Панін Микита Петрович: відмінності між версіями

Єдиний син графа [[Панін Петро Іванович (граф)|Петра Івановича Паніна]] і дружини його Марії Родіонівни. Після смерті матері виховувався в Петербурзі у дядька, графа [[Панін Микита Іванович|Микити Паніна]], на честь якого і був названий. Після смерті дядька повернувся в Москву до батька і засів за вивчення військових наук. Його батько був близький до спадкоємця престолу, [[Павло I|Павла Петровича]], і прагнув вселити цю прихильність своєму «синові-крижинці». Коли великий князь вирушив до Фінляндії для участі у [[Російсько-шведська війна (1788—1790)|військових діях проти шведів]], Панін прислав до нього сина волонтером; в цій кампанії він отримав чин бригадира. За свідченням [[Адам Єжи Чарторийський|Адама Чарторийського]]
{{цитата|ПанинПанін рано приобрёлздобув самоуверенностьсамовпевненість иі апломб. ЭтоЦе былбула человеклюдина высокоговисокого ростазросту, холодныйхолодна, яка прекрасно владевшийволоділа [[ФранцузскийФранцузька языкмова|французскимфранцузькою языкоммовою]]; егойого письмалисти, которыеякі мнемені приходилосьдоводилося читатьчитати в архивеархіві, былибули совершенныдосконалі воу всехвсіх отношенияхвідносинах, какяк в смыслесенсі стилястилю, так иі в смыслесенсі содержаниязмісту.}}