Биков Василь Володимирович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 28:
== Біографічні відомості ==
{{Стиль|дата=червень 2013}}
Народився в селі Бички Вітебської області 19 червня [[1924]] року. У 1941 році перебував в [[Україна|Україні]], коли [[Німеччина]] напала на [[СРСР]]. Спочатку сімнадцятирічний Биков копав траншеї, потім подався добровольцем до [[Червона Армія|Червоної Армії]]. Кілька років після війни він служив далі й повернувся до СРСР тільки в середині 1950-х років. Там він почав працювати журналістом для газети «Гродська правда». Також у цьому десятилітті почали виходити його перші повісті, не дуже відомі молоді з яких — «Сотніков», «Обеліск», «Піти й не вертатися» та «Вижити до світанку».
 
Літературні досягнення Бикова лежать у його описах боїв Другої світової війни, переважно з невеликою кількістю персонажів. Повісті Бикова не відповідали офіційній версії війни. Це призвело до звинувачень автора в «брехливому гуманізмі» від деяких червоноармійських генералів. "Василь Биков — дуже відважний і безкомпромісний автор. У 1980 році його нагороджено почесним званням Народного письменника Білорусі.
 
За межами його рідного краю Василь Биков — найвідоміший білоруський автор. Протягом радянського періоду його твори перекладено на більшістьбільшістю мов світу, хоча майже всі переклади зроблено по-російськи. Биков писав свої твори рідною білоруською мовою й сам переклав більшість з них на мову російськуросійською. Вплив Бикова на культуру його країни залишається дуже великим.
 
З приходом до влади в Білорусі [[Лукашенко Олександр Григорович|О.Лукашенка]] Бикова, який виступив з різкою критикою режиму, що встановився у країні, піддано переслідуванням влади. Його перестали видавати, шельмували в засобах інформації. 1998 року Василь Биков був змушений виїхати з Мінська, на запрошення [[ПЕН-клуб|пен-клубу]] [[Фінляндія|Фінляндії]] прожив півтора рокироку ву [[Гельсінкі]], у 2000 переїхав до [[Німеччина|Німеччини]]. В [[Еміграція|еміграції]] написав декілька воєнних оповідань та притч, повість «Вовча яма», присвячену наслідкам [[Чорнобильська катастрофа|чорнобильської катастрофи]]. У 1998 закінчив повість «Стіна».
 
Помер Биков 22 червня 2003 року на батьківщині. Туди він повернувся лише за місяць перед смертю. Пам'ять про його складне життя та безкомпромісну позицію тільки збільшує його вплив на національне життя Білорусі…