title=Архівована копія |accessdate=14 лютий 2007 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20070203095159/http://www.commondreams.org/headlines03/0415-11.htm |archivedate=3 лютий 2007 |deadurl=yes }}</ref>. Існує думка, що набагато більше мільйонів життів було б забрано війною, якби задіялись у війну всі ці додаткові 37000. Багато хто з них загинули через те, що міцно трималися своїх переконань на благо інших. Існує думка, що це герої, яких слід вшанувати. Прихильники такої думки звертають увагу на те, що, може, дехто з читачів цієї статті живе лише тому, що його дід не був убитий зброєю, яку міг узяти в руки один із відмовників того часу.
=== Гіпотетичні ситуації ===
| |||