Відкрити головне меню

Зміни

м
нема опису редагування
Десь у 1881 році Ладу подався на північ, попрацював трохи у золотих копальнях [[Джуно]] і незабаром переправився через {{нп|Чилкут (перевал)|Чилкутський перевал|en|Chilkoot Pass}} до [[Юкон (територія)|території Юкону]]. До золотої лихоманки ще було далеко, Чилкутський перевал ще не був знаменитий і його в цей рік перейшли заледве 50 чоловік.
Спочатку Джо шукав золото по притоках Юкону, перезимував у [[Форт-Релайянс]], подружився з {{Нп|Джек МакКвістен|Джеком МакКвістеном|en|Jack McQuesten}} і {{Нп|Артур Гарпер|Артуром Гарпером|en|Arthur Harper (trader)}}, що тримали факторію у Форт-Релайянс, і разом з ними почав торговельну справу в районі Юкону. Це зайняло майже десять років його життя на Юконі.
У [[1893]] році Джо спустився на плоті до [[Форт-Юкон]], поповнив запаси для торгівлі, знову піднявся по річці на однойменному пароплаві і разом з компаньонами заснував факторію на річці {{нп|Сіксті-Майл (річка)|Сіксті-Майл|en|Sixtymile River}}. Факторію назвали Огілві на честь геодезиста і першого преставника уряду Канади [[Вільям Огілві|Вільяма Огілві]]. Як тільки торгівля сповільнилася, Джо збудував [[Тартак (деревообробка)|тартак]] де нарізали дошки — старателі потребували лотків для промивання породи. В Огілві Ладу мав найбільший будинок — на два поверхи, з прибудовами.
 
Ладу набув популярності завдяки своїм розповідям про майбутнє старательства на притоках Юкону. Де-які з його передбачень справдилися — золото знайшли на Індіанській річці, за 20 миль вниз від факторії Огілві. Один зі старателів, що прислухався до Ладу, був Роберт Гендерсон. Наступні два роки він досліджував Індіанську річку і її притоки. І таки знайшов золото на одній безіменній притоці, яку назвав Золоте Дно. Влітку 1896-го року Гендерсон поповнював свої припаси у факторії і розповів про свою знахідку Ладу, який якраз повернувся з подорожі до Нью-Йорку. Але відразу за кілька днів ця новина була затінена [[Клондайкська золота лихоманка|відкриттям золота на річці Клондайк]].