Словник української мови в 11 томах: відмінності між версіями
| [неперевірена версія] | [неперевірена версія] |
Вилучено вміст Додано вміст
мНемає опису редагування |
Виправлено джерел: 3; позначено як недійсні: 0. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 106:
У 1998 році літературознавець [[Яременко Василь Васильович|Василь Яременко]] та аспірантка [[Сліпушко Оксана Миколаївна|Оксана Сліпушко]] опублікували «Новий тлумачний словник української мови в чотирьох томах» (НТСУМ), назвавши себе його укладачами. Після докладного аналізу НТСУМ автори академічного словника довели, що він є скороченим варіантом одинадцятитомника та становить «98-відсотковий плагіат чистісінької води». Яременко цинічно відповів на закиди опублікувавши статтю в «Літературній Україні» під назвою «Домагаюся права … на плагіат».<ref name="nimch"/> Врешті НТСУМ було багаторазово перевидано (1999, 2001, 2004) без жодних юридичних наслідків для укладачів.
Іншим резонансним випадком передруку матеріалів академічного словника було видання [[Великий тлумачний словник сучасної української мови|«Великого тлумачного словника сучасної української мови»]] видавництва «Перун» (2001, 2005), який без значних змін використав більшість тлумачень із СУМ-11.<ref name="nimch"/><ref name="dt">[http://dt.ua/CULTURE/avtorske_pravo,_yake_e-25842.html Авторське право, яке є] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20120206202033/http://dt.ua/CULTURE/avtorske_pravo,_yake_e-25842.html |date=6 лютий 2012 }} // ''[[Дзеркало тижня]]'', 29.09.2001.</ref> У [[2001]] році цей словник став лауреатом рейтингу «[[Книжка року 2001]]». Згодом авторські права на словник було продано російській компанії [[Abbyy]].
У [[2010]] році [[Український мовно-інформаційний фонд|Український мовно-інформаційний фонд НАН України]] розпочав видання оновленого академічного «[[Словник української мови у 20 томах|Словника української мови у 20 томах]]», для якого одинадцятитомний словник слугує «відправною точкою».<ref>Якименко К. М. [http://eprints.isofts.kiev.ua/328/1/02_Yakimenko.pdf Програмно-технологічні аспекти створення лексикографічної системи «Словник української мови»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160304132240/http://eprints.isofts.kiev.ua/328/1/02_Yakimenko.pdf |date=4 березень 2016 }}. — ''Проблеми програмування'' (1). — С. 24-37. — ISSN 1727-4907</ref>
== Оцінки та критика ==
Рядок 115:
Мовознавець [[Німчук Василь Васильович|Василь Німчук]], член-кореспондент [[Національна академія наук України|НАНУ]], вважає СУМ «вершиною української лексикографії», якою він «є і нині».<ref name="nimch">Василь Німчук. [http://r2u.org.ua/node/270 Про сучасну українську тлумачну лексикографію] // Українська мова, № 3, 2012.</ref>
Мовознавець [[Пономарів Олександр Данилович|Олександр Пономарів]] характеризує словник як такий, що має вади, але укладений фахівцями. Словник укладали в період, коли в УРСР втілювалася в життя «теорія зближення мов та націй», за якою нібито всі мови та нації повинні були злитися в одну, тому зі словників викидалися питомі українські слова, які не схожі на російські. Щоб зберегти ці слова, мовознавці включали їх у СУМ із примітками «застаріле», «обласне», «діалектне», «рідковживане». Як приклад Пономарів наводить слово {{СУМ-11|містянин|«містянин»}}, що позначене у словнику як «рідковживане»<ref name="pon">[http://www.telekritika.ua/lyudi/2011-11-07/66981 Олександр Пономарів: «На нашому ТБ час вводити мовний режим»] {{Webarchive|url=https://web.archive.org/web/20160303115956/http://www.telekritika.ua/lyudi/2011-11-07/66981 |date=2016-03-03 }} // ''[[Телекритика]]'', 07.11.2011.</ref>.
Лексикограф та дисидент [[Караванський Святослав Йосипович|Святослав Караванський]] у своїх працях критикує СУМ за появу багатьох слів, які він характеризує як лексику, здерту з російських форм. Суто українські ж слова часто позначені як розмовні та застарілі. Наводить приклади перекручення наголосів. Караванський також зауважує, що варто письменникові випадково, наприклад, у листуванні вжити російське слово, як воно «моментально» фіксувалося як норма (наприклад, {{СУМ-11|баловство|«баловство»}}, {{СУМ-11|нарядний|«нарядний»}}, {{СУМ-11|обмовлятися|«обмовитися»}}, {{СУМ-11|поцілунок|«повітряний поцілунок»}}). Деякі тлумачення слів у СУМ він називає «неграмотними». Наприклад, слово {{СУМ-11|оливо|«оливо»}}, на його думку, неправильно витлумачене як «[[олово]]», оскільки воно мало значення «[[свинець]]».<ref name="kar">Святослав Караванський. Пошук українського слова. LXV. Війна за національне ”Я”. (скорочено) (”Літературна Україна”, 21.12.91) та LXVII. ЗА СЦЕНАРІЄМ ”РОССІЯНИНА КРИМУ” (Конспект). (”Літературна Україна”, 9.7.92) http://maysterni.com/p6.htm</ref>
| |||