Богданівка (Львів): відмінності між версіями

[перевірена версія][перевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування
Рядок 43:
На Богданівці крім української та польської громад мешкали також й представники єврейської громади, що мали на розі вул. Городоцької та нині не існуючої [[Площа Фабрична (Львів)|площі Фабричної]] [[Синагоги Львова|синагогу «Огел Єшарім»]], збудовану [[1901]] року за проектом архітектора Яна Ерделі у стилі [[неокласицизм]]у на замовлення Якoба Брантеля.<ref>''Бойко&nbsp;О.'' [https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/ohel-eszarim/ Вул. Городоцька&nbsp;— синагога «Огел Єшарім» (не існує)]</ref> Знищена синагога під час німецької окупації Львова у серпні 1941 року.
 
Крім «Львівсільмашу», у повоєнний час&nbsp;— 1948 року на Городоцькій, в приміщеннях колишнього Акційного товариства рафінерії спирту, відкрився [[АТЗТ «Львівський жиркомбінат»|Львівський жиркомбінат]], котрий у радянські часи мав назву «Жовтень». Неподалік межі з [[Левандівка|Левандівкою]]&nbsp;— на [[Вулиця Кузневича|вулиці Кузневича]] від радянських часів розташована самостійна Державна пожежна частина №&nbsp;3 Залізничного району м.&nbsp;Львова (нині&nbsp;— 2-а державна пожежно-рятувальна частина Залізничного РВ ГУ [[Державна служба України з надзвичайних ситуацій|ДСНС]] України у Львівській області). На той час культурним центром Богданівки був Палацпалац Культурикультури заводу «СільмашЛьвівсільмаш» з кіноконцертним залом, бібліотекою та численними гуртками для дітей, молоді та дорослих;, а нині не діючий. На трикутному фронтоні була вмонтована емблема «Львівсільмашу», яка була демонтована після продажу палацу культури компанії «Юкон». Нині тут меблевий салон.<ref>[http://lvivsilmash.blogspot.com/2015/04/lvivsilmash2.html Як загинув промисловий Львів]</ref>
 
На Богданівці між вулицями Любінською, [[Вулиця Народна (Львів)|Народною]] та [[Вулиця Сулими (Львів)|Сулими]] розташований [[Сільмаш (стадіон, Львів)|стадіон «Сільмаш»]], збудований за ініціативою власників [[РКС (Львів)|Робітничого клубу спортивного]] Тадеуша та Броніслава Дробутів у 1929–1934 роках для потреб РКС. Окрім футбольного поля з травяним покриттям, мав ще ґрунтові ігрові майданчики, легкоатлетичні доріжки, адміністративний корпус. За часів Польщі мав назву «Ґрище РКС». З кінця [[1940-ві|1940-х]] років&nbsp;— стадіон заводу «Львівсільмаш», відомий тим, що тут наприкінці [[1960-ті|1960-х]] років відбувалися змагання зі [[спідвей|спідвею]], а також протягом [[1961]]–[[1962]] років тут виступала футбольна команда «[[Сільмаш (футбольний клуб, Львів)|Сільмаш]]»&nbsp;— попередниця львівських [[Карпати (Львів)|«Карпат»]].<ref>[https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/?ci_objectid=2166 Вул. Сулими, 1&nbsp;— стадіон СП «Сільгоспмаш»]</ref> Навпроти стадіону «Сільмаш», при [[Вулиця Порохова (Львів)|вулиці Пороховій]], 1, від [[1950-ті|1950-х]] років знаходилася ще одна меньша спортивна арена&nbsp;— стадіон [[Кінескоп (виробниче об'єднання)|ВО «Кінескоп»]]. Наприкінці [[1990-ті|1990-х]]&nbsp;— початку [[2000-ні|2000-х]] років на території стадіону функціонувала дитяча футбольно-спортивна школа. У першій половині 2000-х років на стадіоні проходили матчі чемпіонату України з футболу у вищій лізі команд U-16. У [[2010-ті|2010-х]] роках на місці стадіону споруджено сучасний житловий комплекс.