Користувач:Віщун/Чернетка: відмінності між версіями

Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Немає опису редагування
Рядок 1:
́{{особа
'''Мелетинський Єлеазар Мойсеєвич''' (Мелетинский Елеазар Моисеевич, *22 жовтня 1918 року, [[Харків]], [[Українська Держава|Українська держава]] — †16 грудня 2005, [[Москва]], [[Росія]]) — радянський і російський [[Філологія|філолог]] українського походження, [[Історія культури|історик культури]], дослідник [[Міфологія|міфології]], [[Фольклор|фольклору]] та ранніх форм [[Література|літератури]]. Доктор філологічних наук, професор, засновник дослідницької школи теоретичної фольклористики. Займав керівні посади при укладанні енциклопедії «Міфи народів світу» (1980) і «Міфологічного словника» (1988).
|ім'я = Мелетинський Єлеазар Мойсеєвич
|оригінал імені = Мелетинский Елеазар Моисеевич
|інші імена =
|псевдонім =
|прізвисько =
|зображення =
|розмір = 220px
|опис =
|ім'я при народженні =
|дата народження = 22.10.1918
|місце народження = [[Харків]]
|дата смерті = 16.12.2005
|місце смерті = [[Москва]]
|причина смерті =
|поховання =
|місце проживання =
|підданство =
|громадянство = [[СРСР]] Росія
|національність = [[росіянин]]
|alma mater =
|відомий = дослідження міфології, фольклору та літератури
|суспільний стан =
|діяльність = філолог, історик культури, літературознавець
|науковий ступінь =
|ступінь =
|вчене звання =
|титул =
|посада =
|військове звання =
|платня =
|статки =
|термін =
|попередник =
|наступник =
|партія =
|головував_(-ла) =
|конфесія =
|батько =
|мати =
|рід =
|родичі =
|дружина =
|чоловік =
|діти =
|автограф =
|розмір автографа =
|підпис =
|нагороди =
|сайт =
|зріст =
|вага =
|герб =
|підпис герба =
|примітки =
|жінка =
}}
'''МелетинськийМелети́нський ЄлеазарЄлеаза́р МойсеєвичМойсе́євич''' ({{lang-ru|Мелетинский Елеазар Моисеевич}}, *22 жовтня 1918 року, [[Харків]], [[Українська Держава|Українська держава]] — †16 грудня 2005, [[Москва]], [[Росія]]) — радянський і російський [[Філологія|філолог]] українського походження, [[Історія культури|історик культури]], дослідник [[Міфологія|міфології]], [[Фольклор|фольклору]] та ранніх форм [[Література|літератури]]. Доктор філологічних наук, професор, засновник дослідницької школи теоретичної фольклористики. Займав керівні посади при укладанні енциклопедії «Міфи народів світу» (1980) і «Міфологічного словника» (1988).
 
== Біографія ==
Рядок 10 ⟶ 67:
Після звільнення наукова спільнота з пересторогою ставилася до Єлеазара Мелетинського, дорікаючи відхід від радянської науки, відкрито підтримував його лише [[Жирмунський Віктор Максимович|Віктор Жирмунський]]. З 1956 по 1994 рік працював в [[Інститут світової літератури ім. А. М. Горького|Інституті світової літератури ім. А. М. Горького]], спочатку — у відділі фольклору, потім в групі з видання «Історії всесвітньої літератури». Брав діяльну участь у створенні багатотомника «Історії», був членом редколегії та дописувачем розділів з походженню і ранніх форм словесності, літератури середньовічної Європи, Близького Сходу, Середньої Азії, епосу народів Кавказу і Закавказзя, Центральної Азії та Сибіру. Також був відповідальним редактором численних наукових видань, керував колективними працями ІМЛІ. В 1958 одружився на філологині Ірині Семенко, з якою прожив у шлюбі майже 30 років.
 
В кінці 1960-х років захистив написану ще в Петрозаводську докторську дисертацію «Герой чарівної казки», але попри позитивні відгуки, [[Вища атестаційна комісія|ВАК]] СРСР не присудила вченого ступеня, посилаючись на невідповідність теми профілю вченої ради. Реальною підставою вважається порівняльний підхід, тоді як належним вважалося захищати працю з фольклору одного - — бажано російського, народу. Повторно як докторську захистив працю «Походження героїчного епосу». З 1966 проводив неофіційні зустрічі з дослідниками казки: Сергієм Неклюдовим, Оленою Новік, Дмитром Сегалом. Після іміграції Сегала до Ізраїлю в 1973 спілка розпалася.
 
Мелетинський був членом редколегії серій «Дослідження з фольклору і міфології Сходу» і «Казки і міфи народів Сходу» з 1969 і її головним редактором з 1989. Був членом Товариства з дослідження оповідного фольклору Фінляндії і італійської Міжнародної асоціації з семіотики. В 1971 році став лауреатом Міжнародної премії Пітре за найкращу роботу з фольклористики («Міфи народів світу»), хоча на церемонію нагородження його не було випущено з СРСР. В 1987 його дружина померла, Єлеазар Мелетинський одружився на поетесі Олені Кумпан.
 
З 1987 року читав лекції в університетах Канади, Італії, Японії, Бразилії, Ізраїлю, виступав на міжнародних конгресах з фольклористики, порівняльного літературознавства, медієвістики і семіотики. З 1989 по 1994 рік Мелетинський був професором нa кафедрі історії та теорії світової культури філософського факультету [[Московський державний університет імені М. В. Ломоносова|МДУ ім. М. В. Ломоносова]]. В 1988 вступив до громадської організації інтелегенції "«Московська трибуна"». В 1990 здобув Державну премію СРСР за внесок в енциклопедію "«Міфи народів світу"».
 
На початку 1992 року очолив Інститут вищих гуманітарних досліджень РДГУ. Віддав багато сил і часу реалізації закладених в нього ідей розвитку раціонального гуманітарного знання, широких компаративних і типологічних досліджень культурних традицій, ліквідації розриву між науковим і педагогічним процесами. В РДГУ він читав курс лекцій з порівняльної міфології та історичної поетики, керував роботою наукових семінарів і створюваними тут колективними працями. У 1991 заснував журнал «Arbor mundi» («Світове древо»), який випускається Інститутом вищих гуманітарних досліджень з 1992 року, став його головним редактором. Значний інтерес у 1990-і звертав на російську літературу (Пушкіна та Достоєвського). З 1997 - — член редакційно-видавничої ради РДГУ.
 
Помер 16 грудня 2005 року.
Рядок 34 ⟶ 91:
 
== Погляди ==
Чільне місце в науковому доробку Єлеазара Мелетинського належить дослідженням з міфології. В міфах він вбачав витоки усного фольклору, архаїчних мотивів і сюжетів літератури.
 
Мелетинський виділяв рисами міфу олюднення навколишньої природи, ототожнення суб'єкта і об'єкта, предмета і знака, речі та її атрибутів, частини й цілого, поділ на подвійні протилежності, що відбувається через увагу до чуттєвих якостей, а не внутрішніх властивостей. В міфі відбувається уявне подолання протилежностей за допомогою трансформації предметів і діянь героїв, що поєднують протиставлені стани і характеристики. У міфі незрозуміле й невідоме пояснюється через зрозуміле та відоме, отже міф завжди наповнений символами та логічно побудований, щоб пояснювати влаштування світу. Дослідник заперечував, що ритуал передує міфу та зумовлює його зміст, відстоюючи думку про вираження в ритуалі міфу, про походження танцю з наслідування рухів тотемних тварин, співу - — з їх шанування, казок - — з обрядів ініціації, де розігрувалися міфи. Словесний фольклор Мелетинський вважав головною формою побутування міфології.
 
== Джерела ==