Капущак Іван Олексійович: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 22:
Після повернення з війська став сільським [[дяк]]ом, був ним майже 40 років до самої смерті.
 
[[14 червня]]<ref>Ірина Настасяк. ''Організація управління Галичиною і Буковиною у складі Австрії (1772–1848)''.— К.: Атіка, 2006.— 160 с.— С. 129. ISBN 966-3261-191-9</ref> [[1848]]&nbsp;р. вибраний депутатом австрійського [[Райхсрат|парламенту]] від [[Солотвин]]ського виборчого округу. На вибори з'явились всі 103 виборців (з них 81 селянин), більшістю голосів&nbsp;— 58&nbsp;— І. Капущак був обраний. Його суперник&nbsp;— о. Дуткевич&nbsp;— отримав 39 голосів.
 
[[17 серпня]] [[1848]] Капущак при обговоренні проекту програми з аграрного питання виголосив у рейхсраті промову, що була спрямована на захист поневолених галицьких селян та містила вимогу скасування феодальних повинностей селян без викупу поміщикам. Виступ Капущака прокоментувала більшість західноєвропейських газет того часу. Вимогу, поставлену галицьким представником, підтримали всі селянські депутати віденського парламенту. [[Франко Іван Якович|Іван Франко]] в 1897 переклав промову Капущака і надрукував її у своїй праці «[https://www.i-franko.name/uk/History/PanschynaTaJijiSkas/ZnesennjaV1848.html#Line86 Панщина та її скасування 1848&nbsp;р. в Галичині]» (1898). В 1850-х рр. Капущак розгорнув значну громадсько-освітянську роботу. В [[1853]] організував народну школу у своєму селі, став її першим вчителем. У 1854-64&nbsp;— громадський писар.