Джеймс Кегні: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
WikiToriia (обговорення | внесок)
мНемає опису редагування
Рядок 25:
}}
 
'''Джеймс Френсіс Кегні''' ({{lang-en|James Francis Cagney, Jr.}}; *[[17 липня]] [[1899]] — †[[30 березня]] [[1986]]) — один з найбільш затребуваних акторів класичного Голлівуду, удостоєний в 1942 році «Оскара» за найкращу чоловічу роль. За підсумками XX століття Американський інститут кіномистецтва включив Кегні в десятку найвидатніших акторів в голлівудській історії. Саме йому дана установа в 1974 році присудилаприсудили першу в своїй історії премію за видатний внесок у розвиток кіномистецтва.
 
== Біографія ==
Рядок 31:
Майбутній актор народився в сім'ї ірландця і норвежки на Манхеттані в окрузі Нижній Іст Сайд. У молодості працював офіціантом, співав у хорі, виконував жіночі ролі в ревю. У середині [[1920]]-х років грав у водевілях з дружиною. Його помітили спочатку на Бродвеї, а потім і в Голлівуді.
 
У [[1931]] році Кегні підписав контракт зі студією Warner Bros. і покинув Нью-Йорк заради «фабрики мрій». Його п'ятою роллю у кіно став безжалісний гангстер у [[Ворог суспільства (фільм)|Ворог суспільства]] ([[1931]]) — фільм, який зробив зірками самого Кегні і його партнерку [[Джин Гарлоу]].
 
Незважаючи на посередню зовнішність, Кегні з успіхом втілив у класичному Голлівуді характер «поганого хлопця». Хриплуватий розкотистий голос цього опецька видавав невичерпні запаси вибухового темпераменту. Все своє життя він боровся з нав'язаним йому типажем. Його акторський діапазон простягався від ролей в екранізаціях Шекспіра («Сон літньої ночі» [[Макс Рейнгардт|Макса Рейнхардта]]) до сатиричних комедій («Один, два, три» Біллі Вайлдера). Свій єдиний «[[Оскар]]» він вигравотримав за мюзикл «Янкі Дудль Денді» ([[1942 у кіно|1942]]).
 
Після невдалого режисерського досвіду в 1957 році Кегні почав рідко з'являтися в кіно. У 1970-і роки через проблеми зі здоров'ям він остаточно відійшов від роботи в кіно і написав книгу мемуарів. У 1981 році на запрошення Мілоша Формана виконав невелику, але яскраву роль у фільмі «Регтайм».