Гепатит B: відмінності між версіями

Жодних змін в розмірі ,  3 роки тому
м
[перевірена версія][перевірена версія]
(→‎Лікування: орфографічна помилка)
Для гострого гепатиту В немає спеціального лікування. Тому ведучою є патогенетична терапія, спрямована на підтримку порушеної функції печінки.
 
Хронічний гепатит В можна лікувати за допомогою лікарських засобів, включаючи оральні противірусні препарати. Лікування може сповільнити розвиток цирозу, скоротити захворюваність на рак печінки і поліпшити довгострокову виживаність. Тривалий час єдиним препаратом для лікування хронічного гепатиту CВ був [[ламівудин]].
 
Наразі ВООЗ рекомендує застосовувати орально [[тенофовір]] або [[ентекавір]], так як вони є найсильнішими ліками проти вірусу гепатиту В. Їхнє застосування рідко призводить до лікарської стійкості в порівнянні з іншими ліками, їх легко приймати (одна таблетка в день), і у них мало побічних ефектів, в результаті чого залишається лише здійснити незначний моніторинг. При цьому залишається незначна можливість
У багатьох місцях з обмеженими ресурсами дотепер спостерігається обмежений доступ до діагностики та лікування гепатиту В, і у багатьох людей хвороба діагностуються тільки тоді, коли хронічний гепатит вже знаходиться на просунутій стадії. Гепатит B-індукований рак печінки швидко прогресує, і тому варіанти лікування є обмеженими, а результат зазвичай поганий. У місцях з низьким рівнем доходу більшість хворих на рак печінки вмирають через кілька місяців після встановлення діагнозу. У країнах з високим рівнем доходу хірургічне втручання і хіміотерапію можуть продовжити життя навіть на кілька років. У цих країнах для людей, хворих на цироз печінки, іноді з різним ступенем успіху застосовується [[трансплантація печінки]].<ref>{{Cite web|url=http://www.who.int/mediacentre/factsheets/fs204/ru/|title=Гепатит B|website=Всемирная организация здравоохранения|language=ru-RU|accessdate=2017-12-25}}</ref>
 
Лікування противірусними препаратами не здійснюється в разі наявності хронічного гепатиту B на непросунутих стадіях фіброзу печінки за наявності стабільно нормальної активності [[Амінотрансферази|амінотрансфераз]] ([[Аланінамінотрансфераза|АЛАТ]] і [[Аспартатамінотрансфераза|АСАТ]]). Їм слід проводити дослідження крові на амінтрансферази раз на рік і проходити ультразвукове дослідження печінки. За підвищення активності цих ферментів необхідно починати противірусну терапію.
 
== Профілактика ==
401

редагування