Битва за Львів (1918): відмінності між версіями
[неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Jim777 (обговорення | внесок) →Листопадовий чин: вікіфікація |
Jim777 (обговорення | внесок) |
||
Рядок 48:
Українське керівництво передбачало можливість використати для зайняття Львова та головних міст Галичини ті військові австро-угорські формування, котрі складалися переважно з українців, у цьому керувалися нормативами гинучої Австро-Угорщини про передачу влади на певних територіях оголошеним там державних формуваннях.
[[Файл:Площа Ринок, Львів — Листопад 1918.jpg|міні|ліворуч|250 пкс|[[Площа Ринок (Львів)|Площа Ринок]]. Українські вояки завантажують кулемет у вантажівку. Листопад 1918 р.<ref>Опис взято з книги ''Дєдик О. Бої у Львові. 1—21 листопада 1918 року. Частина I. — Львів: Астролябія, 2018. — 192 с. — ISBN 978-617-664-141-4''</ref>]]
[[Листопадовий чин]] почався близько 4 години [[1 листопада]]. До 7 години ранку українці, не втративши жодного стрільця, зайняли урядові будинки — [[Галицький сейм|Галицького крайового сейму]] та магістрату, і стратегічні пункти міста — [[Залізничний вокзал (Львів)|вокзал]], пошту, летовище, [[Цитадель (Львів)|цитадель]], в'язниці, декілька військових складів та інтернували коменданта Львова Пфаффера. В цьому складі — вояки запасного батальйону 15-го піхотного полку 500, 19-го полку — 400, 30-го батальйону польових стрільців — 90, батальйону 41-го піхотного полку — 350 та менших охоронних й допомогових відділів — загалом до 1500 стрільців та старшин. Львівський поліційний директор Рейнландер затриманий під домашнім арештом, його повноваження посів [[Баран Степан Іванович|Степан Баран]]. Того ж дня відбулася формальна передача влади УНРаді — від імені Австро-Угорщини — заступник цісарського намісника генерала К.Гуйна, українець В.Децикевич — згідно з цісарським маніфестом від [[16 жовтня]] 1918, від УНРади — [[Голубович Сидір Тимофійович|С.Голубович]], [[Левицький Кость|К.Левицький]], [[Цегельський Лонгин|Л.Цегельський]].
|