Вдівство: відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta14)
Виправлено джерел: 0; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15)
Рядок 9:
За звичаями ряду народів, після смерті чоловіка вдова кінчала життя [[самогубство]]м. В [[Індія|Індії]] цей ритуал називався [[Саті (ритуал)|саті]] і виконувався до [[XIX століття]]. В [[Китай|Китаї]] самогубство вдів практикувалося з [[V століття|V]] по [[XX століття]]<ref>{{Cite web |url=http://www.ethnonet.ru/lib/2012-05.html |title=Про самогубство вдів |accessdate=15 березень 2013 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20080510025411/http://www.ethnonet.ru/lib/2012-05.html |archivedate=10 травень 2008 |deadurl=yes }}</ref>. Ця традиція мала своєю метою захист вдів від зазіхань сторонніх і символізуючи вірність покійному чоловіку. У кочових народів самогубство замінювалося членоушкодженням.
 
В інших країнах вдова не тільки не кінчала з собою при смерті чоловіка, але могла вдруге виходити заміж. В давньогрецьких [[міф]]ах так вперше зробила [[Горгофона]] (донька [[Персей|Персея]])<ref>[http://www.sno.pro1.ru/lib/graves/56-84/ 74.htm Міф про Горгофоне]{{Недоступне посилання|date=червень 2019 |bot=InternetArchiveBot }}</ref>. [[Старий Завіт]] приписував вдовам одружуватися з родичами померлих чоловіків<ref> {{Біблія|5 М.|25:5|-6}} </ref> (див. [[левірат]]).
 
Патріархальне суспільство законодавчо охороняло права вдів. Про це йдеться в [[Перше послання до Тимофія|Першому посланні до Тимофія]], в якому обов'язок підтримувати вдів покладалася на їх родичів і церковну громаду. Останні також повинні були сприяти новим шлюбам вдів. В азійських країнах [[громада|громаді]] і родичам належало утримувати вдів ([[Жеті жарги|казахські «Сім постанов»]] [[Тауке-хан|хана Тауке]]).