Українська православна церква (Московський патріархат): відмінності між версіями

[неперевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Скасування редагування № 25457602 користувача 194.44.86.20 (обговорення)
Мітка: Скасування
Рядок 32:
'''Українська православна церква (Московський патріархат)'''{{efn|У статті також вживаються назви «УПЦ МП» та «Українська православна церква Московського патріархату», [[de jure]] назви цієї релігійної громади}} ('''Російська православна церква в Україні''', офіційна назва за реєстром — ''Київська митрополія Української православної церкви'') — [[релігійна організація]] в Україні, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]].
 
Після [[Об'єднавчий собор українських православних церков|Об'єднавчого собору українських православних церков]] 15 грудня 2018 року відколи єдиною канонічною православною церквою у євхаристичному спілкуванні з [[Православна церква|Вселенським православ'ям]] стала [[Православна церква України]] канонічний статус УПЦ МП залишається нез'ясованим.<ref>[https://web.archive.org/web/20181216195052/https://www.unian.ua/society/10162847-upc-mp-vtratit-pravo-nazivatisya-ukrajinskoyu-pislya-tomosu-konstantinopolya-filaret.html УПЦ (МП) втратить право називатися українською після томосу Константинополя&nbsp;— Філарет]&nbsp;— УНІАН, 22 червня 2018</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20181216195214/https://risu.org.ua/ua/index/all_news/confessional/interchurch_relations/70956/ Московський Патріархат буде існувати в Росії, а в Україні буде екзархат Російської Церкви,&nbsp;— Патріарх Філарет]&nbsp;— РІСУ, 27 квітня 2018</ref> За канонами Вселенського патріархатуправослав'я, після того як Україна отримала томос від Константинопольського патріархату в середині 2018 року, Московський патріархат в Україні перестав існувати та втратив канонічність.<ref>[https://gazeta.ua/articles/comments-newspaper/_moskovskogo-patriarhatu-v-ukrayini-bilshe-ne-isnuye/867899 Московського патріархату в Україні більше не існує ] // Gazeta.ua, 6 листопада 2018</ref><ref>[https://web.archive.org/web/20190107034455/https://www.radiosvoboda.org/a/29693215.html «Тричі неканонічна» УПЦ (МП). Томос для України кардинально змінив ситуацію] // Радіо свобода, 6 січня 2019</ref>
 
За своїм статутом УПЦ МП&nbsp;— самостійна в управлінні, [[самоврядна церква|самоврядна]] [[православна церква]] з особливим статусом, але у підпорядкуванні РПЦ<ref>{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref><ref>[http://hromadskeradio.org/news/2017/11/30/ukrayinska-pravoslavna-cerkva-mp-otrymala-osoblyvyy-status-u-rpc Українська православна церква МП отримала «особливий статус» у РПЦ]</ref> і правами широкої [[Автономія (православ'я)|автономії]]<ref name=":7">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/ua/db/text/5082275.html|title=Глава X. Украинская Православная Церковь / Офіційні документи / Патріархія.ru|website=Патріархія.ru|language=uk|accessdate=2018-09-25}}</ref>, є частиною [[Російська православна церква|Російської православної церкви]]<ref name="синод рпц">[http://www.mospat.ru/ru/documents/ustav/viii/ VIII. Самоуправляемые Церкви // Устав Русской Православной Церкви]</ref><ref name=":6">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-upts|title=Статут УПЦ {{!}} УПЦ МП|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-08-23}}</ref> на території [[Україна|України]].
Рядок 38:
Рішення [[Помісний собор|Помісного]] та [[Собор|Архієрейського]] Соборів РПЦ є обов'язковими для УПЦ МП, а Суд Архієрейського Собору РПЦ є найвищим [[Церковний суд|церковним судом]] для Українського екзархату.<ref name=":7" /> Згідно статутів цієї релігійної громади, її предстоятелем є [[Митрополит Київський і всієї України (Московський патріархат)|Блаженніший митрополит Київський і всієї України]]; з 17 серпня 2014 року ним є [[Онуфрій (Березовський)]]. [[Предстоятель]] обирається єпископатом Українського екзархату та благословляється [[Патріарх Московський і всієї Русі|Святішим Патріархом Московським і всієї Русі.]] Архієреї обираються її Синодом.<ref name=":7" /> Ім'я предстоятеля митрополита [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрія]] поминається в усіх храмах Українського екзархату після імені [[Кирило (патріарх Московський)|патріарха Московського Кирила]]<ref name=":822">{{Cite web|url=http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=офіційний сайт РПЦ МП (Москва)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref><ref name="web.archive.org">{{Cite web|url=http://web.archive.org/web/20180924112726/http://www.patriarchia.ru/db/text/5082273.html|title=Статут Російської Православної Церкви (Глава X. Українська Православна Церква)|last=|first=|date=|website=архів інтернету (збережена сторінка офіційного сайту РПЦ МП)|publisher=|language=російська|accessdate=24.09.2018}}</ref>
 
Починаючи з кінця 2018 року, УПЦ МП було перервано зв'язок з так званою [[Православна церква|Вселенською православною церквою]], перервавши [[євхаристичне спілкування]]{{efn|[[Євхаристійне спілкування]]. Можливість спільного причастя вірних та спільного служіння [[Літургія|Літургії]] духовенства найкраще ілюструється безпосередньою практикою&nbsp;— у випадку УПЦ це візити предстоятелів та архієреїв усіх православних автокефальних Церков на церковні урочистості зі спільним служінням літургії (ювілей митрополита Володимира у [[2005]], візит [[Александрійська православна церква|Александрійського патріарха]] у [[2008]], річниця хрещення Русі у [[2009]] тощо).}} з усіма [[Автокефалія|помісними православними церквами]] світу через [[Російська православна церква|Російську Православну Церкву]]{{efn|Пункт 3, розділу 1 в статуті УПЦ МП&nbsp;— http://orthodox.org.ua/page/statut-upts}}.<ref>{{cite web |url=http://tyzhden.ua/News/221229 |title=РПЦ розірвала відносини з Константинополем |author= |date=2018-10-15 |website=http://tyzhden.ua/ |publisher=[[Український тиждень]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref><ref name="дзерктиж">[http://www.dt.ua/3000/3690/55798/ Українське Православ'я: старі проблеми у новому сторіччі] // Дзеркало тижня</ref><ref name="центрраз">[http://www.uceps.org/ukr/article.php?news_id=404 Константинопольський Патріархат і українські церковні проблеми] // Центр Разумкова</ref><ref name="дзерктиж"/><ref name="ВПЦ">[http://kuzmenko.org.ua/uk/rozkol/world-orthodoxy Вселенське Православ'я про український розкол і Українську Православну Церкву]. Підбірка висловлювань ієрархів усіх православних автокефальних Церков, тобто [[Православна церква|Вселенського Православ'я]].</ref><ref name="центрраз"/><ref name="ВПЦ" /> Український екзархат, разом із РПЦ, пішов на [[Схизма|схизму]] за результатами Синоду РПЦ в Мінську 15 жовтня 2018&nbsp;р., у відповідь на [[Надання автокефалії Українській православній церкві#Синод Константинопольської православної церкви 9—11 жовтня|рішення синоду КПЦ 9-11 вересня 2018&nbsp;р.]]: підтвердження рішення щодо [[надання автокефалії Українській православній церкві|Надання автокефалії Православній церкві України]] та через відкликання [[Константинопольський патріархат|Константинопольським патріархатом]] 11 жовтня 2018 року Синодального листа 1686 року, який тимчасово передавав право хіротонії Київського митрополита патріарху Московському.<ref>{{cite web |url=https://ukr.lb.ua/society/2018/10/15/410010_viryani_upts_mp_pered_viborom_shizma.html |title=Віряни УПЦ МП перед вибором: схизма разом з РПЦ або єдність зі вселенським православ'ям, - Євстратій Зоря |author= |date=2018-10-15 |website=https://ukr.lb.ua/ |publisher=[[Лівий берег]] |accessdate=15 жовтня 2018}}</ref> Те саме УПЦ МП повторила і 13 листопада 2018 року хоч згідно її уставу вона з'єднана з іншими Помісними Православними Церквами «''через Російську Православну Церкву..''»<ref name="orthodox.org.ua">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>, тому розрив з [[Константинопольська православна церква|КПЦ]] стався ще тоді коли почалася [[Московсько-Константинопольська схизма (2018)|Московсько-Константинопольська схизма]]<ref>{{cite web|url=https://zaxid.net/upts_mp_rozirvala_zvyazok_z_konstantinopolem_i_vidmovilasya_zminiti_nazvu_n1469781|title=УПЦ МП розірвала зв’язок з Константинополем і відмовилася змінити свою назву|date=2018-11-13|website=https://zaxid.net/|publisher=zaxid.net|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref><ref>{{cite web|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/upts-mp-rozirvala-vidnosini-z-konstantinopolem-podrobitsi-ekstrenogo-soboru.htm|title=УПЦ МП розірвала відносини з Константинополем: подробиці екстреного Собору|date=2018-11-13|website=https://www.obozrevatel.com/|publisher=[[Обозреватель]]|accessdate=13 листопада 2018|author=}}</ref>.
Починаючи з кінця 2018 року, УПЦ МП було перервано зв'язок з Вселенським патріархатом.
 
Українська православна церква Московського патріархату, разомнарівні з [[Православна церква України|Православною церквою України]] та [[Українська греко-католицька церква|Українською греко-католицькою церквою]], вважає себе прямою спадкоємницею [[Київська митрополія (988-1240)|Київської митрополії]] [[X століття]].<ref>[http://www.unian.net/ukr/news/news-291005.html Голова УПЦ: Коли Президент відвідує Лавру, заходить до мене на каву і молиться біля мощей]&nbsp;— УНІАН, 19 грудня 2008</ref> За даними [[Центр Разумкова|центру Разумкова]] станом на квітень 2018 рік до Московського патріархату себе відносили 19,1&nbsp;% усіх православних України.<ref name="rozum">{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначеня українських громадян: тенденції 2010-2018&nbsp;рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>
 
== Назва ==
Рядок 118:
}}
 
З розсекречених документів випливає, що НКДБ СРСР і його підрозділи в союзних і автономних республіках, краях і областях займалися підбором кандидатів для участі в соборі з представників духовництва й мирян. З цією метою потрібно було намітити «осіб, що мають релігійний авторитет серед духовенства і віруючих і в той же час перевірених на агентурній або патріотичній роботі».{{section-stub}}
 
=== Російська православна церква в Україні (2018-донині) ===
{{Див. також|Перехід церковних громад до ПЦУ}}
Після надання [[Православна церква України|ПЦУ]] [[Томос|томосу]] про Автокефалію пришвидшився процес переходу парафій від РПЦ в Україні до ПЦУ. Станом на 19 березня 2019 року здійснено близько півтисячі [[Перехід церковних громад до ПЦУ|переходів до ПЦУ]].<ref>{{Cite web|title=Перші півтисячі: до ПЦУ приєднались вже понад 500 парафій УПЦ МП|url=https://tsn.ua/ukrayina/pershi-pivtisyachi-do-pcu-priyednalis-vzhe-ponad-500-parafiy-upc-mp-1313373.html|website=ТСН.ua|date=2019-03-17|accessdate=2019-03-19|language=uk}}</ref><ref>{{Cite web|title=Перші півтисячі: парафії РПЦ масово ''втікають'' у ПЦУ|url=https://www.obozrevatel.com/ukr/society/pershi-pivtisyachi-parafii-rpts-masovo-zbigayut-v-ptsu.htm|website=Суспільство|accessdate=2019-03-19|language=uk}}</ref>{{section-stub}}
 
== Критика ==
Рядок 180 ⟶ 184:
# Ім'я предстоятеля УПЦ МП (митрополита Київського) поминається в усіх храмах церкви '''після імені святійшого патріарха Московського'''<ref name=":822"/><ref name="web.archive.org"/>
# Церковне святе '''миро отримує від Патріарха Московського і всієї Русі<ref name=":722" />'''.
# «УПЦ МП з'єднана з Помісними Православними Церквами '''через Російську Православну Церкву'''..»&nbsp;— тобто вона не безпосередньо, напряму спілкується з Помісними Церквами, а через РПЦ<ref name="orthodox.org.ua">{{Cite web|url=http://orthodox.org.ua/page/statut-rpts-pro-upts|title=Статут РПЦ про УПЦ {{!}} УКРАЇНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА|website=orthodox.org.ua|language=uk|accessdate=2018-11-13}}</ref>.
# Рішення про утворення чи ліквідацію [[Єпархія Української православної церкви (Московського патріархату)|єпархій]], що входять в УПЦ МП, і про визначення їх територіальних кордонів приймаються її [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|Синодом]] з подальшим '''затвердженням [[Собор|Архієрейським Собором РПЦ]]<ref name=":722" />'''.
 
Рядок 299 ⟶ 303:
Позиція УПЦ МП щодо [[Проросійські виступи в Україні 2014|сепаратистських виступів в Україні]] та [[Війна на сході України|війни на сході України]] є неоднозначною. З одного боку&nbsp;— звернення із засудженням «діяльності московсько-диверсійно-сепаратистських угрупувань в Україні»<ref>{{cite web|title=Звернення організаційного комітету Всеукраїнського православного Братства «За єдину Православну Церкву в Україні» до представників кліру УПЦ МП та науковців|url=http://uuba.org.ua/publikatsiji/898-zvernennia-orhanizatsiinoho-komitetu-vseukrainskoho-pravoslavnoho-bratstva-za-iedynu-pravoslavnu-tserkvu-v-ukraini-riadu-predstavnykiv-kliru-ukrainskoi-pravoslavnoi-tserkvy-ta-naukovtsiv-bohosloviv-z-pryvodu-antyukrainskoi-diialnosti-moskovsko-dyversiino}}</ref>, з іншого&nbsp;— існують свідчення про виступи УПЦ (МП) на боці сепаратистів 2014 року.<ref>{{cite web|url=http://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/25686-svyashhenniki-upc-podnimayut-boevoj-dux-vooruzhennyx-povstancev-slavyanska.html|title=Священники УПЦ поднимают боевой дух вооруженных повстанцев Славянска}}</ref>
 
Журналісти та експерти в 2014 відзначають, що Церква Московського патріархату стала інструментом розпалювання ненависті між Сходом і Заходом України. Російські спецслужби інтенсивно поширюють через священнослужителів антиукраїнські настрої, і надалі священики УПЦ МП благословляють сепаратистів на вбивство воїнів української армії, обстріли житлових кварталів та інші бойові дії на сході України. За підтримки відомих [[українофобія|українофобів]] митрополитів [[Іларіон (Шукало)|Іларіона]] і [[Агафангел (Саввін)|Агафангела]], а також лояльних до них єпископів, московська патріархія намагається зробити предстоятелем УПЦ МП митрополита [[Антоній (Паканич)|Антонія]]. Вибори призначені на 13 серпня 2014 року. В Україні справи Московського патріархату на даний час {{коли?}} курує [[Новинський Вадим Владиславович|Вадим Новинський]]&nbsp;— колишній громадянин Росії, і [[Сергій Льовочкін]]&nbsp;— колишній голова адміністрації Януковича. Існують повідомлення, що Новинський щедро жертвує єпископам, які будуть голосувати на [[Священний синод Української православної церкви (Московського патріархату)|синоді]].<ref>[http://tsn.ua/ukrayina/cerkovniy-separatizm-v-ukrayini-sponsoruyut-robotodavci-teroristiv-girkina-ta-borodaya-362132.html Церковний сепаратизм в Україні спонсорують роботодавці терористів Гіркіна та Бородая]</ref>
 
Священик Димитрій Шишкін, настоятель Покровського храму УПЦ (МП) в селищі Поштове Бахчисарайського району Криму, вступив в полеміку з єпископом Львівським і Галицьким [[Філарет (Кучеров)|Філаретом (Кучеровим)]], який 3 березня 2014&nbsp;р. виступив з відкритою заявою до [[Путін Володимир Володимирович|Володимира Путіна]] з пропозицією «стрімко вивести війська з території України» і почати двосторонні консультації між РФ і Україною<ref name=":3">{{Cite web|url=https://www.religion.in.ua/news/ukrainian_news/25108-krymskij-svyashhennik-osporil-prizyv-episkopa-upc-vyvesti-rossijskie-vojska-i-vyskazalsya-za-perexod-ukrainskix-voennyx-pod-komandovanie-glavnokomanduyushhego-kryma.html|title=Крымский священник оспорил призыв епископа УПЦ вывести российские войска и высказался за переход украинских военных под командование "главнокомандующего Крыма" » Релігія в Україні. Вера и религия. Философия и религия в Украине|website=www.religion.in.ua|language=ru|accessdate=2018-08-02}}</ref>. Священик вважає, що разом з ним жителі Південного Сходу України також вважають: «якби російські війська не встали на захист народу України в Південно-Східних її областях, то війна почалася б уже кілька днів назад», оскільки "нинішня Київська влада неодмінно спробувала б встановити свою диктатуру, свої порядки і поняття ". На заяву єпископа про те, що «немає ніяких передумов до того, щоб російські солдати сьогодні контролювали суспільно-політичну чи іншу ситуацію життя нашої держави», священик заперечує: "А ми говоримо, що ці передумови є, і назріли вони в результаті двадцятирічної бездарної і односторонньої національної політики ". Отець Димитрій назвав Захід учасником повалення колишньої влади України, а «оскільки погромники, які дорвалися до влади, нас не чують&nbsp;— ми звернулися за допомогою до братнього народу Росії». За його словами, «жителі Південно-Східної України допомогу Росії, в тому числі силову, в абсолютній більшості сприймають саме як братню допомогу однодумців». Священик попросив у єпископа права «нам самим вирішувати, як ставитися до мирних російських солдатів на нашій, дійсно нашій кримській землі». В результаті дискусії з читачами отець Димитрій Шишкін повідомив, що не вважає київську владу легітимною, і звернувся до українського офіцера переходити під командування «головнокомандувача Криму» Сергія Аксьонова, легітимність якого читачі також поставили під сумнів<ref name=":3" />.
 
5 серпня 2014 тимчасовий глава УПЦ МП, митрополит [[Онуфрій (Березовський)|Онуфрій]] в інтерв'ю власній прес-службі виступив із засудженням [[війна на сході України|антитерористичної операції (АТО) на ДонбасДонбасі]], а також відмовився визнавати причетність керівництва Російської Федерації до дестабілізації ситуації на сході України. СеператистівРосійських терористів-найманців священнослужитель називає не інакше як «наші одновірці та брати», а проведення АТО&nbsp;— «братське кровопролиття». Українські військовослужбовці, за словами Онуфрія, не захищають свою Батьківщину, а діють в «інтересах Заходу»<ref>[http://rus.newsru.ua/ukraine/10aug2014/rpc_onufriy.html Временный глава УПЦ МП Онуфрий поддерживает пророссийских террористов и отрицает путинскую агрессию]</ref><ref>[http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], 05.08.2014</ref><ref>[https://archive.today/20140810225951/http://pravoslavye.org.ua/2014/08/митрополит-онуфрий-христос-это-ми/ Митрополит Онуфрий: «Христос&nbsp;— это мир. И все, кто с Ним, должны прекратить братское кровопролитие» ], копія сторінки</ref>
 
13 серпня 2014 прес-служба [[Українська православна церква Київського патріархату|УПЦ КП]] розкритикувала обрання [[Онуфрій (Березовський)|митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія]] главою УПЦ (МП) та завила, що цей вибір демонструє залежність більшості єпископів цієї церкви від доктрини «русского мира», яка стала ідеологічним підґрунтям агресії Кремля проти України, та означає відмову від діалогу про створення єдиної Помісної Православної Церкви, оскільки саме Онуфрій свого часу блокував цей діалог<ref>[http://www.bbc.co.uk/ukrainian/news_in_brief/2014/08/140813_sa_onufryy_kp_critics.shtml У Київському патріархаті розкритикували обрання Онуфрія главою УПЦ (МП)]</ref>
Рядок 333 ⟶ 337:
 
13 січня російські окупаційні війська у Севастополі вивели зенітно-ракетні комплекси протиповітряної оборони С-400 «Тріумф» на бойове чергування, влаштувавши урочистий ритуал освячення, який провели клірики УПЦ(МП) в Криму у районі мису Фіолент.<ref>{{cite web |url=https://risu.org.ua/ua/index/all_news/community/religion_and_policy/69710/ |title=У Криму клірики УПЦ(МП) освятили черговий російський зенітно-ракетний комплекс ППО і поблагословили новобранців |author= |date=2018-01-15 |website=https://risu.org.ua/ |publisher=[[Релігійно-інформаційна служба України]] |accessdate=15 січня 2018}}</ref>
 
28 червня 2018 року Митрополит УПЦ Сімферопольський і Кримський [[Лазар (Швець)]] відслужив молебень для [[Збройні сили Російської Федерації|російських військ]], визнавши Росію «нашою Вітчизною» і «великою морською державою». На молебні були присутні прем'єр-міністр Росії [[Медведєв Дмитро Анатолійович|Дмитро Медведєв]] і інші високопоставлені чиновники РФ. Вони разом відзначали в Севастополі День хрещення Русі, а потім&nbsp;— [[День Військово-Морського флоту Росії]]<ref name=":0" />.
 
== Кількість вірян ==
Найбільшою кількість вірян цієї релігійної громади була в середині 2000-х років, але вже у 2010-х кількість вірян зменшилася. Так у 2010 році за даними Державного комітету України у справах національностей та релігій в них було вже 9,5 мільйона вірян в Україні.<ref name="ТСН">[http://tsn.ua/ukrayina/rosiyska-i-ukrayinska-pravoslavni-cerkvi-rozpochali-dialog-pro-ob-yednannya.html Російська та Українська православні церкви розпочали діалог про об'єднання]</ref> У 2018 році за даними Центру Разумкова, кількість їх вірян в Україні впала до 5 мільйонів (19,1&nbsp;% з усіх православних в Україні).<ref name="rozum">{{Cite web|url=http://razumkov.org.ua/uploads/article/2018_Religiya.pdf|title=Особливості релігійного і церковно-релігійного самовизначеня українських громадян: тенденції 2010-2018&nbsp;рр.|last=|first=|date=26 квітня 2018|website=|publisher=Центр Разумкова|page=17|language=|type=pdf|accessdate=}}</ref>.
 
== Статистика кількості священнослужителів, парафій та інших релігійних інституцій ==