Чорна дошка: відмінності між версіями

{{text|Так, 1840–1844 роках у Першій Київській гімназії імена учнів за гарні успіхи у науках записувались на червоній дошці, за одиниці&nbsp;— на чорній. Нічого дивного, що це поняття почали вводити в життя радянського народу й [[більшовики]]: воно було образне й ефективне. Але вони робили це не з початку тридцятих років (так би мовити, вже «за [[Сталін Йосип Віссаріонович|Сталіна]]»), а з початку двадцятих. 26 грудня 1922 року в органі ЦК Всеросійського союзу робітників хіміків «Рабочий-химик» з'явилось повідомлення «На черную доску!» Тут ішлося про те, що на загальних зборах робітників і службовців Краснодарського заводу 30 жовтня 1922 року обговорювали питання про святкування п'ятої річниці «[[Жовтнева революція|жовтневої революції]]». Раптом слова попросив якийсь Плаксін. Він сказав, що брати участь у святкових заходах не збирається, оскільки це суперечить його переконанням (свято-бо влаштовують [[Комуніст|комуністи]]). Збори ухвалили негайно викинути його з заводу та взагалі членів спілки і «занести гр. Плаксина на черную доску».<ref>[{{Cite web |url=http://bilokin.myslenedrevo.com.ua/terror/ozchol.html |title=Сергій Білоконь. Стаття «Озброєний чоловік як перший і головний ворог більшовизму»] |accessdate=27 вересень 2010 |archiveurl=https://web.archive.org/web/20081006060559/http://bilokin.myslenedrevo.com.ua/terror/ozchol.html |archivedate=6 жовтень 2008 |deadurl=yes }}</ref>}}