Війна шостої коаліції: відмінності між версіями

За даними історика О.&nbsp;І.&nbsp;Михайловського-Данилевського французькі сили розподілялись так: <br/> у Саксонії під особистим командуванням Наполеона 122 тис. солдат (гвардія, 1-й, 2-й, 8-й, 14-й піх. та 4-й кав. корпуси); <br/> у Силезії угрупування під командуванням маршала Макдональда у 105 тис. солдат (3-й, 5-й, 6-й, 11-й піх. та 1-й кав. корпуси); <br/> в Пруссії на берлінському напрямку угрупування маршала [[НіколаНіколя Шарль Удіно|Удіно]] в 71 тис. солдат (4-й, 7-й, 12-й піх. й 2-й кав. корпуси). <br/> До розрахунку не приймались ізольована французько-датське угрупування маршала Даву в Гамбурзі (13-й піх. корпус й датчани), тиловий 9-й піх. корпус маршала [[П'єр Франсуа Шарль Ожеро|Ожеро]] у Баварії та гарнізони фортець.<ref>О.&nbsp;І.&nbsp;Михайловський-Данилевський, «Опис війни 1813 року», пуб. 1850, т. 6, стор. 168</ref> 10-й піх. корпус під командуванням Раппа перебував [[Облога Данцига (1813)|в облозі у Данцигу]] на Віслі.