Відкрити головне меню

Зміни

нема опису редагування
'''Ленінградський рок-клуб'''<ref>[http://www.istpravda.com.ua/short/2013/02/22/113154/ У Петербурзі створюють музей ленінградського рок-клубу&nbsp;— Історична правда, 22 лютого 2013]</ref><ref>[http://tyzhden.ua/Publication/4317 Тест на протест&nbsp;— Тиждень, 13 серпня 2010]</ref><ref>[http://www.day.kiev.ua/uk/blog/kultura/muzyka-vypadku Музика випадку&nbsp;— День, 4 березня 2015]</ref> (''«Ленінградський клуб любителів музики»''<ref name="владіміров"></ref>)&nbsp;— концертна організація, перший і один з найвідоміших центрів [[Рок-музика у Радянському Союзі|рок-музики в [[Радянський Союз|Радянському Союзі]]. Він був розташований на вулиці Рубінштейна, 13 в [[Ленінград]]і (нині Санкт-Петербург ). Це офіційний «рок-клуб» членам якого дозволяли виступати.
 
Ленінградський рок-клуб не можна сприймати як щось подібне до сучасних клубів, — він представляв собою підрозділ офіційної організації для контролю над молоддю, а не об'єднання людей з спільними інтересами для розваг. Але тоді та така організація була зустрінута з великою радістю, завдяки рок-клубу можна було легально слухати рок-музику в ті роки, коли саме слово "рок" вважалося [[Нецензурна лексика|нецензурним]].<ref>[[Градський Олександр Борисович|Градский А.]] Легенды русского рока: история отечественной рок-музыки. ̶ С. 193</ref>
 
Але ідея об'єднання рок-музикантів під одним дахом і раніше витала в повітрі (''див.: [[Рок-музика у Радянському Союзі]]''). В даному випадку збіглися інтереси як музикантів, так і владних структур, у тому числі і всемогутнього Комітету держбезпеки. Цьому парадоксу є своє зрозуміле і логічне пояснення&nbsp;— так [[КДБ]] було простіше контролювати рок-рух, який набирав силу, незважаючи на всі заборони і перепони.<ref name="Хорош" /> Рокери ніколи не приховували, що їм доводилося контактувати з держбезпекою.
 
{{Цитата|''<tt>«Насамперед потрібно було вступити в рок-клуб. Без цього не можна було відвідувати безкоштовні рок-клубовські концерти в ЛДМСТ на Рубінштейна, 13. Членських квитків не було. Рада рок-клубу вела списки, по ним щосуботи о 12 годині в Білому залі проходили переклички — це називалося «загальними зборами».
20 432

редагування