Відмінності між версіями «Йоганн фон Менгден»

1457 року в Вольмарі було підписано 10-річне перемир'я між Ригою, Ризьким архієпископством і Лівонським орденом. Проте того ж року Павло, новий єпископ курляндський, відмовився вступати до Ордену, підтримавши Сильвестра Стодешера. 1459 року Людвіг фон Ерліхсгаузен на дяку за допомогу видав магістру фон Менгдену грамоту, за якою капітул Лівонського ордена сам обирав нового магістра, якого був зобов'язаний затвердити великий магістр Тевтонського ордену. Цією ж грамотою області в північній Естляндії — Хар'янн-Вірланд (Гаррія і Вірляндія) — передавалися під владу лівонського магістра. Втім останнє рішення було у 1459 році скасовано.
 
У 1458 році почалися прикордонні конфлікти, викликані діями князя [[Олександр ВасильйовичВасильович Чорторийський|Олександра Чорторийського]], очільника дружини Псковської республіки, який сплюндрував поселення естів. У відповідь лівонці 1459 року пограбували прикордонні земслі Псковщини. Обопільні рейди відбувалися до 1460 року, коли за посередництва великого князя Московського Василя II в пскові булоу кладено перемир'я на 5 років. Проте невдовзі його було порушено, внаслідок чого почалися нові напади на територію Ордену і псковської республіки. Зрештою 1463 року було укладено 9-річне перемир'я. Спробав представників Москви додати сюди пункт про сплату так званної юр'ївської данини виявилося невдалою (ця умова була прописано доволі розпливчато, що кожна зі сторін трактувало на свій манер). 1469 року магістр Йоганн фон Менгден помер. Його наступником став [[Йоганн Вальдгаун фон Герсе]].
 
== Джерела ==
69 502

редагування