Хортиця: відмінності між версіями

Видатний [[Франція|французький]] інженер та картограф [[Гійом Левассер де Боплан]], який бував на [[Запорожжя|Запорожжі]] у 1630-ті рр., писав про Хортицю: «За півмилі нижче (Кічкаського перевозу&nbsp;— ред.) починається острів Хортиця. Та оскільки далі цих місць я не мандрував, то розповім вам лише те, що я дізнався з чужих оповідань, хоча не приймав усіх їх за чисту монету. Кажуть, що острів має велике значення тим, що він стоїть високо і майже повністю оточений високими скелями, а отже, малодоступний. Острів має дві [[Миля|милі]] завдовжки і півмилі завширшки, особливо в верхній своїй частині, бо до заходу він звужується і понижується. Його не затоплюють весняні повені, багато тут росте [[дуб]]ів; острів був би дуже добрим місцем для будування осель, тут можна було б попереджувати про набіги [[Кримське Ханство|татар]]. Нижче цього острова [[Великий Луг|русло річки дуже розширюється]]»<ref>Боплан Г. Л. де. Опис України.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1990.&nbsp;— C. 40</ref>. Хортиця показана на кількох [[Гійом Левассер де Боплан|Бопланових]] картах, зокрема, на карті «Частина річки [[Дніпро|Борисфена]] від [[Кодацька фортеця|фортеці Кодак]] аж до острова Хортиці разом з тринадцятьма скелястими перешкодами, названими в народі [[Дніпрові пороги|Порогами]] (по-латинські Limina)» виданій у 1652&nbsp;р. Згідно цього документу Хортиця перебувала тоді у складі [[Київське воєводство|Київського воєводства]] [[Річ Посполита|Речі Посполитої]] й була оточена [[Дике Поле|Дикими Полями]].<ref>Вавричин М. Маловідомі карти України Г. Боплана // Боплан і Україна.&nbsp;— Львів: Мета, 1998.&nbsp;— С. 118</ref>.

 

 

У вересні-жовтні 1647&nbsp;р., коли [[Річ Посполита]] готувалася до великої війни з [[Кримське ханство|Кримським Ханством]], відбулася експедиція у [[Дике Поле|Дикі Поля]] кількатисячного військового загону на чолі з князем [[Ярема Вишневецький|Яремою Вишневецьким]]. Загін дійшов до [[Кічкас|Кічкаського перевозу]]. Учасник експедиції, шляхтич [[Богуслав Казимеж Машкевич|Богуслав Машкевич]], писав: «На відстані кількох миль далі останнього порогу, тобто [[Вільний поріг|Вільного]], є острів посередині [[Дніпро|Дніпра]] в одну милю довжини, порослий густим дубовим лісом; тут завжди знаходиться |козацький гарнізон для попередження [[Кримське ханство|татарських]] наскоків; острів цей зветься Хортицею. Вище Хортиці знаходиться [[урочище]], зване [[Кічкас]]ово, проти якого [[Ярема Вишневецький|князь]] наказав скласти високий [[курган]] з каменю на вічну пам'ять нащадкам, бо до нього жоден пан з нашого народу не заходив так далеко у степ у цьому напрямі»<ref>Дневник Богуслава Казимира Машкевича (1643—1649 гг.) // Мемуары, относящиеся к истории Южной Руси.&nbsp;— Киев, 1896.&nbsp;— Вып. ІІ: Первая половина ХVII&nbsp;ст.&nbsp;— С. 414</ref>. Експедиція [[Ярема Вишневецький|Яреми Вишневецького]] у Нижнє Подніпров'я могла бути пов'язана, зокрема, і з тим, що князь готувався отримати у володіння від короля польського [[Владислав IV Ваза|Владислава ІV]] великі обсяги тамтешніх земель. Про це йдеться у «королівському наданні», датованому кінцем лютого 1648&nbsp;р.: «…замислили ми Хортицю, острів на [[Дніпро|Дніпрі]], що у [[Київське воєводство|воєводстві Київському]] пусто лежить, з обома берегами [[Дніпро|Дніпра]], від останнього [[Вільний поріг|порогу]] почавши, з річками, що плинуть під нього, також річками |Томаківкою та іншими, що впадають у [[Дніпро]] аж до [[Кизикермен|Тавані]], і з тими полями, котрі прилеглі до тих річок та [[Урочище|урочищ]], і тими, що в них містяться, луками, пашами, лісами, борами, гаями, деревами бортними, озерами і також усіма, котрі могли б вимислитися пожитками… дати і приєднати [[Лен (феод)|ленним]] вічним правом означеному вельможному [[Ярема Вишневецький|Яремі]] князю…»<ref>Вирський Д. Королівське надання на Хортицю князю Яремі Вишневецькому 1648&nbsp;р. // Український археографічний щорічник.&nbsp;— Київ, 2009.&nbsp;— Вип. 13/14.&nbsp;— С. 467—474</ref>.