Великі Трояни: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Немає опису редагування |
||
Рядок 38:
'''Вели́кі Трояни́''' — [[село]] в Україні, в [[Благовіщенський район|Благовіщенському районі]] [[Кіровоградська область|Кіровоградської області]]. Населення становить 1280 осіб. Орган місцевого самоврядування — [[Великотроянівська сільська рада]].
Давня історія села. Етимологія назви "Великі Трояни"
Численні сколото-сарматські кургани навколо села і в центрі поселення, зокрема, на місці нинішнього будинку культури, де при розкопках знайдено два скелети гігантського розміру - більше 2,5 метрів з золотим мечем - символом високого королівського чи боярського роду. Це свідчить про давнє сколото-троянське заселення земель цього краю після руїни Трої - Іліону Гомера. Є легенда, записана від Ходак Явдокії Петрівни - шанованої односельцями сільської знавчині стародавностей і народної йогині - про те, що першими поселенцями села були віткачі з давньоукраїнської Трої - нинішньої Ольвії на березі Чорного моря, у самій дельті двох річок - Славутич і Бог (Суч. Південний Буг). Ці двоє знаменитих "великих троянців" напевне і поклали начало назві села: Великі Трояни, заклавши основи характеру благородного троянського роду, хліборобсько-воїнсько-волхвівській традиції великотроянців.
Географія села
Через село протікає три річки: Синиця, Синька і Безіменна. Синиця, що бере початок недалеко від міста Умані, протікає через села Кам`яна Криниця і Вільхове (древня назва Волсіве - де археологами знайдено культовий центр волсівського аріянства). Друга - Синька, котра протікає через сусідні села Синьки та Одая. Ці села раніше входили до Великотроянівського центру Кам`янець-Подільської губернії. Так от, саме в палаці графині Волконської, який розташовувася колись на горі села Одая, над рікою Синька й народився син, який став одним із засновників української та російської літератури. Його звали [[Некрасов Микола Олексійович|'''Некрасов''' '''Микола''' '''Олексійович''']] (28 листопада (10 грудня) 1821. І хоч він був зареєстрований у Немирові, Брацлавського повіту Подільської губернії, є дані про те, що народився він cаме в Одаї, а потім батько перевіз його до Немирова, де він проходив військову службу. Потім неодноразово визначний поет повертався в це село, слухаючи українських народних пісень, які запали в його дитячу душу навіки, сформувавши його глибоконародний характер поета.
Поля села Великі Трояни зі сходу сягають знаменитого Галочанського дубового пралісу, шо відстоїть від села на 7 кілометрів, на заході межують з ланами сіл Вільхове і Камяна Криниця, на півдні - с. Йосипівка, на півночі - Синьки і Одая.
Село ніби сховане у вербово-вишневих ярах, по яких протікають дзюркотливі потоки річок. Село має камінний кар`єр, камінь якого за своєю високою кристалічною структурою годиться на виготовлення пам`ятників. Є і глина, з якої колись троянцы виготовляли керамічні вироби побутового вжитку - великі глеки, глечики, миски, тарілки, куманці.
У селі є середня школа, великий Будинок культури з просторою спортивною залою, якому можуть позаздрити навіть великі міста. Раніше тут діяв сільський народний театр, духовий оркестр, шашково-шаховий клуб, гурт силовиків (гантелі) та ін. Тут виступали знамениті борці-велетні, брати Піддубні.
<br />
== Відомі люди ==
Уродженцями села є
Рядок 43 ⟶ 62:
* [[Біскупський Михайло Михайлович]] (* 1932) — український біолог, політик.
* [[Харті Вадим Миколайович]] (1987—2015) — сержант Збройних сил України, учасник [[Війна на сході України|російсько-української війни (2014 — донині)]].
*Василь Хитрук, український письменник, етноісторик. Провідник Української Духовної Республіки (УДР, разом з письменнком О.Бердником і кобзарем В.Литвином - м. Київ), Директор Міжнародного Карпатського етноцентру "Терношора-Арт", доцент Інституту Східної Європи (Лавав-Львів), Автор кількох десятків етноісторичних відкрить у сфері гуманітарних наук: Українська Атлантида; Троя Гомера - українська Ольвія; 33 давніх історичних джерела походження етноніма "Україна і Українці" та ін.
== Посилання ==
| |||