Організація українських націоналістів: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
Кочерга (обговорення | внесок) |
Кочерга (обговорення | внесок) |
||
Рядок 57:
Згідно з визначенням Інституту історії НАН України, ОУН була праворадикальним рухом, орієнтованим на створення національної держави з ультраправим політичним режимом<ref>ОУН i УПА, 2005, С. 475.</ref>. Для ідеологічного обґрунтування своєї діяльності ОУН використовувала ідеологію націоналізму [[Донцов Дмитро Іванович|Дмитра Донцова]], основні положення якої були викладені ним у його праці «[[Націоналізм (книга)|Націоналізм]]»<ref>[http://ukrkniga.org.ua/ukrkniga-text/8/ Дмитро Донцов. Націоналізм]</ref>. ОУН свою ідеологію та політичну практику будувала на тоталітарних засадах.<ref>[http://zaxid.net/news/showNews.do?chi_isnuvav_ukrayinskiy_totalitarizm&objectId=1296155 Чи існував український тоталітаризм? — Олександр Зайцев, 24 жовтня 2013]</ref><ref>[http://www.istpravda.com.ua/research/2012/01/16/55531/ Георгій Касьянов. До питання про ідеологію Організації українських націоналістів]</ref> Сучасні прихильники українського націоналізму визнають спорідненість ідеології та практики ОУН з тоталітарною та авторитарною ідеологією та практикою тогочасних подібних політичних рухів в Європі.<ref>[http://svoboda.org.ua/news/articles/00080142/ Андрій Іллєнко. Ідеологічна війна за українську спадщину]</ref>
Як зазначає сучасний український дослідник Георгій Касьянов, в західній науковій літературі для характеристики ідеології і політичної практики ОУН кінця 1920-х — 1930-х років найчастіше використовують поняття «інтегральний націоналізм», ставлячи ОУН на початковому етапі її діяльності в один ряд з іншими європейськими ультраправими рухами першої третини XX століття<ref>Касьянов Г. В., 2003, ДО ПИТАННЯ ПРО ІДЕОЛОГІЮ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН). АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД</ref>. Самі ідеологи ОУН іменували свою ідеологію «організованим націоналізмом». У 1920-ті — 1930-ті роки інтегральний націоналізм, представлений ОУН, ні панівною політичною течією ні на Західній Україні, ні в колах української еміграції. Його роль, однак, різко зросла з початком Другої світової війни, коли всі легальні національно-демократичні і соціалістичні українські партії були знищені нацистським і радянським режимами.
В ході Другої світової війни, коли ОУН під впливом політичних реалій була змушена переглянути базові ідейні та політичні установки передвоєнного періоду і відійти від ультраправої риторики, їх розбіжності з «діяльним націоналізмом» Дмитра Донцова стали очевидними. III Надзвичайний Великий Збір ОУН (б) (серпень 1943 року) в своїх програмних установках проігнорував зауваження, що висловлювалися Донцовим. У другій половині 1940-х і в 1950-і роки Донцов неодноразово піддавався жорсткій критиці як ці рішення, так і праці підпільних публіцистів ОУН (б), що призвело до відповідного осуду Донцова з боку Проводу ОУН на українських землях<ref>Касьянов Г. В., 2003, ДО ПИТАННЯ ПРО ІДЕОЛОГІЮ ОРГАНІЗАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ (ОУН). АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД</ref>. Незважаючи на те, що Дмитро Донцов заклав концептуальні основи українського націоналізму, членом ОУН він ніколи не був, і безпосередньо ідеологію ОУН розробляли інші люди. Варто також відзначити, що ні Євген Коновалець, ні його «спадкоємці», Андрій Мельник і Степан Бандера, великими ідеологами не були і яких-небудь значних ідеологічних робіт після себе не залишили. Бандера свої основні роботи написав уже після війни<ref>Ходак В. Я. Суспільно-політична діяльність Організації українських націоналістів (1929—1934 рр.). Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата iсторичних наук. Івано-Франківськ, 2005. С. 124—126.</ref>.
| |||