Хорольський повіт: відмінності між версіями

'''Хоро́льський пові́т''' — адміністративно-територіальна одиниця, створена в [[1781]] році у складі [[Київське намісництво|Київського намісництва]]. [[27 листопада]] [[1795]] року Хорольський повіт віднесено до [[Катеринославське намісництво|Катеринославського намісництва]], із [[30 листопада]] [[1796]] року у складі [[Малоросійська губернія|Малоросійської губернії]], з [[27 лютого]] [[1802]] року — [[Полтавська губернія|Полтавської губернії]]. [[Повіт]] знаходиться у [[південь|південній]] її частині. Центр — [[місто]] [[Хорол (місто)|Хорол]].

 

Поверхня повіту була частково горбиста, частково рівнинна, різко виражений степовий характер.

Через територію повіту протікали понад 20 [[річка|річок]], у тому числі [[Сула]] і [[Хорол (річка)|Хорол]]. За даними [[1787]] року територія Хорольського повіту становила 250625 десятин, містечок — 3, [[село|сіл]] — 36, невеликих сіл і [[хутір|хуторів]] — 127, дворів — 10228, млинів — 71, [[церква|церков]] — 46, [[населення]] 36635 душ чоловічої статі. За [[Перепис населення Російської імперії 1897 року|переписом]] [[1897]] року у повіті налічувалося 174 тисячі чоловік (60 чоловік на квадратну версту). Багато селян ходили на заробітки у інші губернії. Всього сільських населених пунктів — 696, сільських общин — 229, 1 місто, 8 містечок, дворів 24993, сільського населення — 157946. Через повіт проходила лінія [[Харківсько-Миколаївська залізниця|Харківсько-Миколаївської залізниці]].

 

Хорольський повіт ділився на 17 волостей: Білоцерківську, Горошинську, Єньківська, Заїченську, Зубанівську, Калениківську, Клепачівську, Криво-Рудську, Новоаврамівську, Оболонську, Остапівську, Покровобагачанську, Радивонівську, Рокитянську, Семенівську, Хорольську, Худоліївську.

 

За переписом [[1888]] року князі Кантакузен, І. І. Капнист, М. П. Позен і А. П. Родзянко, Хорольського повіту володіли кінними заводами (верхові и упряжні).

{{Повіти Полтавської губернії}}

 

 

{{Hist-stub}}