Тризуб: відмінності між версіями

'''Три́зуб''' (варіант&nbsp;— '''''Тризу́б''''')&nbsp;— український національний герб, сучасний державний [[герб України]] у формі [[Золотавий_колір|золотого]] [[Тризубець|тризубця]] особливої форми на синьому полі; у минулому&nbsp;— герб князів [[Рюриковичі]]в і [[Київська держава|Київської Русі]]. Про походження і значення українського герба Тризуба існують різні теорії, жодна з них не є загальновизнаною<ref>[https://day.kyiv.ua/uk/photo/rodynne-derevo-tryzuba «Родинне дерево» тризуба». Газета "День"15 березня, 2018]</ref>, але можна виділити кілька теорій які є найбільш обґрунтованими&nbsp;— це трактування Тризуба як стилізованого зображення або сокола<ref name="rapov_sokol">''М. Рапов.'' Знаки Рюриковичей и символ сокола. Советская археология 1968, вып. 3, стр. 62.</ref>-«[[Рарог]]а», або якоря-хреста<ref name=shapovalov/><ref name=Belov-Trizub>''Бєлов О. Ф., Шаповалов Г. І.'' Український Тризуб. Історія дослідження та історичний реконструкт. Запоріжжя: Дике поле, 2008.&nbsp;— 264 с.</ref>, або ж це «зброя богів»&nbsp;— птиця-блискавка у синьому небі<ref name="Karnauh">[http://www.kodges.ru/nauka/history/253160-trizub-kak-znak-velikoy-bogini-kievskoy-rusi.html ''Карнаух А. Л.'' Тризуб как знак Великой богини Киевской Руси. Издание второе, исправленное и доп.&nbsp;— Днепропетровск: Академия истории, 2015.&nbsp;&nbsp;— 80 с.]</ref>.

 

 

== Різні поняття&nbsp;— Тризуб та тризубець ==

=== Київська держава ===

[[Файл: Ruriks_crests1.png|thumb|400px|Особисті знаки князів династії Рюриковичів]]

На теперішній час найдавнішими артефактами з київо-руським Тризубом є: двозуб [[Святослав Ігорович|Святослава Великого]] (його зображено на печатці, яку знайшли в 1912 році при розкопках [[Десятинна церква|Десятинної церкви]])<ref name=beleckiy/> та тризуб на золотих та срібних монетах [[Володимир Великий|Володимира Великого]]. В болгарському літописі «Хроніка Манасії» (XIV&nbsp;ст.) є зображення війська [[Святослав Ігорович|Святослава]] під [[Доростол]]ом з прапорами, на верхів'ях держаків яких зображені тризубці.

 

 

=== Предметне трактування ===

 

=== Тризуб як атакуючий сокіл-«Рарог» ===

* Або Тризуб&nbsp;— це знак «міфічного сокола, який є втіленням Рарога, бога небесного вогню, тобто блискавки»&nbsp;— цю трактовку висунув донецький дослідник О.&nbsp;П.&nbsp;Черних. До Черних не було тези про «бога вогню Рарога», а Гедеонов казав про «рерика» як про «звичайного сокола» («Український Тризуб»<ref name=Belov-Trizub/>, с. 165). Трактовка Тризуба як «вогненого Рарога» є близькою до трактовки Тризуба як «знака блискавки» Перуна чи Великої богині. Одночасно О.&nbsp;П.&nbsp;Черних вважав, що «середній зуб Тризуба» є «зображенням головного атрибута бога Перуна&nbsp;— тобто громової стріли (блискавки) або променя»<ref>''Черных А. П.'' Древний мир сквозь призму звукосмысла: Трилогия.&nbsp;— Донецк: Донбасс, 2003.&nbsp;— 434 с.&nbsp;— С. 223.</ref>.

 

* У західних слов'ян (насамперед у [[Поляки|поляків]], менше у [[Чехи|чехів]], можливо у [[бодричі]]в та [[Поморяни (плем'я)|поморян]]) існувало божество «[[Рарог]]», яке було богом вітру, вогню, «вогненного вітру» (тобто блискавки), бурі. «Рарога» уявляли або сяючим [[Сокіл-балобан|соколом]], або [[дракон]]ом. На [[Західнослов'янські мови|західнослов'янських мовах]] назва «[[Рарог]]» означає не тільки божество, а інколи так називають звичайного сокола-[[балобан]]а.

* Ім'я «[[Рюрик]]» звучить подібно до назви столиці західнослов'янського народу [[бодричі]]в «Reric» («Рерік»), цей нарід називали також «[[ререги]]»&nbsp;— начебто за назвою їх столиці. Частина істориків («[[Антинорманізм|антинорманісти]]») вважає, що Рюрик походив з міста Рерік та з народу ререги, а символом Рюрика був слов'янський «Рарог»-сокіл.

Скоріше [[Святий Климент]] узяв собі знак якір-хрест, бо бачив шанування подібного знаку (тризубця) в [[Скіфія|Скіфії]] (в Криму), куди його заслали. Хоча можна погодитися, що в часи християнства «язичницький Тризуб» трансформувався у «християнський якір-хрест», зокрема якір-хрест є центральною фігурою в гербах [[Богдан Хмельницький|Богдана Хмельницького]] та [[Іван Мазепа|Івана Мазепи]].

 

 

==== Тризуб як Велика богиня перемоги та «зброя богів»&nbsp;— птиця-блискавка ====

 

Але в наступних працях А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнауха<ref name=Karnauh/> Влес-Книга майже не згадується, а трактовка Тризуба побудована на вивченні релігії давніх та середньовічних країн. Причому він порівнює не тризубці, а «богів, які були пов'язані з тризубцями»&nbsp;— цей метод значно розширює кількість «ознак, за якими можна встановити генетичні зв'язки». Автор робить висновок:

* В Київської Русі та [[Московія|Московії]] рису «Велика богиня світла» мала лише «Неділя, Твар»<ref name=nedilia/> (її згадували 11 джерел XI—XV&nbsp;ст.). Її описують як «втілене світло», як творця усього живого в світі; {{нп|Велика богиня|Велику богиню|ru|Великая богиня}}, якій присвячена неділя; на її ікони нарід молився: «Це є писана Неділя, та передана нам&nbsp;— молитись на неї та шанувати її»<ref name="nedilia">«Слово о твари»//''Гальковский Н. М.'' Борьба христианства с остатками язычества в древней Руси: В 2-х т. (Т.2&nbsp;— М., 1913).&nbsp;— С. 79.</ref>.

* Наприкінці книги автор звертається до [[Велесова книга|Влес-Книги]]: риси «Неділі» збігаються з рисами [[Матір Слава|Матері Слави]]; знак Матері Слави на прапорах русів називали «Ясуня» (це зменшувальна форма від «Ясна», «Яса»). Шукаючи пояснення цій назві, А.&nbsp;Л.&nbsp;Карнаух наводить ім'я «Вищого божества у польських язичників» «Yessa»= «радість, слава» ([[Длугош Ян|Ян Длугош]]), ім'я Перуна у західних слов'ян «Jessen»= «ясний», ім'я бога кельтів «Esus»= «господар», назву [[Ваджра|ваджри]]-блискавки царя богів [[Індра|Індри]]&nbsp;— «аяса». І робить висновок, що в Київській Русі Тризуб називали «Яса»; це був «знак Богині перемоги» (певний аналог скандинавської [[руни]] «[[Совіло|зіг]]»= «перемога, блискавка»), яка являлася у вигляді птиці-блискавки.

* Бєлов О., Шаповалов Г. Український Тризуб. Історія дослідження та історичний реконструкт. Запоріжжя: Дике поле, 2008.&nbsp;— 264 с.

* [http://www.kodges.ru/nauka/history/253160-trizub-kak-znak-velikoy-bogini-kievskoy-rusi.html Карнаух А.&nbsp;Л.&nbsp;Тризуб как знак Великой богини Киевской Руси. Издание второе, исправленное и дополненное.&nbsp;— Днепропетровск: Академия истории, 2015.&nbsp;— 80 с.]

* [[Роздобудько Ігор|Ігор Роздобудько]]. [http://www.haidamaka.org.ua/page_kultstarixxiii.html Культура Стародубщини 9-13 ст.ст. // Стародубщина. Нарис українського життя краю.]

 

== Посилання ==

* [http://uht.org.ua Українське геральдичне товариство]

* [http://www.istpravda.com.ua/articles/2010/10/18/578/ Таємниця княжого тризуба. Що символізує наш герб?] <small>Українська Правда, Історична Правда 18.10.2010 Олександр Зінченко</small>