Вікіпедія

Вакар Микола Платонович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
Наступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
Створено шляхом перекладу сторінки «Вакар, Николай Платонович»
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
{{Науковець}}▼
'''Микола Платонович Вакар''' ( [[26 травня]] [[1894]] - — [[18 липня]] [[1970]] ) - — російський політичний і громадський діяч, спеціаліст з російської [[Філологія|філології]], [[Совєтологія|совєтології]] і [[Історія|історії]], [[журналіст]], [[Публіцистика|публіцист]], [[перекладач]], [[письменник]] і [[художник]] . [[Доктор наук|Доктор філології]], [[магістр]] [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]], [[професор]] [[Бостонський університет|Бостонського]] і [[Сорбонна|Паризького]] університетів. ▼
 
Учасник [[Перша світова війна|Першої світової]] і [[Громадянська війна|Громадянської]] воєн. Член ЦК [[Конституційно-демократична партія (Росія)|кадетської партії]], заступник [[Мілюков Павло Миколайович|П.]] [[Мілюков Павло Миколайович|Н.]] [[Мілюков Павло Миколайович|Мілюкова]] по газеті «Последние новости». Організатор [[Контрреволюція|антибільшовицького підпілля]] в [[Київ|Києві]] . Разом з І.  П.  Демидовим у [[Франція|Франції]] входив до керівництва підривної антирадянської організації «Всеросійський національний центр ». Член Бюро по зв'язках преси з Президією Російського Закордонного з'їзду в [[Париж|Парижі]] і. Член Спілки російських письменників і журналістів в [[Париж|Парижі]] і. Голова ревізійної комісії Асоціації іноземної преси у Франції. Один з організаторів Товариства вивчення народів [[Російська імперія|Росії]] . Один з ініціаторів відновлення [[Масонська Ложа|масонських лож]] в [[Еміграція|еміграції]] . Автор критичних публікацій про український та білоруський національний рух. ▼
▲{{Науковець
}}
▲'''Микола Платонович Вакар''' ( [[26 травня]] [[1894]] - [[18 липня]] [[1970]] ) - російський політичний і громадський діяч, спеціаліст з російської [[Філологія|філології]], [[Совєтологія|совєтології]] і [[Історія|історії]], [[журналіст]], [[Публіцистика|публіцист]], [[перекладач]], [[письменник]] і [[художник]] . [[Доктор наук|Доктор філології]], [[магістр]] [[Гарвардський університет|Гарвардського університету]], [[професор]] [[Бостонський університет|Бостонського]] і [[Сорбонна|Паризького]] університетів.
 
▲Учасник [[Перша світова війна|Першої світової]] і [[Громадянська війна|Громадянської]] воєн. Член ЦК [[Конституційно-демократична партія (Росія)|кадетської партії]], заступник [[Мілюков Павло Миколайович|П.]] [[Мілюков Павло Миколайович|Н.]] [[Мілюков Павло Миколайович|Мілюкова]] по газеті «Последние новости». Організатор [[Контрреволюція|антибільшовицького підпілля]] в [[Київ|Києві]] . Разом з І. П. Демидовим у [[Франція|Франції]] входив до керівництва підривної антирадянської організації «Всеросійський національний центр ». Член Бюро по зв'язках преси з Президією Російського Закордонного з'їзду в [[Париж|Парижі]] . Член Спілки російських письменників і журналістів в [[Париж|Парижі]] . Голова ревізійної комісії Асоціації іноземної преси у Франції. Один з організаторів Товариства вивчення народів [[Російська імперія|Росії]] . Один з ініціаторів відновлення [[Масонська Ложа|масонських лож]] в [[Еміграція|еміграції]] . Автор критичних публікацій про український та білоруський національний рух.
 
== Біографія ==
Народився [[26 травня]] [[1894]] в родині [[Дійсний статський радник|дійсного статського радника]] Платона Модестовича Вакара і Євгенії Давидівни Лагутиної. <ref>[http://www.geni.com/people/%D0%9D%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9-%D0%92%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D1%80/6000000013698043753 Платон Вакар] на {{Url|www.geni.com}}</ref>
 
З [[1910|1910 року]] навчався на юридичних факультетах [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|Московського]] і [[Київський національний університет імені Тараса Шевченка|Київського]] університетів. У 1914 році на початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] був мобілізований в [[Російська імператорська армія|Російську імператорську армію]].
 
== Участь у Першій світовій війні ==
З [[20 вересня]] [[1914|1914 року]] доброволець 5-ї батареї 1-й Запасний артилерійської бригади. У [[1915|1915 році]] підвищений до звання [[Прапорщик|прапорщика]]. У [[1917|1917 році]] наказом по Армії і флоту проведений в [[Підпоручник|підпоручника]] -&nbsp;— «За відзнаку в справах проти ворога». З 1917 року служив в [[Артилерія|артилерійських частинах]], дослужився до [[Поручник|поручника]] . За героїзм на фронті був нагороджений орденами Святого Станіслава і [[Орден Святої Анни|Святої Анни]] 3 ступеня з мечами і бантом і [[Георгіївський хрест|Георгіївськими хрестами]] 3-й і 4-го ступеня. <ref name="autogenerated1">«Краткая записка о службе 16-го Отдельного Полевого Тяжёлого Артиллерийского дивизиона подпоручика Николая Платоновича Вакара. 15 мая 1917 года». РГВИА</ref>
 
== Участь в Білому русі ==
З кінця 1917 &nbsp;р. учасник [[Громадянська війна|Громадянської війни]], служив в [[Добровольча армія|Добровольчій армії]] у розвідувальному відділі. Кур'єр [[Азбука (організація)|«Азбуки»]]<ref name="odyssey">{{Книга|isbn=978-5-85887-359-4}}</ref>.
 
З [[1919|1919 року]] він стає членом Всеросійського національного центру і організатором антибільшовицького підпілля в [[Київ|Києві]]. У грудні 1919 року Вакар і колишній член [[Державна дума Російської імперії|Державної Думи]] Ігор Платонович Демідов виїхали в якості громадської делегації від імені головнокомандувача [[Збройні сили Півдня Росії|Збройними Силами Півдня Росії]] [[Генерал-лейтенант|генерал-лейтенанта]] [[Денікін Антон Іванович|Антона Івановича Денікіна]] в [[Польська Республіка (1918—1939)|Польщу]].
 
У [[1920|1920 році]] емігрував до Франції, жив в Парижі. Був одним з ініціаторів відновлення [[Масонська Ложа|масонських лож]] в [[Еміграція|еміграції]]. Працював на механічному заводі. Водночас відвідував лекції юридичного факультету [[Сорбонна|Сорбонни]]. Допомагав Союзу Великої ложі Франції відправляти речові посилки в Росію. З 1920 року входив до керівництва підривної антирадянської організації «Центр дії», редагував журнал «Новь», що призначався для переправлення в [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|СРСР]].
 
У квітні [[1922|1922 року]] перейшов польсько-радянський кордон і пробрався до Києва, де розгорнув діяльність з підготовки нової, «національної революції», приступивши до створення мережі підпільних збройних осередків. Влітку [[1923|1923 року]] паризький «Центр дії» розпався, а київська організація була розкрита органами [[Державне політичне управління|Державного політичного управління НКВС СРСР]] і ліквідована.
 
З [[1924]] по [[1940|1940 роки]] постійний співробітник видання «Последние новости» [[Мілюков Павло Миколайович|Павла Миколайовича Мілюкова]], завідував відділом інформації, був секретарем редакції, регулярно публікував судові звіти, зокрема у справі викрадення генералів [[Російська загально-військова спілка|РОВС]] Євгена Карловича Міллера і [[Кутепов Олександр Павлович|Олександра Павловича Кутепова]]. Переклав на російську мову понад 50 романів французьких і англійських авторів.
 
З [[1926|1926 року]] обирався членом Бюро по зв'язках преси з Президією Російського Закордонного з'їзду в Парижі, членом Союзу російських письменників і журналістів в Парижі, головою ревізійної комісії Асоціації іноземної преси у Франції. У [[1937|1937 році]] виступив з доповіддю на зборах Республікансько-демократичного об'єднання. З [[1938|1938 року]] був одним з організаторів Товариства вивчення народів Росії, і в цій якості стежив за діяльністю українських та білоруських національних рухів за кордоном.
 
== Наукова діяльність ==
У [[1940|1940 році]] після поразки Франції у [[Друга світова війна|Другій світовій війні]] Вакар емігрував в [[Сполучені Штати Америки|США]], викладав в [[Бостонський університет|університеті Бостона]] .
 
У [[1945|1945 році]] закінчив [[Гарвардський університет]], захистив там [[Доктор філософії|докторську]] дисертацію по відділу слов'янської філології. Викладав російську і білоруську мови в Гарвардському та Бостонському університетах. Співпрацював з американськими журналами «Новоселье», «Новый журнал», газетах «Новое русское слово» і «Новая заря». Опублікував книги з російської філології, радянології і історії [[Білорусь|Білорусі]] <ref name=":0">{{Cite web|url=http://rustracker.xyz/viewtopic.php?t=5481546|title=Vakar Nicholas / Вакар Николай - Belorussia. The Making of a Nation / Беларусь. Формирование нации [1956, PDF, ENG] :: RUSTRACKER.XYZ|publisher=rustracker.xyz|language=ru|accessdate=2018-03-17}}</ref> . Після відставки у 1960 &nbsp;р. -&nbsp;— професійний художник.
<br /><blockquote class="ts-Начало_цитаты-quote"><div class="ts-Конец_цитаты-source"></div></blockquote> Помер [[18 липня]] [[1970|1970 року]] в місті [[Сарасота]], штат [[Флорида]] . Похований у Уотертауні, штат [[Міссісіпі (штат)|Міссісіпі]], США.
 
== Сім'я ==
Був одружений із перекладачкою Гертрудою Павлівною Вакар, уродженою Клафтон (1904-19731904—1973). Старша дочка Катерина народилася в 1927 році, молодша Анна -&nbsp;— в 1929 році. У 1940 році обидві дівчинки були евакуйовані з Франції в США <ref>[https://www.nytimes.com/1990/12/10/nyregion/war-refugees-honor-their-deliverer.html N. Brozan. War Refugees Honor Their Deliverer] // [[The New York Times]], December 10, 1990. {{ref-en}}</ref> . Молодша дочка, ''Анна Вакар,'' влаштувалася в Канаді і є одним з провідних канадських [[Хайку|хайдзінов]] <ref>[http://www.haikucanada.org/resources/articles/3.pdf J. Belleau. Haiku: Women Pioneers In Canada]</ref> .
 
== Примітки ==
Рядок 41 ⟶ 39:
== Література ==
 
* [http://www.tez-rus.net/ViewGood24565.html Вакар Николай Платонович]. // Российское зарубежье во Франции 1919—2000 годы. Биографический словарь в 3-х тт. / М. Авриль, Т. Гладкова, В. Лосская. &nbsp;— 2008.
* [http://www.tez-rus.net/ViewGood38153.html Вакар Николай Платонович]. // Русские в Северной Америке. Биографический словарь. / Е. &nbsp;А. &nbsp;Александров. &nbsp;— 2005. &nbsp;— 599 с.
* [http://oldarhive.ru/64/124 Николай Вакар. Мемуары.]
* [http://www.rus-sky.com/history/library/berberova.htm#_Toc60582333 Нина Берберова «Люди и ложи. Русские масоны 20 столетия», Биографический словарь]
* [http://www.eremeevs.com/index.php?lotid=53397 Автограф Милюкова &nbsp;— Вакару.]
* [http://www.bfrz.ru/data/beloie_dvizgenie_volkov/personalii_volkov_3.pdf Участники Белого движения, «В»].
 
[[Категорія:Кавалери відзнаки ордена Святого Георгія]]
[[Категорія:Кадети]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Вакар_Микола_Платонович