Відкрити головне меню

Зміни

м
вікіфікація
У зв'язку із зростанням видобутку самоосадової солі відкритим способом у [[Поволжжя|Поволжі]] і появою нового сибірського шляху, до кінця XVII ст. місто стало втрачати значення торговельного центру і основного центру російського солеваріння і перетворилося у [[Солікамський повіт|повітове]] місто.
 
[[1711]] року до Солі Камської прибули 97 полонених у [[Північна війна|Північній війні]] [[Шведи|шведів]], в тому числі 93 офіцерів і 4 лікаря. Також в місті залишалися шведи, що не могли продовжити шлях до Сибіру внаслідок хвороби, і коли [[1721]] року вийшов Указ [[Правлячий сенат|Сенату]] щодо повернення полонених на батьківщину, то в Солікамську знаходилося 186 шведів, деякі з яких прийняли православ'я і обзавелися сім'ями. Найбільш найвідомішим шведським полоненим, що побував у Солікамську, став капітан шведської армії [[Філіп ЙоганнЙоган фон СтраленберґСтраленберг|Й. фон Страленберґ]], автор концепції про походження топоніма «[[Перм]]» від [[Скандинавські мови|скандинавського]] «[[Б'ярмія]]», який першим почав вивчати стародавні пам'ятники Уралу<ref name=autogenerated2>{{ref-ru}} ''Чагин Г.'' «Только б шведов не поморить…» // Родина. — 2009. — № 12. — С. 111—112.</ref>.
 
У [[1730-ті]] роки в селі Красному поблизу Солікамська [[Демидов Григорій Акінфіевіч|Григорієм Демидовим]] був створений один з перших в Росії приватних [[ботанічний сад|ботанічних садів]]. Кількість таксонів в саду перевищувало 500 найменувань. [[1746]] року в саду була збережена колекція 80 сибірських рослин Г. Стелера, що передана до Академії наук. Фрагментарний опис саду і оранжерей зустрічається в книгах І. Гмеліна, Ж. Ш. д’Отроша. Наприкінці 60-х рр. XVIII ст. [[Турчанінов Олексій Федорович|О. Ф. Турчанінов]] у своїй садибі також облаштував ботанічний сад. Обидва представляли великий науково-практичний і пізнавальний інтерес.