Ядерна енергетика Швеції: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Створено шляхом перекладу сторінки «Атомная энергетика Швеции»
Мітки: потенційно неавторитетне джерело Переклад вмісту «Переклад вмісту 2»
 
Немає опису редагування
Рядок 1:
'''Ядерна енергетика Швеції''' базується на її власних запасах урану і забезпечувалася генерацією на п'яти атомних електростанціях, які в даний час виводяться з експлуатації, роблячи країну залежною від імпорту енергоресурсів.
 
Швеція була другою країною в Європі за часткою ядерної енергетики у виробництві електроенергії, яка забезпечувала на 1980 рік 40&nbsp;% потреб економіки <ref name=":0">{{Cite web|url=https://ria.ru/20190508/1553331940.html|title=РоссияРосія лишаетпозбавляє ШвециюШвецію дешевойдешевої энергииенергії. На очередичерзіГерманияНімеччина ий БританияБританія|last=[[Марцинкевич, Борис ЛеонидовичЛеонідович Марцинкевич|Борис Марцинкеви]]ч|website=|date=8 маятравня 2015|publisher=РИАРІА НовостиНовини|language=ru|accessdate=2019-05-11}}</ref> .
 
== Будівництво АЕС ==
На початку 1960-х на півдні Швеції, у Кварнторпі, почався видобуток уранових руд <ref name=":1">{{Cite web|url=https://regnum.ru/news/2127652.html|title=ШвецияШвеція: атомныйатомний титан, поверженныйповалений «зеленымзеленим»|last=АнастасияАнастасія Полозкова|website=Regnum|date=2 маятравня 2016|publisher=ИАІА Regnum}}</ref> .
 
У 1956-19571956—1957 році був спроектований перший дослідно-промисловий реактор R3 тепловою потужністю 65 МВт, який був розміщений на [[АЭС Аджеста|АЕС «Аджеста»]] всього в 14 кілометрах від Стокгольма і введений в експлуатацію у 1964 році. Станція розташовувалася в скелі, реактор типу R3 -&nbsp;— під землею, а в якості палива використовувався незбагачений уран <ref name=":1">{{Cite web|url=https://regnum.ru/news/2127652.html|title=ШвецияШвеція: атомныйатомний титан, поверженныйповалений «зеленымзеленим»|last=АнастасияАнастасія Полозкова|website=Regnum|date=2 маятравня 2016|publisher=ИАІА Regnum}}</ref> .
 
Конструкцію промислових ядерних реакторів для [[Атомна електростанція|АЕС]] шведські фахівці з компанії АВ Atomenergi (створена в 1947) <ref name=":1">{{Cite web|url=https://regnum.ru/news/2127652.html|title=ШвецияШвеція: атомныйатомний титан, поверженныйповалений «зеленымзеленим»|last=АнастасияАнастасія Полозкова|website=Regnum|date=2 маятравня 2016|publisher=ИАІА Regnum}}</ref> розробили самостійно, це були енергоблоки з киплячими ядерними реакторами, які будувалися з 1964-го по 1980 рік. Всього було введено в експлуатацію 15 блоків на п'яти АЕС, що дозволило збільшити частку мирного атома в генерації до 40&nbsp;% і зробити Швецію однією з найбільш «зелених» країн світу <ref name=":0">{{Cite web|url=https://ria.ru/20190508/1553331940.html|title=РоссияРосія лишаетпозбавляє ШвециюШвецію дешевойдешевої энергииенергії. На очередичерзіГерманияНімеччина ий БританияБританія|last=[[Марцинкевич, Борис ЛеонидовичЛеонідович Марцинкевич|Борис Марцинкеви]]ч|website=|date=8 маятравня 2015|publisher=РИАРІА НовостиНовини|language=ru|accessdate=2019-05-11}}</ref> .
 
У Швеції працювали «" [[Форсмарська АЕС|Форсмарк]] »" (3 реакторареактори), «" [[АЭСАЕС Оскарсхамн|Оскарсхамн]] »" (3 реакторареактори) і «" [[АЭСАЕС РингхальсРінгхальс|Рінгхальс]] »" (4 реакторареактори) <ref>[http://www.fontanka.ru/2009/04/16/120/ Реактор шведскойшведської АЭСАЕС остановлензупинений из-зачерез утечкивитік топливапалива]</ref>, АЕС «" [[АЕС Барсебек|Барсебек]] »" (2 блоки), [[АЭСАЕС Аджеста|АЕС «Аджеста»]] <ref name=":2">{{Цитата:Новини|accessdate=2019-05-11|date=2017-01-14|work=МИР АЭС|title=Карта АЭСАЕС ШвецииШвеції. Список шведскихшведських атомныхатомних электростанцийелектростанцій|url=http://miraes.ru/karta-aes-shvetsii-spisok/}}</ref> . Їх сукупна потужність становила 9 325 МВт. <ref name=":2" />
 
== Референдум про відмову від атомної програми ==
Після найбільшої аварії на американській АЕС «"<nowiki/>[[Три-Майл-Айленд]] »" у Пенсільванії, що сталася в 1979 році, наступного року у Швеції відбувся референдум, на якому жителі висловилися за поступову відмову від ядерної енергетики.
 
У 2005 році були зупинені обидва реактори АЕС «Барсебек».
 
Однак, підрахувавши свій енергетичний баланс, шведський уряд ініціював у 2010 році скасування закону 1980 року в парламенті. Почалася розробка програми розвитку атомних станцій, яку не зупинила навіть аварія на японській «"<nowiki/>[[ФукусимаФукусіма (станциястанція)|Фукусімі]] »". Її реалізацію загальмував прихід до керівництва країною партії «зелених» . Вони провели через парламент податок на екологію в розмірі 33&nbsp;% від собівартості виробленої на АЕС електроенергії, що зробило виробництво атомної енергії нерентабельним. <ref name=":0">{{Cite web|url=https://ria.ru/20190508/1553331940.html|title=РоссияРосія лишаетпозбавляє ШвециюШвецію дешевойдешевої энергииенергії. На очередичерзіГерманияНімеччина ий БританияБританія|last=[[Марцинкевич, Борис ЛеонидовичЛеонідович Марцинкевич|Борис Марцинкеви]]ч|website=|date=8 маятравня 2015|publisher=РИАРІА НовостиНовини|language=ru|accessdate=2019-05-11}}</ref>
 
У 2015 році власник АЕС «Оскарсхамн», компанія [[Uniper]], закрила на ній два енергоблоки. Швеція стала імпортером електроенергії.
 
Держкомпанія «Ваттенфаль» на початку 2016 року заявила про намір закрити решту п'ять АЕС (дві вже оголошені достроково закритими) <ref name=":1">{{Cite web|url=https://regnum.ru/news/2127652.html|title=ШвецияШвеція: атомныйатомний титан, поверженныйповалений «зеленымзеленим»|last=АнастасияАнастасія Полозкова|website=Regnum|date=2 маятравня 2016|publisher=ИАІА Regnum}}</ref> .
 
== Демонтаж АЕС ==
У 2017 році консорціум [[General Electric]] [[Hitachi]] за підсумками тендера почав демонтаж внутрішніх пристроїв реакторів АЕС «Оскарсхамн», а в січні 2019 завершив його. 29 квітня того ж року були оприлюднені підсумки тендера на демонтаж двох корпусів реакторів першого і другого енергоблоку АЕС «Оскарсхамн» і двох корпусів на АЕС «Барсебек». Його виграли Uniper Anlagenservice і [[Nukem Technology]] . Остання має досвід виведення з експлуатації АЕС у Німеччині, у Франції, дослідницького реактора і паливного заводу у Німеччині, об'єктів в Іспанії, Китаї, ПАР, Болгарії, Чехії, будівництва сховища радіоактивних відходів у [[Чорнобильська атомна електростанція|Чорнобилі]], виведення з експлуатації АЕС «" [[Ігналінська АЕС|Ігналіна]] »" в Литві. З 2010 року ця баварська компанія на 100&nbsp;% належить концерну «" [[Росатом]] » "<ref name=":0">{{Cite web|url=https://ria.ru/20190508/1553331940.html|title=РоссияРосія лишаетпозбавляє ШвециюШвецію дешевойдешевої энергииенергії. На очередичерзіГерманияНімеччина ий БританияБританія|last=[[Марцинкевич, Борис ЛеонидовичЛеонідович Марцинкевич|Борис Марцинкеви]]ч|website=|date=8 маятравня 2015|publisher=РИАРІА НовостиНовини|language=ru|accessdate=2019-05-11}}</ref> .
 
У 2004 році лише 7&nbsp;% населення Швеції вважало ядерну енергетику загрозою для навколишнього середовища. Відповідно до одного з недавніх опитувань, лише 17&nbsp;% населення виступають за закриття всіх атомних реакторів <ref>[http://energobelarus.by/index.php?section=blog&blog_id=&article_id=124 АтомнаяЯдерна энергетикаенергетика ЕСЄС: ктохто «за», а ктохто «противпроти». ЧастьЧастина 2]</ref> .
 
== Примітки ==