Зерова Марія Яківна: відмінності між версіями

[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Kseniya 7 (обговорення | внесок)
Kseniya 7 (обговорення | внесок)
Рядок 95:
==Науково дослідницька діяльність==
 
У 1930 - ті роки [[20 сторіччя]] Зерова досліджуючи мікрофлору та хвороби каучуконосів, використовувала ''метод чистих культур'', виокремила та описала чотири нових види грибів, які увійшли в науку під її іменем:
 
* Macrosporiym tau-saghyzianum Zerova;
* Phyllosticta tau- saghyziana Zerova;
* Myrothecium transchelianum Zerova & Tropova ;
* Melanospora asclepiadis Zerova (експериментально довела факт паразитизму цього виду на Fusarium solani App. & Wr.).
 
У 30-40 роки вона допомогла розв’язати проблему [[Мікотоксикози|мікотоксикозів]], зокрема у встановленні мікофлори міських насаджень на підставі вивчення видового складу грибів - збудників хвороб зелених насаджень <ref>
{{книга
|автор =
Рядок 119:
</ref>.
 
Досліджувала гриби, що розвиваються на деревних та [[Чагарник|чагарникових]] породах, декоративних [[Трав'янисті рослини|трав’янистих рослинах]], що використовуються для озеленення <ref>{{Стаття
| автор =
| назва = Хвороби ялини, викликана грибом Phomorpsis piceae sp.n.
Рядок 147:
</ref>.
 
У 50-х роках в [[Інститут ботаніки АН УРСР|Інституті ботаніки АН УРСР]] розпочалися дослідження екологічної групи мікоризних грибів та ендо- і ектотрафної [[Мікориза|мікоризи]] чагарників та дерев в степових районах України. Зерова всебічно досліджувала симбіотичні взаємини, що виникають між агорікальними та [[Вищі рослини|вищими рослинами]] <ref>
{{книга
|автор =
Рядок 164:
</ref>.
 
У 60-х роках Зерова розробляла питання про критерії класифікацій на прикладі [[Сумчасті гриби|сумчастих]] і агарікальних грибів. Брала активну участь у пошуку додаткових джерел [[Білки|білка]]. У результаті дослідження на території України виявила додаткові види [[Їстівні гриби|їстівних грибів]]. Замість 12 видів запропонувала використовувати до 100 видів <ref>
{{книга
|автор =
Рядок 182:
Також вона брала участь в дослідженнях штучного вирощування ряду видів їстівних грибів.
 
Від вивчення ектотрофної мікоризи як явища, пов’язаного з вищими [[Базидіальні гриби|базидіальними грибами]], Зерова М. перейшла до дослідження їхньої видової різноманітності в Україні, почавши з території Степової зони <ref>{{Стаття
| автор =
| назва = Ектотрофна мікориза на деревних та чагарникових породах в умовах Степу Української РСР
Рядок 191:
}}</ref>.
 
В [[Національний Гербарій України|національному гербарії України]] при інституті ботаніки (KW) зберігаються близько 1000 видів вищих базидіоміцетів, представлених понад 12 000 зразків, зібраних Зеровою в Степовій зоні.
 
У 70-х роках 20 століття, учена застосовувала метод чистих культур до вивчення вищих базидіоміцетів. Ініціювала організацію колекції чистих культур, що стало важливим кроком для розвитку мікології в Україні. Марія Зерова стала першою в науковому дослідженні лікарських грибів в [[Україна|Україні]].
 
==Наукова робота==