Священний мис: відмінності між версіями

'''Свяще́нний ми́с''' ({{lang-el|ἱεροῦ ἀκρωτηρίου}}, ''hieirón akroteirón''; {{lang-la|Promontorium Sacrum}}), або '''Сагреський мис''' {{lang-pt|Ponta de Sagres}}) — [[мис]] у [[Португалія|Португалії]], в південному регіоні [[Алгарве]], муніципалітеті [[Віла-ду-Бішпу]], парафії [[Сагреш]]. Розташований неподалік [[мис святого Вікентія|мису святого Вікентія]]. Використовувався у релігійних цілях з [[неоліт]]у. Віддавна був стратегічно-важливим місцем, де кораблі могли знайти притулок перед небезпечною мандрівкою біля мису Вікентія. Згадується у «[[Географія (Страбон)|Географії]]» [[Страбон]]а як «найзахідніша точка» не лише Європи, але й усієї [[ойкумена|ойкумени]]<ref name="С4">Старбон. ''Географія''. Книга 3:1:4; Насправді мис Вікентія розташований західніше, а найзахідніша точка Європи — [[мис Рока]]</ref>. Край, до якої примикав мис, в античні часи називали «клином» ({{lang-la|cu­neus}}) й був заселений [[ібери|іберійцями]]<ref name="С4"/>. Про мис також писали античні письменники [[Ефор (історик)|Ефор]] і [[Артемідор Далдіанський|Артемідор]], який бував тут. У давнину на мисі заборонялися жертвопринесення, а також сходження на нього вночі. Тут не було вівтарів, лише купи каміння, яке відвідувачі перегортали, обмивши їх водою, і уносили<ref name="С4"/>. У середині XV століття, на початку доби [[великі географічні відкриття|великих географічних відкриттів]], португальський інфант [[Енріке Мореплавець]] створив біля мису поселення, так зване «Інфантове містечко» ({{lang-pt|Vila do Infante}}), яке слугувало базою для його експедиційних флотилій. У XVI столітті тут була споруджена фортеця, пошкоджена [[Лісабонський землетрус|Лісабонським землетрусом]] 1755 року.