Відкрити головне меню

Зміни

м
|розмір_фото = 300px
|підпис = Перехрестя вул. Мельника та Коновальця
|назва на честь = голови проводу ОУН [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]]
|колишні назви = Кшижова бічна, Шимоновічув, Курмаркґассе, Шимоновичів, Раскової (част.), Шимоновичів, Черняховського
|австрійська назва укр =
|австрійська назва нім =
== Історія та назва ==
* ''Кшижова бічна'' — від [[1863]] року.
* ''Шимоновичів''&nbsp;— від [[1898]] року, на честь львівської родини вірменського походження., а саме з приводу святкування 340-ліття з дня народження Однимодного з відомих представників родини Шимоновичів доби Ренесансу був&nbsp;— [[Шимон Шимонович|Шимона Шимоновича]], польськийпольського [[Латинська мова|латиномовнийлатиномовного]] поетпоета, філологфілолога, культурнийкультурного діячдіяча.<ref name="Вулиця Мельника">[http://www.lvivcenter.org/uk/uid/picture/?pictureid=2655 Вулиця Мельника]</ref>
* ''Курмаркґассе''&nbsp;— від [[1942]] року.
* ''Шимоновичів''&nbsp;— повернено довоєнну назву в липні [[1944]] року.
* ''Раскової''&nbsp;— від жовтня [[1945]] року, на честь [[Раскова Марина Михайлівна|Марини Раскової]], радянської льотчиці часів [[Друга світова війна|другої світової війни]].
* ''Шимоновичів''&nbsp;— вдруге повернено довоєнну назву в грудні [[1945]] року.
* ''Черняхівського''&nbsp;— назва з [[1946]] року, на честь '[['Черняховський Іван Данилович|ІанаІвана Черняховського]]'', [[Союз Радянських Соціалістичних Республік|радянського]] [[воєначальник]]а, [[Двічі Герої Радянського Союзу|двічі Героя Радянського Союзу]], у період [[Німецько-радянська війна|німецько-радянської війни]] командувач [[60-та армія (СРСР)|60-ю армією]].
* ''Мельника''&nbsp;— від [[1992]] року, на честь [[Мельник Андрій Атанасович|Андрія Мельника]], українського військового та [[|політичний діяч|політичного діяча]], голови Проводу [[ОУН]].{{sfn|Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|С.&nbsp;38-39}}
 
== Забудова ==
У забудові вулиці Мельника переважають архітектурні стилі&nbsp;— [[сецесія]], [[конструктивізм]]. Декілька будинків є пам'ятками архітектури місцевого значення:<ref name="пам’ятки"/>
 
'''№&nbsp;1/3.''' Будинок із неоренесансним аттиком споруджений перед [[Перша світова війна|першою світовою війною]] для потреб XI математично-природничої гімназії імені Снядецьких за проектом архітекторів [[Захаревич Альфред|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]]. На часі [[Битва за Львів (1918)|польського повстання]] 1918 року проти [[Західноукраїнська Народна Республіка|ЗУНР]] в будинку гімназії містився один з осередків спротиву польського студенства.<ref>[https://prolviv.com/blog/2017/02/18/bytva-za-lviv/ Битва за Львів]</ref> Від повоєнних часів (після 1945 року) тут діяли російська середня школа робітничої молоді №&nbsp;2 та середня школа №&nbsp;17 міського відділу народної освіти із російською мовою викладання.<ref>''Дудыкевич&nbsp;Б.'' Справочник.&nbsp;Львов...&nbsp;— С. 121.</ref> Нині це львівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №&nbsp;17.<ref>[https://lv.isuo.org/schools/view/id/22625 СЗШ №&nbsp;17 м.&nbsp;Львова]</ref>
'''№&nbsp;1/3.''' Львівська середня загальноосвітня школа №&nbsp;17<ref>http://www.osvita.com.ua/ua/schools/lvov/sh-17/</ref>
У будинку школи №&nbsp;17 у [[1918]] році був штаб [[Битва за Львів (1918)|польського повстання]] проти [[Західноукраїнська Народна Республіка|Західно-Української Народної Республіки]]. Цей будинок із неоренесансним аттиком збудували перед [[Перша світова війна|Першою світовою війною]] для ХІ гімназії за проектом [[Захаревич Альфред|Альфреда Захаревича]] та [[Юзеф Сосновський|Юзефа Сосновського]].<ref>http://www.pohlyad.com/istoria/n/3699</ref>
 
'''№&nbsp;5.''' Наріжний будинок споруджений [[1909]] року за проектом архітектора [[Кароль Ріхтман-Рудневський|Кароля Ріхтмана-Рудневського]]. В будинку зберігся класичний вітраж овальної форми, видовжений по горизонталі. На тлі прямокутних модулів безбарвного скла розташована центрова композиція з рожево-червоних квітів та зелених листків шипшини.<ref>''Грималюк&nbsp;Р.'' Вітражі Львова кінця XIX&nbsp;— початку XX століття / Р.&nbsp;М.&nbsp;Грималюк; Інститут народознавства НАН України.&nbsp;— Львів: [б.в.], 2004.&nbsp;— С. 205.&nbsp;— ISBN 966-02-2844-9</ref>
'''№&nbsp;7.''' Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2680-м.<ref name="пам’ятки"/>
 
'''№&nbsp;6.''' Будівля колишньої бурси Товариства взаємодопомоги приватних службовців. Директором Товариства був Станіслав Якуб Баль, громадський діяч, педаґоґ, директор Товариства взаємної допомоги приватних офіціалістів, публіцист. У [[міжвоєнний період]] тут містився дитячий садок для дітей учасників [[Польсько-українська війна (1918—1919)|польсько-української війни 1918-1919 років]]. У повоєнний час тут також розташували дошкільну дитячу установу. Від початку [[1960-ті|1960-х]] років це звичайний житловий будинок. Будинок бурси зберігся й донині, але значно перебудований та надбудований.<ref name="Вулиця Мельника"/>
'''№&nbsp;18.''' [[Україна (спортивний комплекс)|Спортивний комплекс «Україна»]]. Корти на вулиці Мельника було збудовано ще у [[1925]]—[[1927]] роках, а сам палац спорту «Україна» (колишній «Спартак») зведено у [[1985]]—[[1986]] роках. Корти належали спортивному клубу [[Погонь (Львів)|«Погонь»]]. До появи кортів найбільше спричинився голова клубу «Погонь» граф [[Дідушицький Володимир|Володимир Дідушицький]].<ref>http://www.lvivcenter.org/uk/lia/description/?ci_objectid=1964</ref> На вулиці Мельника, 18 розташована Львівська обласна організація ФСТ «Україна».<ref>http://sport-oda.lviv.ua/stor.php?cat=32</ref>
 
'''№&nbsp;7.''' Вілла збудована у [[1905]] році в карпатському стилі з елементами [[Сецесія|сецесії]], з гарними різьбленими верандами за проектом [[Август Богохвальський|Августа Богохвальського]] на замовлення директора Міського театру Людвіка Геллера. Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2680-м.<ref name="пам’ятки"/> Нині тут міститься дитячий клуб «Медея» та гурток «Вокальний ансамбль „Перлинка“».<ref>[https://city-adm.lviv.ua/portal/catalog/education/dytiachi-kluby-lvova/3039 Дитячі клуби Франківського району]</ref>
'''№&nbsp;20.''' Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;2681-м.<ref name="пам’ятки"/>
 
'''№&nbsp;8-Б.''' Одноповерхова нежитлова будівля, яку планують реконструювати під офісно-торгове приміщення.<ref>''Дуляба&nbsp;Н.'' [https://portal.lviv.ua/news/2019/01/04/zanedbanu-budivlyu-na-vulitsi-melnika-perebuduyut-pid-ofis-i-magazin Занедбану будівлю на вулиці Мельника перебудують під офіс і магазин]</ref>
[[12 квітня]] [[2013]] року Львівська міська рада затвердила план забудови території обмеженої вулицями Мельника, Єфремова, Чупринки.<ref>http://zik.ua/ua/news/2013/04/12/403889</ref>
 
'''№&nbsp;18.''' [[Україна (спортивний комплекс)|Спортивний комплекс «Україна»]] складається з палацу ігрових видів спорту та відкритих тенісних кортів. Будівництво кортів на вулиці Мельника тривало протягом [[1925]]—[[1927]] років і 3 липня 1927 року відбулося урочисте відкриття кортів. До появи кортів найбільше спричинився голова спортивного клубу «[[Погонь (Львів)|Погонь]]» граф [[Дідушицький Володимир|Володимир Дідушицький]] та радник Казимир Бистжоновський. Корти належали спортивному клубу «Погонь». У 1929–1930 року, ближче до нинішньої вулиці Мельника, збудували стадіон на 1500 глядачів з ґрунтовим покриттям, який призначався для проведення спортивних ігор, зокрема, [[волейбол]]у. Також до складу спорткомплексу «Поґоні» входили адміністративний двоповерховий будинок, невеликий трав’яний майданчик при ньому та стометрова бігова доріжка.<ref name="Мельника, 18">[https://lia.lvivcenter.org/uk/objects/melnyka-18-sp/ Вул. Мельника, 18&nbsp;— спортивний комплекс «Україна»]</ref>
 
1945 року спорткомплекс «Поґоні» перейшов у розпорядження профспілкового спортивного товариства «Спартак» і відтоді палац спорту мав назву «Спартак», а від нього [[1987]] року&nbsp;— до львівського фізкультурно-спортивного товариства «Україна».<ref name="Мельника, 18"/> 1985 року розібрано колишній адміністративний будинок, а на терені стадіону, за проектом архітекторів Мирослава Трача, Миколи Габреля та Олександра Казанцева, розпочали спорудження Палацу ігрових видів спорту, який завершено у 1986 році.<ref>Вуйцик&nbsp;В., Липка&nbsp;Р. Зустріч зі Львовом: Путівник.&nbsp;— Львів: Каменяр, 1987.&nbsp;— С. 166.</ref> Вестибюль оздоблений керамічним панно на спортивну тематику (автори&nbsp;— М.&nbsp;Гладкий та А.&nbsp;Капиш). Проведено реконструкцію кортів.
 
За часів незалежності просторий зал палацу спорту «Україна» використовувався для проведення різноманітних міжнародних та регіональних промислових виставок.<ref name="Мельника, 18"/> До 2016 року палац спорту перебував у державній власності, а його власником було «Об'єднання профспілок Львівщини». Згодом був приватизований ТзОВ «Палац спорту Україна». У другій половині 2018 року розпочато реконструкцію палацу спорту. В проекті комплексу передбачено поле для міні-футболу, зали для спортивних та дитячих секцій, також працюватимуть класи дошкільного дитячого розвитку та два басейни. На місці кортів збудують нову частину спорткомплексу, а корти перенесуть на дах будівлі та адаптують їх для різних погодних умов.<ref>''Родак&nbsp;К.'' [https://zaxid.net/u_lvivskomu_palatsi_sportu_zbuduyut_dva_baseyni_i_tenisni_korti_na_dahu_n1453877 У львівському «Палаці спорту» збудують два басейни і тенісні корти на даху]</ref> Також передбачено будівництво з боку вул. Єфремова підземного паркінгу, розрахованого на 70 автомобілів.<ref>[http://tvoemisto.tv/news/pid_palatsom_sportu_u_lvovi_zyavytsya_pidzemnyy_parking_93802.html Під Палацом спорту у Львові побудують підземний паркінг. Деталі]</ref>
 
'''№&nbsp;720.''' Вілла є пам’яткою архітектури місцевого значення №&nbsp;26802681-м.<ref name="пам’ятки"/> Нині перший поверх будинку займає ательє-студія Тетяни Лупак.
 
'''№&nbsp;21.''' Вілла споруджена у 1938 році в стилі [[функціоналізм]]у на ділянці, що у 1935 року належала фундації імені М.&nbsp;Позовської. За радянських часів тут діяв дитячий садок, а сам будинок був на балансі Міністерства оборони, втім у [[1990-ті|1990-х]] роках його продали.<ref>''Бобкова&nbsp;С.'' [https://wz.lviv.ua/article/166679-villa-u-novomu-sviti-za-1-5-miliona-dolariv Вілла у Новому Світі за 1,5 мільйона доларів!]</ref> Більше 15 років кам’яниця просто розвалюється.<ref>''Ляхович&nbsp;М.'' [http://modernism.lviv-online.com/budynok-na-vul-melnyka-21/ Будинок на вул. Мельника, 21]</ref> У 2018 році забудовник добудував новий поверх без погодження в управлінні архітектури, за що був оштрафований благодійний фонд «Лабораторія соціального новаторства» на велику суму. Нині на місці цього будинку цим благодійним фондом планується будівництво комплексу творчого центру дитини та юнацтва.<ref>[https://lviv.com/novyny/na-vul-melnyka-zbuduiut-tsentr-dytiachoi-tvorchosti-zatsiny-proekt/ На вул. Мельника збудують центр дитячої творчості&nbsp;— заціни проект]</ref>
 
[[11 квітня]] [[2013]] року Львівська міська рада затвердила детальний план території району забудови, обмеженої вул. Андрія Мельника, Академіка Сергія Єфремова, Київською, Генерала Тараса Чупринки у складі з розробленою планувальною структурою забудови території, планом червоних ліній вулично-дорожньої мережі, схемою функціонального зонування території (планом зонування території) з визначенням містобудівних умов та обмежень забудови земельних ділянок, пропозиціями з інженерного забезпечення та захисту території, заходами щодо дотримання санітарно-гігієнічних, протипожежних нормативів, вимог з ліквідації аварійних ситуацій та реалізації детального плану території.<ref>[https://zik.ua/news/2013/04/12/lmr_zatverdyla_plan_zabudovy_obmezhenoi_vul_melnyka_yefremova_chuprynky_403889 ЛМР затвердила план забудови, обмеженої вул. Мельника, Єфремова, Чупринки]</ref>
 
== Транспорт ==
|Родовід =
}}
* {{книга|автор = МельникДудыкевич&nbsp;Б.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = Справочник.&nbsp;Львов|посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво =Вільна Україна Світ|рік =1949 2001|том = |сторінки =38-39121|сторінок =|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =|}} {{ref= Довідник перейменувань вулиць і площ Львова-ru}}
* {{книга|автор = [[Ілько Лемко]], Михалик&nbsp;В., Бегляров&nbsp;Г.|частина=Мельника вул.|посилання частина=https://www.pslava.info/LvivM_MelnykaVul,219597.html|заголовок=1243 вулиці Львова|оригінал= |посилання= |відповідальний= |видання= |місце= Львів |видавництво=Апріорі|рік= 2009|том= |сторінки=329-330|сторінок= |серія=|isbn=978-966-2154-24-5|тираж=|}}
* {{книга|автор = Мельник&nbsp;Б.|частина = Покажчик сучасних назв вулиць і площ Львова|заголовок = Довідник перейменувань вулиць і площ Львова|оригінал = |посилання = http://history.org.ua/LiberUA/966-603-1%2015-9/966-603-1%2015-9.pdf|відповідальний = |видання = |місце = Львів|видавництво = Світ|рік = 2001|том = |сторінки =38-39|сторінок =|серія = |isbn = 966-603-115-9|тираж =|ref= Довідник перейменувань вулиць і площ Львова}}
 
== Посилання ==
* [http://www.lvivcenter.org/uk/streets/Мельника-А./ Проект «Вулиці Львова»: вулиця Мельника&nbsp;А.]
* [https://zik.ua/news/2018/04/17/rekonstruktsiyu_palatsu_sportu_ukraina_u_lvovi_prokontrolyuie_federatsiya_tenisu_1306641 Реконструкцію Палацу спорту «Україна» у Львові проконтролює Федерація тенісу України]
* ''Карп'юк&nbsp;О.'' [https://portal.lviv.ua/news/2018/05/24/krapki-nad-i-chogo-chekati-lviv-yanam-vid-rekonstruktsiyi-palatsu-sportu-ukrayina Крапки над «і»: чого чекати львів’янам від реконструкції палацу спорту «Україна»]
 
{{Вулиці Франківського району Львова}}