Відкрити головне меню

Зміни

Нова стаття
{{Пишу|Batsv}}
{{Особа}}
'''Філіп Йоган (Юхан) Табберт фон Страленберг''' ({{lang-sv|Philip Johan von Strahlenberg}}, {{lang-de|Philipp Johann von Strahlenberg}}) — офіцер шведської армії короля [[Карл XII|Карла XII]] під час [[Велика Північна війна|Північної війни]], 1703 року отримав чин капітана. Після [[Полтавська битва|битви під Полтавою]] він був узятий в полон, відправлений до [[Сибір]]у в [[Тобольськ]], де пробув бранцем 13 років. Тут він зібрав багатий етнографічний і картографічний матеріал та відомості про відкриття в північно-східній частині Азії першої чверті XVIII століття, які використовував при створенні карти «Росії і Великої Татарії 1730 р.» і книги «Історико-географічний опис північній і східній частин Європи і Азії», надрукованих у Стокгольмі 1730 року.

== Біографія ==
Народився в 1676 році в місті [[Штральзунд]] (провінція Померанія), розташованому на березі Балтійського моря. Місто входило до складу Ганзейського союзу, за мирним договором 1648 році відійшло до Швеції. Обравши собі військову кар'єру, вступив 1694 року добровольцем до шведської армії. Будував укріплення в Штральзунді і Вісмарі.

З початку Північної війни перебував у діючій армії. У 1703 році за участь у штурмі і оволодінні фортецею Торн він отримав чин капітана. 31 січня 1707 роки за хоробрість і відвагу Карл XII подарував дворянство і прізвище Страленберг. 27 червня 1709 року брав участь у Полтавській битві. Був взятий в полон, відправлений до Москви, звідти на початку 1711 в Хлинов, а влітку всіх полонених офіцерів перевели до Тобольська. Живучи в Тобольську, працював над складанням географічної карти Сибіру. Перша, складена ним карта, пропала під час пожежі в Тобольську в 1715 році.
«І хоча у мене були відомості про те, де знаходиться моя валіза і карта, проте, як полонений, я не наважився висунути свої права на ці речі, побоюючись неприємних для себе наслідків».

Познайомившись зі Страленбергом під час свого перебування в Тобольську, німецький вчений Данило Готліб Мессершмідт звернувся до тобольской адміністрації з клопотанням відпустити з ним в експедицію Ф. І. Табберта і Д. Каппеля. Князь Черкаський своїм указом від 27 лютого 1721 року дозволив «швецьких арештантів обер-офіцера Івана Філіппова Табберт і Ундер-офіцера Данила Каппеля» супроводжувати Мессершмидта в його експедиції. У Сибіру побував в Томську, Нариме, Абакані, Красноярську, Єнісейські.

Після укладення Ніштадського миру Страленберг отримав дозвіл повернутися до Швеції. Виїхав з Красноярська до Москви 13 травня 1722 року. У 1723 році фон Страленберг повернувся до Швеції, де отримав чин підполковника. У 1740 році призначений комендантом фортеці Карлсгам.

Страленберг помер в 1747 році в маєтку дружини свого брата Пера Зігфріда в місті Йетінге.

== Наукова діяльність ==
Карта Росії, складена Страленбергом в Сибіру.
У 1730 році Страленберг видав книгу «Історичне та географічний опис північній і східній частин Європи і Азії», яка згодом була переведена на російську мову. У своїй книзі Страленберг також навів різні, часто протилежні, оцінки особистості Петра I і його діяльності, поширені в Росії.

Роботи Страленберга представляють собою цікаве історичне джерело, що несе багато цінних відомостей про Західний Сибір початку XVIII століття. Окремий інтерес представляє внесок Страленберга в вивчення мов корінних народів Уралу і Сибіру.

Страленберг першим висунув теорію про угорське походження башкирського народу.

== Опубліковані праці ==
* «Попереднє повідомлення про Велику Татарії і Сибірському царстві» (1726 рік) - на німецькій мові
* «Історико-географічний опис Північної і Східної частин Європи і Азії» (1730 рік) - на німецькій мові
* Записки капітана Філіпа Йогана Страленберга про історію та географії Російської імперії Петра Великого: Північна і Східна частина Європи і Азії / Укладачі Е. А. Савельєва, Ю. Н. Беспятов, В. Е. Возгрин. - М.-Л .: Інститут історії СРСР АН СРСР, 1985-86. - 446 с. - 400 екз.

Праці Страленберга переводилися в 1736 і 1738 роках на англійську мову, у 1757 році на французьку, в 1780 році на іспанську. Російською мовою дана праця був надрукований вперше в 1797 році під назвою «Історичний та географічний опис опівнічно-східній частині Європи і Азії». Витяги з нього про сибірських інородців публікувалися в «Сибірському віснику» (1888, № 18 - 24).

== Примітки ==
{{примітки}}

[[Категорія:Шведські географи]]