Футбол в Україні: відмінності між версіями

У [[1930-ті|1930-х]] роках у [[Чемпіонат СРСР з футболу|вищій лізі СРСР]] регулярно грало лише [[Динамо (Київ)|«Динамо» (Київ)]]. ''«Стахановець»'' із [[Донецьк|Сталіно]] (зараз — «[[Шахтар (Донецьк)|Шахтар]]») провів у еліті сезони 1938–1941 і повоєнні 1949–1952. Від 1955-го клуб став постійним учасником найвищого дивізіону. Періодично у «вишці» з'являлися харківські команди ''«Локомотив»'' (1949,1950,1953 та 1954) і «[[Металіст (Харків)|Авангард]]» (1960–1963). До ''«[[Збірна СРСР з футболу|сборной]]»'' футболістів «Динамо» чи «Стахановця» майже не викликали. Першим гравцем українського клубу, який вийшов у матчі за СРСР став [[Фомін Віктор Трохимович|Віктор Фомін]] у [[1955]] році. Лише кілька поєдинків зіграли [[Каневський Віктор Ізраїльович|Віктор Каневський]] (5 ігор) і [[Олег Макаров]] (1), а стабільним гравцем збірної з українських футболістів став тільки [[півзахисник]] [[Динамо (Київ)|київського «Динамо»]] [[Войнов Юрій Миколайович|Юрій Войнов]] — єдиний представник українських клубів на [[Чемпіонат світу з футболу 1958|чемпіонаті світу 1958]], де виступав Радянський Союз. У складі збірної він став [[Чемпіонат Європи з футболу 1960|чемпіоном Європи 1960]] року.

 

 

У [[1961]] році вперше у історії чемпіонатів Радянського Союзу переможцем стала команда з-поза [[Москва|Москви]] — київське «Динамо». Того ж року Кубок здобув [[Шахтар (Донецьк)|«Шахтар» (Сталіно)]]. Український футбол ставав дедалі помітнішим на всерадянській арені.