Вікіпедія

Скаба Андрій Данилович: відмінності між версіями

Інтерактивний перегляд історії
[перевірена версія][перевірена версія]
← Попереднє редагуванняНаступне редагування →
Вилучено вміст Додано вміст
ВізуальнийВікірозмітка
InternetArchiveBot (обговорення | внесок)
Боти
1 192 821 редагування
Виправлено джерел: 1; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15)
Немає опису редагування
Рядок 26:
| примітки = академік АН УРСР
}}
'''Андрі́й Дани́лович Скаба́''' ({{ДН2|12|12|1905|30|11}}, [[Хорішки]], тепер [[Козельщинський район|Козельщинського району]] [[Полтавська область|Полтавської області]] — {{ДС|26|606|1986}}, [[Київ]]) — український радянський партійний і державний діяч, [[історик]]. Дійсний член [[АН УРСР]] (обрано [[20 грудня]] [[1967]] року). Член [[ЦК КПУ|ЦК КП України]] з [[19 лютого]] [[1960]] по [[17 березня]] [[1971]] року. Кандидат у члени Президії ЦК [[КПУ]] і секретар ЦК [[КПУ]] з [[24 жовтня]] [[1959]] по [[29 березня]] [[1968]]. Депутат [[Верховна рада УРСР|Верховної Ради УРСР]] 5—6-го скликань. Депутат [[Верховна рада СРСР|Верховної Ради СРСР]] 5—7-го скликань.
 
== Життєпис ==
Народився {{ДН|12|12|1905|30|11}} року в селянській родині в селі [[Хорішки|Хорішках]] [[Кобеляцький повіт|Кобеляцького повіту]], (тепер [[Козельщинський район|Козельницького району]] [[Полтавська областьгубернія|Полтавської областігубернії]]).
 
ЗакінчивУ [[1925]] році закінчив [[Полтавський національний педагогічний університет імені Володимира Короленка|Полтавський педагогічний технікум]]. Працював вчителем, завідувачем семирічної школи на Харківщині.

З У[[1930]] по [[1934]] роцірік — закінчивстудент соціально-економічного факультету [[Харківський університет|Харківського державного університету]].

У [[1934]]–[[1935]] роках — у Червоній армії. Потім працював інспектором шкіл у місті Харкові. У [[1935]]–[[1940]] роках перебував на педагогічній роботі: викладав у Харківському педагогічному інституті і Харківському державному університеті. Одночасно, у [[1936]]–[[1939]] роках навчався у аспірантурі.
 
Член [[ВКП(б)]] з [[1940]] року.
Рядок 37 ⟶ 41:
У [[1940]]–[[1941]] роках очолював кафедру нової історії у [[Львівський університет|Львівському державному університеті]]. У [[1941]]–[[1942]] роках працював лектором Іжевського міського комітету ВКП(б) та викладав в Удмуртському педагогічному інституті.
 
У [[1942]]–[[1946]] роках — у Червоній армії, учасник [[німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]]. У 1942 році закінчив артилерійські курси вдосконалення командного складу. Служив командиром батареї 20-го запасного артилерійського полку, викладачем артилерії 43-го окремого навчального дивізіону резерву офіцерського складу артилерії на артилерійських курсівкурсах у Тамбові та Житомирі.
 
У [[1946]]–[[1949]] роках — директор [[Центральний Архів України|Центрального Архіву Жовтневої революції і соціалістичного будівництва УРСР]] у Харкові. Одночасно завідував кафедрою нової історії Харківського державного університету.
 
У [[1949]]–[[1951]] роках — редактор Харківської обласної газети «[[Соціалістична Харківщина]]».
 
У [[1951]]–[[1959]] роках — секретар Харківського обласного комітету [[КПУ]] з питань пропаганди.
 
У [[1959]] році був [[Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР|міністром вищої і середньої спеціальної освіти УРСР]].
В [[1946]]–[[1949]] Скаба був директором [[Центральний Архів України|Центрального Архіву Жовтневої революції УРСР]] у Харкові, а у [[1949]]–[[1951]] — редактором обласної газети «[[Соціалістична Харківщина]]». В [[1951]]–[[1959]] він обіймав посаду секретаря Харківського обласного комітету [[КПУ]] з питань пропаганди.
 
Уз [[195924 жовтня]] році був [[Міністерство вищої і середньої спеціальної освіти Української РСР|міністром вищої і середньої спеціальної освіти УРСР1959]]. Упо [[195929 березня]]– [[1968]] року — кандидат у члени Президії (з [[1966]] — Політбюро) і секретар ЦК КПУ.
 
До [[АН УРСР|Академії Наук УРСР]] обраний 20 грудня [[1967]] за фахом «Історія радянського суспільства». У [[1968]]–[[1973]] роках працював директором [[Інститут історії АН УРСР|Інституту історії АН УРСР]]. З [[1973]] року — старший науковий співробітник [[Інститут історії АН УРСР|Інституту історії АН УРСР]].
Рядок 50 ⟶ 60:
Скаба був дослідником історії радянського суспільства і комуністичної партії, редактором низки збірників з історії УРСР («УРСР в період громадянської війни 1917-20 pp.», 1967–1970), відповідальним редактором 4-томової «[[Радянська енциклопедія історії України|Радянської Енциклопедії Історії України]]».
 
Він бувБув відомий як прихильник гострого курсу [[КПРС]] у справі ідеології і національної політики та оборонець політики [[Русифікація|русифікації]]. Як секретар [[ЦК КПУ]] поборював [[Шістдесятники|шістдесятників]] і був за застосування [[Репресії|репресій]] до діячів [[Рух опору|Руху опору]].
 
Андрій Скаба був головою комісії [[ЦК КПУ]], яка у 1972-му році мала розглянути і поставити оцінку твору «[[Інтернаціоналізм чи русифікація?]]» [[Дзюба Іван Михайлович|Івана Дзюби]]. Комісія спромоглася дійти до висновку<ref name="висновок">[http://www.vox-populi.com.ua/rubriki/hto-e-hto/netilkiprosebeknigadrugacastinaxxhiiavtorgorinbogdan-1 ЦЕНТРАЛЬНОМУ КОМІТЕТУ КП УКРАЇНИ ПРО ЛИСТ І. ДЗЮБИ ТА ПОДАНИЙ ДО НЬОГО МАТЕРІАЛ. НАДІСЛАНІ ДО ЦК КП УКРАЇНИ]</ref>, ''«…що підготовлений Дзюбою матеріал „Інтернаціоналізм чи русифікація?“ є від початку і до кінця пасквілем на радянську дійсність, на національну політику КПРС і практику комуністичного будівництва в СРСР…»''.
 
[[Василь Стус]] писав, що рецензія цієї комісії була «з відверто поліційними, кровожерними заявами», а про самих рецензентів, яких він називав «внутрішніми рецензентами КДБ», заявляв що «їхня вина в проведенні масових репресій така сама, як і штатних кагебістів. Вони такі самі душогуби, як слідчі і судді.»<ref>{{Cite web |url=http://shron.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1976_N01_181.pdf |title=Василь Стус. Я обвинувачую // Сучасність. Січень 1976 — Ч. 1(181) |accessdate=16 серпень 2015 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20151123181633/http://shron.chtyvo.org.ua/Suchasnist/1976_N01_181.pdf |archivedate=23 листопад 2015 |deadurl=yes }}</ref>
 
=== Одна з персональних характеристик Скаби===
Рядок 61 ⟶ 71:
<blockquote>«Секретарь ЦК Андрей Данилович Скаба был как раз человеком партийно верующим, искренним начетчиком и догматиком, поклонником самых нелепых коммунистических постулатов. Но не злым. И не очень далеким. И нежелающим нашей крови, так как хорошо (еще по Харькову) был знаком с моим отцом. Но он побаивался подсиживающего его [[Кондуфор Юрій Юрійович|Кондуфора]] и поэтому вынужден был принять самые крутые меры.»<ref>[http://www.zn.kiev.ua/3000/3680/40523/ ''Муратов Олександр''. «Наш чесний хліб» // Дзеркало тижня.&nbsp;— 1995.&nbsp;— №&nbsp;23(36).]</ref></blockquote>
 
== ВідзнакиНагороди ==
* [[орден Леніна]]
Нагороджений [[орден Леніна|орденом Леніна]], трьома [[орден Трудового Червоного Прапора|орденами Трудового Червоного Прапора]], [[орден «Знак Пошани»|орденом «Знак Пошани»]].
* три [[орден Трудового Червоного Прапора|ордени Трудового Червоного Прапора]]
* [[орден «Знак Пошани»]] (22.02.1945)
* медалі
 
== Джерела та література ==
Рядок 89 ⟶ 102:
[[Категорія:Науковці Львівського університету]]
[[Категорія:Науковці Інституту історії України НАН України]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 5-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради УРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 5-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 6-го скликання]]
[[Категорія:Депутати Верховної Ради СРСР 7-го скликання]]
[[Категорія:Міністри УРСР]]
[[Категорія:Кандидати в члени Політбюро ЦК КП(б)У-КПУ]]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/wiki/Скаба_Андрій_Данилович