Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
У 1929 році, ще на початку [[колективізація|колективізації]] Паша Ангеліна, як називали її в народі, однією з перших серед жінок закінчила курси трактористів та оволоділа новою технікою. З 1930 року працювала трактористкою.
 
У 1933—1959 роках (протягом 26 років) — бригадир тракторної бригади Старобешівської машинно-тракторної станції (МТС) Старобешівського району Донецької (Сталінської) області. Під час [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] разом із тракторною бригадою була евакуйована до Казахської РСР, де працювала на полях колгоспу імені Будьонного аула Теректи Західно-Казахстанської області. У 1943 році повернулася до Старобешівського району. Бригада Ангеліної була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне використання техніки, зниження собівартості тракторних робіт.
 
Член [[ВКП(б)]] з [[1937]] року. У 1939—1940 роках навчалася в [[ТСХА|сільськогосподарській академії імені Тімірязєва]] в Москві.
 
У 1939—1940 роках навчалася в [[Московська сільськогосподарська академія імені К. А. Тимірязєва|Московській сільськогосподарській академії імені Тімірязєва]].
 
Під час [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] разом із тракторною бригадою була евакуйована до Казахської РСР, де працювала на полях колгоспу імені Будьонного аула Теректи Західно-Казахстанської області. У 1943 році повернулася до Старобешівського району. Бригада Ангеліної була ініціатором соціалістичного змагання механізаторів за високі врожаї, високопродуктивне використання техніки, зниження собівартості тракторних робіт.
 
Делегат XVIII, XIX і XX з'їздів [[КПРС]]; делегат XIV, XVI, XVII, XVIII і XIX з'їздів КП України.
Автор книги «Люди колгоспних ланів» (1950).
 
Померла в кремлівській лікарні міста Москви. Похована в селищі Старобешеве на Донеччині.
 
== Нагороди ==