Маленька Італія: відмінності між версіями

'''Маленька Італія''' ({{lang-it|Piccola Italia}}, {{lang-en|Little Italy}}, Літтл Італі) — збірна назва міських кварталів різних країн, переважно північних ([[Швеція]], [[Німеччина]]) або ж розташованих в Новому Світі ([[США]], [[Канада]], [[Бразилія]]), в яких компактно селилися італійські емігранти XIX-XX століть. Такі «маленькі», і навіть щодо «великі Італії» стали невід'ємною частиною міського пейзажу країн еміграції. У США це був свого роду аналог китайського [[Китайський квартал|чайнатауну]] або латінамеріканскоголатиномериканського баррьо.

Свою популярністьвідомість з часом італійські квартали отримали як за знамениті і досить вишукані італійські ресторани іта модні бутики, так і за менш привабливі сторони — бруд, бідність, високу злочинність, малоосвіченість основної маси населення, засилля мафії. У «маленьких Італіях» також виник популярний у сучаснійсучасної європейськійєвропейської молоді стиль Гідо (аналог радянського жигана, плейбоя, мачо, та ін.)

Найзнаменитішими « маленькими ІталіяІталіями» стали італомовні квартали [[Нью-Йорк]]а — Маленька Італія на [[Манхеттен]]і і Італійський Гарлем у м. Нью-Йорк, США, в яких довгий час проживали італоамериканці. Міське оновлення кінця ХХ століття трохи згладило колишні гострі соціальні протиріччя «маленьких Італій», але не позбулося них повністю.