Відмінності між версіями «Біотехнологічні методи одержання ацетону»

нема опису редагування
{{приєднати до|Ацетон}}
'''[[Біотехнологія|Біотехнологічні]] методи одержання [[Ацетон|ацетону]]''' — методи одержання ацетону, які базуються на використанні культур мікроорганізмів. Наразі інтересзацікавлення дометодом використання даного процесу лише збільшуєтьсявідновлюється у зв´зку з поновлюваністю [[Відновлювані ресурси|ресурсів]], необхідних для протікання реакцій.
 
== Історія ==
 
Метод одержання ацетону був запатентований [[Хаїм Вейцман|Хаїмом Вейцманом]] у 1915 році і дуже швидко отримав підтримку від влади [[Великобританія|Великобританії]]. Вже наступного року почав використовуватись у промислових масштабах
 
[[Кордит]] був головним [[пропелент | пропелентом]] ((лат. propellentis — що виганяє, що штовхає), що використовувався дляу балістичноїбалістичній зброї на початку ХХ століття. Королівський флот вимагав високоякісних певних типів таких [[пропелент | пропелентів]] певних типів для того, щоб його боєприпаси діяли найбільш ефективно. [[Ацетон]] був необхідний в якостіяк желюючогожелюючий агентаагент для включення хімічних компонентів в процесі виробництва [[кордит | кордиту]]. На початку Першої світової війни запас [[ацетон | ацетону]] у Великобританії був дуже обмеженим.
 
Традиційно вУ ті часи [[ацетон]] традиційно отримували в процесі дистиляції деревини, і вихід його при такому способі був невисоким. Не дивно, що основнимиголовними його виробниками були основні лісогосподарські регіони світу - [[Сполучені Штати Америки]] (США), [[Канада]] та [[Австрія]]. [[Великобританія]] мала невеликі запаси деревини, тому існувала велика залежність від зарубіжних постачальників ацетону.
 
Крім того, на самому початку [[Перша світова війна|Першої світової війни]] конкуренція між виробниками [[кордит | кордиту]] як у [[Великобританія|Великобританії]], так і в [[США]] призвела до помітного підвищення вартості продукту. Це було пов'язано з відсутністю необхідної кількості сировини. Виробники [[ацетон|ацетону]] в [[США]] зіткнулися з безліччю проблем, пов'язаних з погодою під час зими 1914/15 рр. і дефіцитом запасів необхідних хімічних реагентів. Станом на 1916 рік попит на [[ацетон]] ледве задовольнявся, і стало зрозуміло, що треба шукати інші джерела його отримання
 
[[Хаїм Вейцман]] (майбутній перший президент Ізраїлю) відіграв важливу роль у цьому процесі, розробляючи процестехнологію застосування бактеріального процесу бродіння для промислового отримання [[ацетон|ацетону]]. ЦеРозробка невиявилась булодосить простоскладною - необхідно було подолати багато проблем, пов'язаних з ефективністю та масштабуванням виробництва. Проте всіВсі перешкоди булооднак були в решті решт подоланоподолані і процес промислового біотехнологічного виробництва [[ацетон|ацетону]] запущено в [[Холтон Хев]] [[Holton Heath]] (Дорсет, Великобританія). Поряд з заводом з ферментативного виробництва ацетону було побудовано фабрику для виробнитцвавиробництва кордиту для потреб [[Військово-морські сили Великої Британії| Військово-морських сил Великої Британії]] - Royal Navy Cordite Factory. Таким чином, [[Холтон Хев]] став місцем, де процес отримання [[ацетон|ацетону]] став одним з перших прикладів використання біотехнологічних процесів у промисловому масштабі.
 
== Процес ==
 
Ферментація біоматеріалу (переважно, кукурузяногокукурудзяного крохмалю або меляси) відбувається в середовищі за відсутності кисню за допомогою бактерії [[Clostridium acetobutylicum|''Clostridium acetobutylicum'']] при температурі в 37°С та рН 6,5. Продуктами реакції виступають [[ацетон]], [[бутанол]] та [[етанол]]. Потім отриману суміш розділяють перегонкою. Вихід речовин становить близько 30% від початкової біомаси, а співвідношення продуктів (в мольному співвідношенні) - від 1:2 до 1:3, де більшу частину становить [[бутанол]], меншу — [[ацетон]]. Одержаний цим методом етиловий спирт становить лише 5-10% об‘єму отриманої суміші.
== Промислове значення ==
299

редагувань