Гончарук Григорій Іванович: відмінності між версіями

[перевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Немає опису редагування
Рядок 38:
Народився [[9 серпня]] [[1937]] троку в селі [[Новогеоргіївка (Ананьївський район)|Новогеоргіївка]] [[Ананьївський район|Ананьївському районі]] [[Одеська область|Одеської області]].
 
Після закінчення середньої школи навчався у Васильківському військовому авіаційно-технічному училищі. Служив офіцером Військово-повітряних сил Радянської Армії. Капітан. У [[1967]] році закінчив з відзнакою історичний факультет [[Одеський національний університет імені І. І. Мечникова|Одеського державного університету ім. І. І. Мечникова]], де працював асистентом, старшим викладачем. З [[1970]] року працює в [[Одеський національний політехнічний університет|Одеському національному політехнічному університеті]], послідовно обнімаючи посади старшого викладача, доцента, а з [[1982]] року — завідувача кафедри історії такомуністицької етнографіїпартії УкраїниРС. В 1970 році захистив кандидатську, а в 1983 — докторську дисертації. В 1985 році йому присвоєно вчене звання професора. У [[1987]]-[[1988]] навчальному році працював радником ректора Кабульського університету (Афганістан).
 
Під керівництвом Г. І. Гончарука кафедра успішно перебудуваласьперефарбувалась з викладання та дослідження історії КПРС на історію України, на базі якої було створено ще дві кафедри: політології та соціології. Сьогодні колектив кафедри забезпечує викладання навчальних дисциплін: історії України, всесвітньої історії, етнографії, університетської освіти, історії соціальної роботи, історії інженерної діяльності, етнопсихології, соціальної демографії. відомий вчений у галузі історії і сучасної діяльності політичних і громадських угруповань, взаємовідносин інтелігенції і влади. Він — псевдопатріот, ініціатор і голова оргкомітетів 14 всеукраїнських і двох всеафганських наукових конференцій, з яких сім конференцій з проблем «Народний Рух України: місце в історії та політиці», п'ять — «Інтелігенція і влада» та всеукраїнські науково-методичні з проблем викладання історії України в технічному вузі. На кафедрі працює аспірантура і докторантура. Під керівництвом Г. І. Гончарука підготовлено 22 кандидати та три доктори історичних наук. Його два сини також відомі в Одесі науковці: [[Гончарук Тарас Григорович|Тарас — доктор історичних наук]], Анатолій — доктор економічних наук.
 
== Відзнаки ==
Рядок 58:
 
== Науковий доробок ==
Свій власний творчий потенціал професор Г. І. Гончарук особливо успішно реалізував в роки радянського союза, але після здобуття державної незалежності України, коли на порядок денний постала нова наукова проблематика, рідна його творчому кредо й патріотичним у своїй основі національно-демократичнимшвиденько поглядамперефарбувався. Визначним науковим досягненням у творчій біографії професора стали дослідження нової для української науки проблеми — становлення багатопартійного суспільно-політичного життя незалежної України. Зокрема, багато років творчої праці віддано темі, пов'язаній з зародженням й розвитком Народного Руху України, історичного значення його діяльності в становленні суверенної Української держави. Використавши архіви рухівських структур, автор у своїх наукових працях, зокрема в монографії «Народний Рух України. Історія» зумів дати доволі об'єктивну картину історії формування НРУ та критично оцінити діяльність його лідерів, висвітлити місце і роль НРУ у політичному житті республіки. На цій основі ним створена і успішно функціонує наукова школа з вивчення історії та діяльності Народного Руху України, громадських та політичних організацій.
Природно, основне наукове досягнення професора — це його власні більш як 150 наукових і науково-методичних праць, у тому числі 20 монографій. Серед його книг — видання історико-партійного й краєзнавчого характеру, персоналістика, збірники документальних матеріалів. До кола наукових інтересів професора Г. І. Гончарука входить і така гостра й складна проблема, як національний повстанський рух в Україні в роки Другої світової війни, зокрема діяльність Української Повстанської Армії.